За життя

Прочитав тільки що про те, що, мовляв, ринок електромобілів отримав першу кризу - за якийсь там період на кшталт року падіння продажів склало 14%. Цікаво, а шановні автовиробники в люстерко дивилися оглядали свій модельний ряд з точки зору споживача? Всі розповідають, як вони ух, і до мохнатого року випустять десятки моделей електромобілів. Ок, але мішки з камінцями як стояли так і стоять. А що стоїть на ринку? На масовому ринку маємо (а) електричних - 4-5 моделей дрібних хетчбеків, пару моделей седанів та універсалів, дві моделі недо-SUV (Hyundai Kona electric за кінською ж ціною і Kia Niro, котрого формально є, а реально не SUV і його й Ніро Вульф не знайде) (б) plugin-гібридів ще менше, і все. Це на пару десятків масових виробників автомобілів. І ще є наявні 5-6 моделей дуже дорогих авто (Audi Q8, пара моделей BMW, щось у Mercedes, дві моделі Tesla і Jaguar I-Pace -- всі тиснуться до верхньої межі цінового діапазону преміум-класу), але вони не масові. Тобто, купувати нема чого. Я вже мовчу про те, що все не-преміум, крім в 1.5-2 рази вищої за бензиновий оригінал ціни ще й тупо "не їде" ).

Зауважу, що станції електромобілів вже стоять по Європі як платні так і безкоштовні, тому підзарядитися є, де. Повністю електричний двигун без власного будинку поки що, мабуть, ризиковано брати (хіба що є станція заряджання біля дому чи роботи), а от plugin-гібрид -- гарний варіант. Був би, якби вони були на ринку. Але см.вище.

Коробка для збирання пожертв аеропортовій групі допомоги тим, хто має складнощі в аеропорті.

Як працює, здогадаєтеся?

В Литві та Латвії працівники сфери обслуговування (продавці в магазині, офіціянти в кафе) досить пристойно розмовляють англійською мовою з відвідувачами. І йдеться не про центри туристичних міст, а про більш другорядні заклади. А українська Маня навіть українською не взмозі нормально говорити.

 Тракай - це місто, в котрому є замок і є фортеця.

Замок був обіцяний синові, тому ми і заїхали туди по дорозі з Вільна в Люблін.

Фортеця і замок знаходяться поруч, в 300-500 м один від одного. Але фортеця знаходиться на суходолі, а от замок стоїть на невеличкому острові, дістатися якого можна через дерев'яний міст.



У фортеці знаходиться музей, але зараз він був зачинений. Фортеця маленька і на її території нічого цікавого не було (прохід було відчинено).

В замку, коли ми його відвідували, нікого крім нас не було. Замок був порожній і пустий. Не було навіть, на кому випробувати виховальний реманент:



Влітку в замку проводять екскурсії (мабуть цікаві), але зараз нікого не було і ми за 10 євро просто пройшлися замком. В середині є дві секції музею, в котрому розповідають про історію замку і історію міста Тракай. Я так розумію, що загалом ще є інші секції, але вказівників не було, а ми не дуже шукали, бо було холодно і збирався дощ.


Всі звикли до яскравого вигляду сонячного замку, як його показують на постерах (і знімають, до речі, ці постери з тої ж точки, що і зображення вище). Але навіть красивішим є він в таку погоду, як його відвідали ми:



На озері ще стоїть крига, по котрій гуляють ворони.



Дощ пішов вже коли ми закінчили прогулянку.


Історію замку ви можете почитати і в інтернетах, а я додам одну деталь: замок є реставрацією, проведеною майже з нуля - старе каміння сіре, нове червоне. На фото видно різницю. Тобто те, що ми бачимо, - це сучасне уявлення про колишній замок. Будівництво (реставрація) йшло протягом всього 20-го століття. Але в цьому випадку я прихильник гарної реставрації, аніж аутентичних розвалин, в яких не було би жодного сенсу.

Вчора пробігала стаття з міркуванням на тему "Росієй керують клани Сечіна (КДБ) і Шойгу (арімя)". Мені ще влітку здавалося, а зараз (останні дні) моє припущення підтверджується, що Шойгу грає проти Путіна і КДБ. Як тільки КДБ намагається рухнутись в бік покращення ситуації і стосунків з Україною і заходом, армія вдається до ескалації ситуації.

Останніми днями на російському ТБ пом'якшилася риторика, Лавров сьогодні розповідає про необхідність переформування відносин Росії і ЄС, і водночас вчора відновилися обстріли України з території РФ.

Деякі аналітики вважають, що так проявляється загадкова натура Хуйла. Я, натомість, думаю (і ще влітку думав), що це Шойгу виступає за ескалацію насильства і тишком-нишком робить все, щоб зірвати будь-які мирні ініціативи.

І зовсім не факт, що він це робить з відома Хуйла. Дуже ймовірно, що військові дані Хуйлові подаються або перекручені, або взагалі не подаються, адже готувати їх має саме відомство Шойгу.

В цьому випадку незрозумілим поки що лишається одне питання - чому Шойгу ще не усунуто з посади. Адже очевидно, що це як раз та людина, котрій цікава війна, причому війна масштабна. Якщо Путін уявляє себе Петром Першим, то Шойгу, вочевидь, Жуковим. А чому так - Шойгу є вірним послідовником і сородичем оцього снайпера: http://mayevski.livejournal.com/304161.html

В Києві в будинку в мене багаторівнева система очищення і ремінералізації води, до смаку котрої я вже звик за 6 років. І в інших місцях чай пити було якось незвично, навіть неприємно (при цьому воду ми всюди купуємо в пляшках, бо не знаємо якості місцевої водопровідної). В Польщу я чай навіть з Києва привіз - все одно не те. Повернувся в Київ - нормальний звичний чай. А зараз залив в чайник воду з польських пляшок (приїхали в машині з нами) - той же неприємний смак. І це при тому, що вода в пляшках якісна, поляки її самі п'ють.

На Венеції наполягла моя дружина. Початково ми туди не збиралися, бо це в інший бік від нашого маршруту (в Геную і далі в Швейцарію). Але оскільки їй дуже хотілося, то вирішили виділити два дні.

Венеція в класичному розумінні - це декілька островів і прибудов з ядром розміром в кілька кілометрів. Острови з'єднуються з континентом дамбою (довжина дамби теж пару кілометрів), по котрій ходять приміські електропотяги і є чотирирядна дорога для автомобілів.



Ще можна дістатися Венеції на кораблі:



Нагорі - не монтаж, я особисто бачив корабель, більший за цей, біля берегів Венеції (щоправда, з дамби, коли був за кермом, тому світлин не буде).

"Континентальна" частина міста називається Mestre.

Читати далі...

Наступним етапом, котрий ми вигадали вже в дорозі, був переїзд (переплив) в Італію і поїздка в Геную, куди я збирався ще рівно рік тому, але не склалося. Можна було їхати по суші, але мені дуже кортіло спробувати нову пригоду, а саме переправу на паромі.

Зі Спліта ходять пароми місцевих ліній і в Італію. В місто Ancona ходять пароми двох компаній - Blue Line і Jadrolinija. Остання - хорватська. Нею ми і попливли. На фото нижче - наш паром (знято за кілька днів до рейсу):



Паром йде ніч. Час рейсу - з 21 до 7. Прибути з машиною в порт належало о 19.00 і пройти виїздний паспортний контроль. Ми приїхали о 18.30 і проводили час в черзі:

Читати далі...