Якщо є десь "місце сили", то для мене це однозначно Краків. Я потрапив в Краків вперше в 1992-му, і місто запам'яталося тим, що ми, підлітки, рвонули з краю міста пішки в центр на прогулянку (серед ночі). Тоді воно більше нічим не запам'яталося
. Наступного разу я потрапив туди аж в 2014-му, повернувся, і ми одразу вирішили, що хочемо там жити. І поїхали. Прожили там, з перервою на подорож Європою, 2.5 місяці, приїхали в Київ, бо зима близилася. В подальшому багато разів проїжджали Краків дорогою кудись, і щоразу я сприймав його як другий дім, хоча нічого там і не маю.
Краків, загалом, не найкраще місце для життя - дороги забиті, дихати важко (місце лежить в низині, як Мехико, а в осінньо-зимовий період там страшенний смог). Але це місто є дуже спокійним. Кажуть, його і німці не чіпали під час окупації. Мабуть, знали щось.
А зараз доля пожартувала - вибирав готель, щоб переночувати, і вже коли замовив, виявилося, що цей готель я спостерігав з вікна протягом часу, коли ми жили в Кракові в 2014-му (це був сусідній будинок). То ми, як приїхали, пішли прогулялися знайомими стежками. Виявилося, що діти все забули. а я пам'ятаю навіть дорожні знаки, хоча 4 роки пройшло.
Шкода, однак, що Польща зараз така непривітна до іноземців. Прості люди значно приємніші у спідкуванні, ніж у Словаччині. Хоча може щось і зміниться, і ми ще потоваришуємо зі славетним Смоком.
В польській мові є слово zajebisty. Як читається так і розуміється. Десь цього року читав, що це слово більше не вважається нецензурним. Не повірив. Але так і є! Я його чув кілька разів в підліткових мультфільмах і ще десь в поважному місці.
Цікаво чи є забороненим слово sperdalaj.
В зоопарку Кракова в липні зустріли чорну білку. Це якийсь підвид європейської білки, а не американської, судячи з розміру і форми голови.
Білка бігала по траві між деревами, тобто живе вона там в дикому форматі (умовно "дикому", бо їжі там повно цілий рік, ще й відвідувачі підгодовують, мабуть).
Фото погане, знімалося телефоном з відверто паскудною камерою, а білка теж на місці не стояла.
(не буду більше писати, все одно ніхто не читає)
Магазини, ринки, ціни
Магазини і ринки є відбитком стану економіки країни. Тому щоб оцінити, як (наскільки багато) живуть люди, варто відвідати місцеві супермаркети, та й загалом оцінити, як відбувається торгівля в країні.
Так от в Польщі з магазинами все склалося. На 600-тисячний Краків (стільки ж, скільки в Ризі) є два (щонайменше, може і більше) величезні торговельні центри, розміром з DreamTown, декілька гіпермаркетів меншого розміру (я бачив три, але може бути й більше), супермаркети ледь не в кожному кварталі і дрібні магазини всюди. Для порівняння, в Ризі торгівельних центрів штук 5, але розміром менших за краківські гіпермаркети, а супермаркети менш розповсюджені, ніж в Кракові.
Людей в магазинах багато навіть в робочі дні — десь як в київських торговельних центрах в зимові вихідні. Тобто і торгівля йде і, відповідно, виробництво. Загалом помітно, що кожен щось робить — виробляє, обслуговує тощо.
Цікавий момент — в магазинах представлено безліч місцевих виробників, які проводять первинну переробку продукту. Так, на полицях супермаркету можна знайти комплект з порції чогось поживного із вкладеними ложечкою чи виделкою. Це додана вартість, котра додає зручності споживачеві і забезпечує роботою і прибутком кілька людей, котрі, можливо, іншої роботи виконувати не можуть (інваліди, пенсіонери тощо). І, зауважте, такий виробник може потрапити на полиці Ашану чи Carrefour. Чи, наприклад, сир типу творог (він в них називається twarog) вже перемелений для зручності виготовлення домашніх сирних запіканок (на упаковках і вказується “сир для запіканок”). Чи оселедець в маленьких коробочках “на один раз”.
Також в магазинах широко представлені напівфабрикати і вже готова їжа. Так, вареники продаються як сирі (підлягають варці), так і вже зварені охолоджені. Ми брали такі, розігрівали — вельми пристойна якість, на рівні домашніх.
