За життя

Одною з найнеприємніших рис американських бізнесів є беззаперечна перевага низької вартості над всіма іншими властивостями продукції. Там, де можна, витративши невелику додаткову суму (або взагалі не витрачаючи нічого) додати продукту якості, клятий імперіаліст вибере нижчу вартість, незважаючи на інтереси клієнтів. Ще гіршими є випадки, коли якість свідомо погіршується заради ілюзорної економії в майбутньому (причому, прорахувати наперед і зрозуміти, що продажі впадуть, такі бізнеси часто-густо нездатні). Зауважу, що в європейські бізнеси загалом більш "гуманні".

На цьому місці можна було би написати чималий есей, але його вже написали до мене, тому скажу одне - не будьте як американці, не віддавайте перевагу жадібності над почуттям прекрасного.

Последний на данный момент пример гиперинфляции, валютные проблемы Зимбабве, достигли пика в ноябре 2008 года, когда месячный уровень инфляции составлял около 79 млрд. процентов. Притом что буквально через несколько дней после выпуска банкноты номиналом в 100 млрд. долларов цены удваивались почти каждые 24 часа, Резервный банк выпустил банкноту в 200 млрд. долларов и ограничил сумму снятия наличных в банке до 500000 долларов, что на тот момент соответствовало около 0,25 доллара США. Когда появилась купюра в 100 млрд. долларов, цены выросли, и, по сообщениям в прессе, стоимость буханки хлеба за ночь увеличилась с 2 млн. долларов до 35 млн. долларов. В какой-то момент правительство объявило инфляцию «незаконной» и арестовало руководителей компаний за повышение цен на их продукцию. У Азарова є гідний взірець.

Намагався через приватбанк заплатити за телефон (МТС контракт). Через приват24 платіж не проходить (звісно, мене про це ніхто не повідомив, і більше того, прийшла смс, що платіж прийнято!). Через форму на сторінці "швидке поповнення" отримую помилку, що картку не авторизовано (брешуть - картка їхня ж, працює всюди без проблем). Через сторінку на сайті МТС (яка веде на той же приватбанк) взагалі феєрично -- вожу номер телефону (код оператора + 7 цифр) і отримую помилку "введіть 7 цифр після коду оператора". Спрацювала тільки оплата через голосве меню МТС тою ж кредиткою. Намагаюсь заплатити за Viasat, а для цього треба дізнатись баланс. Щоб дізнатись баланс, треба зареєструватись. Щоб зареєструватись, потрібно ввести номер договору. З'ясовується, що до номеру договору в системі немає email'а, на який вони пришлють щось (що? Нахріна?). Голосове меню не працює - дублюються цифри при введенні номеру телефону (дублюються у них, а не в мене). Онлайн-оплата не працює теж, оскільки немає з'єднання із сервером, як я розумію, Портмоне (який все одно не може обробляти картки Приватбанку, так що пофіг). Короче, наш сервіс повернувся обличчям кудись в далечінь. Може воно і на краще, що таких "підприємців" будуть нагинати?

Наш вельминешановний уряд вирішив, що треба вирівнювати платіжний баланс країни, але робить це досить дивним чином. Мене сьогодні порадували, що митниця не пропускає рослини, що ввозяться в Україну, і за чутками, не буде цього робити до кінця року. Тобто садові центри, які ввозили рослини з-за кордону (а зараз, нагадаю, відкрився сезон осінньої посадки рослин, при цьому якісний посадковий матеріал здебільшого імпортний) смокчуть з причмокуванням. При цьому офіційної заборони немає. Є ще думка, що це певний монополіст собі "вибив" таку послугу (а його товар пропускають), але перевірити цю думку я не можу. А ще я сьогодні обїхав 5 супермаркетів в пошуках лікеру Адвокат. Знайшов тільки в Метро 16-градусний (є ще 40). Ані в Мегамаркеті (де він завжди стояв), ані в дрібніших супермаркетах його немає. Теж підступи митниці?

Певна кількість людей купує квартири, щоб їх здавати і отримувати з цього певний прибуток. Я не буду зупинятись на тому малозначущому факті, що прибуток від здавання в оренду зазвичай менший за відсоток за банківським депозитом (крім того, як з банком, так і з квартирою є ризики повної або часткової втрати майна). А от чи замислюються ці люди, що існує ще інфляція і амортизація житла? Тобто в довгостроковій перспективі житло подешевшає. За 30 років - на половину, а за 60-70 - майже до нуля: будинки мають певний термін екслуатації, і я не впевнений, що панельні будинки 70-их років простоять більше 70 років (цегляні хрущовки протримаються ще років з 20, але їм вже за 40 років, і за 10-15 років вони почнуть сипатись). Тобто вкладання грошей в нерухомість як в інвестицію може бути відверто збитковим і лише стрімке зростання цін на нерухомість в останні 10-15 років ( в різних країнах по різному) забезпечує в очах "інвесторів" золоті гори.

Спочатку трохи статистики (див.статтю). Останні роки (2007-2009) спостерігається стабільне зниження розміру будинку і земельної ділянки в котеджному маєтку. Це свідчить як про усвідомлення людьми реальних потреб, так і про те, що до котеджного способу життя залучались все менш заможні верстви населення. Тобто, тенденція до придбання приватних будинків захоплювала і пересічного громадянина, а не тільки багатіїв.
Водночас, цікавою є думка про котеджні містечка на 500-1000 будинків. З того, що я бачив, найбільшим успіхом могли користуватись "поселення" на 30-50 будинків максимум: переїзжати в містечко з рядами і кварталами типових будинків, коли до лісу або водоймища треба йти 10-15 хвилин, радощів мало. Та й в цьому випадку необхідно було забезпечити людям (потенційним клієнтам) можливість обирати проект будинку до початку його будівництва. Типовий проект рідко буває дійсно логічно спроектованим.
Третій фактор - це якість будівництва. Досвід показує, що будівництво "на замовлення" здійснюється дуже швидко і дешево, тобто з мінімальною якістю. Доходить до того, що багаті покупці зносять чи розбирають будинок і переробляють його під себе. Причин тут декілька - і відсутність дійсно професійних робітників в штаті (залучають сторонні бригади, які зацікавлені в отриманні коштів, а не в тому, щоб надати якісний результат), і відсутність системи контролю якості, і сам підхід до будівництва, коли всі будинки будуються водночас, при цьому виникають хвилі потреби в певних видах робіт.

Найгірше в ситуації з замороженням будівництва те, що недобудовані будинки, які зараз сотнями стоять в околицях Києва, за 2-3 роки стануть непридатними для подальшого використання. Тобто їх треба буде зносити і перебудовувати. Таким чином, десятки і сотні мільйонів доларів зараз закопані в коробки, які не мають ніякої практичної цінності.

Сумно, панове, але хіба ці "девелопери" не думали, що роблять, коли починали свої проекти?

Біля 700 книжок з бізнесу в електронній формі можна знайти тут.