За більшістю харчових товарних груп вибір в супермаркетах в 1.5-2 рази більший, ніж в Києві. Пов'язано це, на мою думку, насамперед із тим, що супермаркети не ставлять перешкод виробникам (всі знають, що виробники мають платити супермаркетам офіційно і неофіційно, щоб потрапити на полиці?) і намагаються урізноманітнити вибір для покупця.
Водночас деякі групи товарів або відсутні повністю або їхній вибір дуже малий в порівнянні з Україною. Так, повністю відсутні сухі, в'ялені, копчені риба і рибопродукти (за винятком копченого і солоного лосося) і каші (є лише рис, гречка смажена, трохи вівсянки і ячменя) як розсипом так і у вигляді сухих сніданків. Дуже поганий вибір соків (в основному сокові напої із 20% соку, торгових марок мало, варіацій соків теж небагато).
Вибір хлібу і хлібопродуктів такий як в Україні, якщо не менший, і істотно менший за Латвію (в Латвії з хлібом взагалі чудово — асортимент величезний і дуже смачно).
Дуже смачні тоненькі ковбаски Kabanosy з різними додатками (сиром, журавлиною тощо). Це певною мірою компенсує відсутність кальмарів і сушеної рибки під пиво.
Водночас слід зазначити, що певні продукти в них не смачні. Молоко їхнє я пити не можу, згущене молоко теж так собі. З пакетиків з чаєм в воді залишається якийсь пил. Сама вода (в 5-літрових пляшках) на смак жахлива (прісна, наче дистильована) і вибору немає.
Маленькі магазини — в нас на в'їзді в мікрорайон є супермаркет Biedronka (комаха сонечко), розміром менший за Сільпо, і серед будинків є маленький магазин Жабка, де зручно купити щось нашвидкуруч і окремий магазин м'яса. Сонечко — це мережа крокової доступності, є в кожному мікрорайоні.
Кіосків (МАФів) я бачив лише один “овочі-фрукти” в нашому мікрорайоні, і він зачинений весь час.
“Колгоспний” ринок бачив один, але туди ми ще не доїхали.
Промислові товари продаються зокрема і в супермаркетах (в тому ж Сонечку є вибір з певних непромислових товарів) і в торговельних центрах.
Ціни ... Ціни — це диво. Вони нижчі за київські майже на всі товари (принаймні на ті, що продаються в супермаркетах). Знову таки, приписую це відсутності хабарів на всіх ланках і відсутності несамовитих торгових націнок в самих мережах. Люди роблять для людей, а не тільки для власної кишені.
Окремо порадували ціни на цигарки. 12-15 злотих (4-5 доларів за пачку). І це правильно. Курців я в Польщі бачу дуже мало (як згадаю Іспанію, здригнуся).
Перед магазинами (супермаркети і гіпермаркети) зроблені парковки так, що місця для паркування викладені з бруківки і розділові “смужки” викладені бруківкою іншого кольору. Дуже зручно. На парковках (всіх) є місця для інвалідів і перед багатьма магазинами є місця (більш широкі, ніж звичайні) для пасажирів водіїв з дітьми. Це зручно тому, що ми — пасажири з дітьми, а їм зручно і звично відчиняти двері на всю ширину, для чого власне і потрібне ширше паркувальне місце.
Зв'язок
Стільниковий зв'язок такий, як в нас — анонімні пре-пейди, картки поповнення (коди на чеках продаються в магазинах і на заправках), контракти. Розповсюджений 3G, причому є мережі (Play) котрі працюють лише в 3G і, наприклад, Galaxy Note II CDMA+GSM, котрий має GSM допоміжним трактом, не бачить картку Play взагалі. А UMC/MTS бачить.
Wi-Fi в публічних місцях буває безкоштовний, хоча майже всюди — з попереднім переглядом реклами. Ще є платний Wi-Fi, котрий виглядає як безкоштовний, але коли з'єднуєшся, просить гроші, і абсолютно дурні.
В будинках всі мешканці сидять на Wi-Fi, тому, наприклад, з моєї квартири видно штук 20 мереж. Загалом мережі в квартирах, як і в нас, 10-100 МБіт без ліміту на трафік.
Дороги
Одна з переваг ЄС — єдина стандартизація на дуже велику кількість речей (про стандарти на сорти овочів мабуть всі чули). Це стосується і доріг. Стандарти дуже детальні і зручні.
Коли проводиться ремонт дороги, він проводиться вже за цими стандартами. Це означає купу правильно розставлених знаків, окремі смуги для поворот ліворуч всюди, де дозволяє ширина дороги (а не той ідіотизм як в Києві, коли ліва смуга їдеш-їдеш прямо, аж раз — а вона тільки для повороту ліворуч), добре позначені переходи і купа інших приємностей для пішоходів і водіїв.
Коли ремонт дороги не проводиться, то обмежуються нанесенням розмітки за новими стандартами. Тому буває, що асфальт вбитий-вбитий, а розмітка нова.
Трасу М4, котра йде від українського кордону до німецького, зараз перебудовують, роблять автобан. Її роблять теж за загальноєвропейськими нормами і виглядає вона точно так, як і в Іспанії. Трасу робитимуть платною із паралельним безкоштовним маршрутом по містах і селах.
В містах дороги вузькі — за європейськими стандартами ширина смуги значно менша за українську — може 2.5 м, а може і ще менше (в Україні мінімальна - чи то 2.75, чи то навіть 3). Незручно, але примушує їздити повільніше і обережніше.
З паркуванням складнощі. До 5 хвилин можна стояти на тротуарі, цим інколи зловживають. В центрі Кракова майже всі парковки платні (ціну не дивився, оскільки паркувалися в центрі ми лише в підземному паркінгу біля Вавеля, а там таки дорого).
З охоронюваними стоянками для тривалого користання погано — їх мало. Ціни — біля 150 злотих (3 злотих = 1 USD) на місяць за місце на відкритому паркінгу, огороженому парканом (рабицею). Свою літню машину я поставив в підземну стоянку готелю за 300 злотих на місяць. Але там вона надійно схована, оскільки стоянка закрита — туди навіть зайти можна тільки через Reception готелю, а в'їзд закритий великими воротами.
При будинках, принаймні в нашому мікрорайоні (та й в центрі теж буває) зроблені безкоштовні стоянки для мешканців. Але їх не вистачає — на газонах народ не паркується, але все інше забивається машинами.
Тягнучки в Кракові — на основних магістралях і в години пік постійні (в плануванні дорожньої мережі Кракова є кілька великих прорахунків), в інших місцях можна більш-менш вільно рухатися.
Їздять поляки швидко, на обмеження кладуть з розмахом — на вулицях перевищення на 20 км/год і більше — норма, у нас на мікрорайоні, де на в'їзді стоїть знак 20, їздять 40-50 (причому, на мікрорайоні фактично пішохідна зона, але знак не поставили, оскільки формально це вулична мережа).
Але загалом правила дорожнього руху не порушуються. На перехрестя при пробці ніхто не виїздить, по зустрічних ніхто не їздить, коли їде швидка, всі справно розсуваються (включно із зустрічною смугою), щоб дати швидкій проїхати. В таких розсуваннях ми вже тричі приймали участь.
Один одного водії поважають. Я звуковий сигнал чув один раз, коли мені сигналили, щоб я повертав (в Польші і мабуть не тільки інша схема повороту праворуч, ніж в Україні, а я цього не знав). Щоб водії лаялися між собою чи влаштовували розбірки, я не бачив жодного разу.
Автомобілі в Польщі майже так, як і по всій Європі, — здебільшого B і C класи. Кросоверів дуже мало (і Тігуан із Audi Q5 — найпопулярніші моделі, потім йде BMW X3 і X1), позашляховиків практично немає (поодинокі випадки), бачив одну Мазду CX-9 (як йому бідному важко тут ...) і кілька разів мерседеси. Ну і Ауді з BMW різні бігають. Porsche Panamera бачив 1 (один) раз.
Велосипедисти є, але небагато. Мопедів взагалі не пригадую, мотоцикл бачив один чи два рази.
Міський транспорт є — великі автобуси, вузькі трамваї і міні-автобуси на ~20 пасажирів, як я розумію, типу наших маршруток. Скільки коштує, не знаю, ще не їздив. Громадський транспорт має переваги і водії його пропускають. На найширших вулицях для громадського транспорту зроблено окремі смуги, але таких вулиць мало.
Бензин коштує біля 5.60 зл за літр (нагадую, 3 зл = 1 USD). Заправки як і всюди в Європі — спершу наливаєш, потім платиш за залите. Замовляти кількість (як в Іспанії) не потрібно, просто кнопкою на пістолеті керуєш.
Багато дизельних машин, але вартість ДП я не дивився, оскільки не цікавило.
В Краків ми перший раз приїхали три тижні тому на подивитись. Їхали машиною (SsangYong Korando, я про нього
окремо писав). Потім ми повернулися в Київ, але не пройшло і двох тижнів, як я під час сеансу самоаналізу з'ясував, що хочу в дорогу, і ми вирішили виїхати. Цього разу поїхали на двох машинах — на тому ж Корандо дружина і я на літній машині (оскільки планую їздити в Київ і в Ригу у справах). Ночували у Львові в непоганому готелі НТОН з дуже помірними цінами і смачною кухнею (можете вважати це рекламою
.
На кордоні до мене (я стояв в іншій черзі від дружини) придовбався польський прикордонник на тему “ким працюєш, що таку машину маєш”. З огляду на те, що я в Кракові, вважайте, що я на його питання відповів. Ще виникла плутанина при оформленні машин на польській митниці, оскільки у обох автівок номери починаються на АА72 і дівчина-митник заплуталася і оформила фігню. Це була її помилка і вони її самі виправляли протягом 10 хвилин.
Ще провозили через кордон місцевих жительок, котрі поїхали в Польщу за памперсами для онуків. Але це окрема історія
.
Кордон — черги на дві години часу в кожен бік і з дітьми без черги не пускають (минулого року в Білорусі і Латвії пускали). Нічого страшного, але це треба враховувати при плануванні подорожі.
Дороги по Україні самі знаєте, які — до Львова ще нічого, а від Львова до кордону асфальт гарний, але сама дорога на міжнародну ну ніяк не тягне — однорядка із забороненими на більшій частині шляху обгонами і тракторами на дорозі. 200 метрів від кордону починається багаторядна дорога до КПП. А по Польщі — колись там була дорога рівня житомирської траси, котру зараз перебудовують. Тому частина — західноєвропейський автобан на 2-3 ряди, а частина — будівельні роботи, котрі доводиться об'їжджати по селам і містечкам (конкретно -- через Жешув і Тарнув). Тому дорога по Польщі (250 км + 50 км від Львова до кордону) втомлює більше, ніж попередні 550 км від Києва до Львова.
На автобані зробили фантастичні за якістю майданчики для зупинки — з туалетами і доглядачами при туалетах (!), дитячими майданчиками і столиками зі смітниками. Я бачив, як один з них будували — працювало одночасно біля 10 одиниць будівельної техніки. Але заправок на польській частині дороги не багато — на самому автобані здається лише дві заправки з кафе (звісно в містах вони наявні в більших кількостях).
Про Польщу писатиму "по ходу справи", як тут обживаюсь.
Оскільки з'явилася нагода і можливість проїхатися по Європі (чого в майбутні років 12-15 вже не буде), вирішили зробити фінт вухами - зняти квартиру в Польщі і з Польщі вже, коли набридне сидіти на одному місці, організувати автоподорож східною і центральною Європою (Італія і Німеччина нас не дуже цікавлять, але не виключаю, що туди ми теж поїдемо другим заходом).
Квартиру зняли через AirBNB помісячно за помірну ціну. Дорожче, ніж в Ризі (в Ризі було біля 500 євро на місяць, тут 650), але в Ризі ми знімали квартиру пусту, як її здають місцевим, а в Кракові ми зняли апартаменти з повним наповненням (з посудом, побутовою хімією тощо). Якщо знімати як в Ризі, то вийде дешевше, але в Ризі ми не знали, скільки проживемо, а в Польщі ми не можемо офіційно бути на одному місці понад 3 місяці, тому так.
Квартира на краю Кракова в новому мікрорайоні малоповерхової забудови, але з машиною то не проблема - до центру аж 5 км і ходить автобус. З парковками в них проблеми - біля кожного будинку є місця для паркування, але їх не вистачає. Нам поки що щастить, і шукати місце не доводиться, але я нервуюся. Платних охоронюваних паркінгів мало, найближчий в 1.5 км від нас, і я на нього ще не дивився.
Площа квартири дуже маленька: дві кімнати - мабуть 24 метри в сумі, а може й менше, і малесенький передпокій, в якому зроблена кухонька. Місцеві живуть так само, і як вони вміщаються, я взагалі собі не уявляю. В мене в Києві хрущовка була вдвічі більша, і нам ледь вистачало місця.
Загалом поляки живуть здебільшого в приватних будинках, тому припускаю, що ці мікрорайони і квартирки - для малосімейних мешканців, приїжджих тощо.
Десь неподалік будинку є два непогані дитячі майданчики, на "в'їзді" в мікрорайон (метрів за 500 від будинку) є супермаркет штибу АТБ, може трохи більший.
Про магазини писатиму окремо, бо це велика і важлива тема.
