За життя

(початок тут)



Прибули мої подарунки, і я взявся за експерименти.

Праворуч на світлині - спінювач. Незважаючи на невідому назву, прилад неймовірно якісний, про що свідчить, зокрема, і рейтинг на амазоні.

Найперше питання в мене було, з чого виходить піна. З пристроєм піна виходить навіть з молока 3.5%, але після вспінювання воно має конкретний присмак пряженого. Декому до вподоби, я не люблю. Тому 10-12% вершки набагато краще. Чи можна у спінювачі використовувати вершки 33-40%, я не пробував, але, підозрюю, що пити з такими вершками буде не дуже смачно (зажирні).

У спінювач ллється не менше 80-100 мл вершків, що є дещо незручним. З іншого боку, на виході виходить нормальна піна, а не спінене парою молоко.

У спінювача три режими - спінення, підігрів і комбо. Навіщо спінювати холодні вершки, я поки що не зрозумів (може, для фрапучіно..). А от ідея з підігрівом мені дуже сподобалася - піна виходить тепла, а ще коли вона накриває каву, та не вистигає, і має добру температуру, а не охолоджену, як це трапляється, якщо доливати молоко з холодильника. Або можна просто підігрівати молоко без спінювання.

Друге питання було, який смак і аромат може мати піна. Спершу я робив просто з цукровою пудрою (тому що мав її, і не мав цукру). Піна чудова, смачна. Але хотілося експериментів. В хід пішли цукор з корицею і з ваніллю. Рідкі додатки (сиропи) я не пробував, оскільки чомусь їх тут (в Братиславі) поки що не знайшов (хоча і не сильно шукав). І кориця і ваніль з цукром дають трохи запаху, але практично не дають смаку. Підозрюю, що потрібно сипати більше, але тоді засолодка піна вийде.

Окремо зауважу, що є два варіанти (котрі можна кобінувати) - сипати додаток в піну при роботі апарата, або насипати нагору, як на світлині. Вони дають різний результат. Засипане всередину дає смак, але майже не дає запах. Насипане нагору, якщо воно не провалиться крізь піну, дає аромат, але не смак. Можна класти в середину одне, а зверху інше.

Третій аспект - що як змішувати. Є знов-таки два варіанти - можна наливати піну (і вершки) з агрегата в каву. Тоді результат буде як на світлині вище (там я ще ложкою мішав). А можна викладати піну силіконовою лопаткою. Тоді буде отаке:



Сліди молока, що падає вниз, це лише traces, -- реально кава не набуває смаку молока і навіть при ковтанні вона проходить під піною без змішування. Ідея у викладанні в тому, що можна змішувати смаки, котрі не змішуються в принципі, тобто в каві буде смак один, а з піни йтиме аромат інший.

Остаточнне питання було аби не першим, насправді, - чи можна отримати каву з молоком і лимоном. Відповідаю - можна, і не одним способом.

Кислота, що міститься в лимоні, згортає молоко, тому, здавалося б, це речі несумісні. Але якщо маєш час та натхнення, або базові знання кулінарної хімії, то відкривається безліч варіантів. Все залежить від того, що саме (смак, аромат, в якій комбінації) ви хочете отримати.

Перший варіант, котрий я отримав не першим, але випадково (просто забувся), це коли робиться кава з лимоном, на котру зверху кладеться піна. Піна має молочний смак і аромат (ну або що ви туди захочете додати), а кава має смак лимона і його ж сік в середині.

Другий варіант складніший. Задача стояла отримати піну зі смаком лимона. Не можна? Можна, коли треба.
Для експериментів було придбано три кулінарні пакетики  - мелені лимонні шкірки, цукор з лимонним ароматизатором, і головний інгридієнт - цукор з лимонним ароматизатором і лимонною кислотою. Перше я ще не пробував. Друге - там один запах. А от найдивніше було третє. Лимонна кислота начебто мала би згорнути вершки. Але її там небагато (3.5%)  і сипалася суміш у збиту і підігріту піну (в процесі збивання). Таким чином площа контакту лимонної кислоти із вершками була мінімальною. На виході маємо смак і аромат вершково-лимонного морозива, лише теплого.

Звісно, можна змішати лимонно-вершкову піну із лимонною ж кавою.

Для особливих гурманів існує варіант додавати каву в піну, щоб отримати піну з кавовим смаком. Але це для тих, хто любить смак кави (я не люблю).

На додаток, я трохи експериментував з посипками. Можна посипати тертою ліщиною. Тоді буде сильний запах горіха. Можна посипати шоколадом. В цьому випадку піна пахне шоколадом, але шоколад не змішується з кавою і не змінює смак. Можна додавати тертий в порошок імбир. Виходить теж дуже цікаво.

В мене ще попереду експерименти із сиропами, і я розмірковую про додавання в піну меду. Якщо будуть інші пропозиції, з радістю вислухаю. Перець і сушену цибулю не пропонувати!

"Перед смертю не надихаєшся",.. і не наїсисся. Ходжу по магазинах і так хочеться останній раз покуштувати і те, і те, і інше, - все, що нескоро вже побачу. І часу вже немає нове їсти, і вже куплене навіть не з'їм, але руки все одно тягнуться.

Деякі регуляції в ЄС відверто перегинають палицю. Зокрема це стосується різних ароматичних додатків в продукти, котрі бере до рота.

Так, мені не вдалося знайти в ЄС великого асортименту ароматизованих чаїв, аналогічних українському Тянь-Шаню. Чаї зелені з додатками якихось ароматів спостерігалися, але мало і їхня якість була нижча за українську. Довелося привозити пачки з чаєм Тянь-Шань з Києва.

Та сама проблема із зубною пастою. Вся без виключення паста, що продається в ЄС - ментолова. Немає жодного іншого смаку. В Києві зайшов в Мегамаркет - лежить дві марки зубної пасти з Росії (Splat і ще якась), в кожній є широкий вибір смаків і ароматів. Все, що зроблено на заході - ментолове хоч трісни.

Я останні роки користувався Splat'ом і дуже з нього радів. Останній рік якось соромно купувати російську продукцію, хоча власник бренду і писав ще на початку літа (здається) листа в стилі "рєбята, давайтє жить дружно". Тепер страждаю з ментоловими пастами ...

Зауважу, що в Польщі і в Хорватії (в Італії і далі не дивився) медове пиво і коктейлі пива із соком є, але вони робляться відповідно з медом і з соком, а не з ароматизатором.

В Польщі знайшов в магазині дивну суміш - 97% меду, 3% - концентрат з журавлини. Мед при цьому набуває смаку журавлини.

І подумав, який я був неук - в мене в Києві стоїть 60 кг меду в банках і сила силенна різних заморожених ягід власного врожаю. Це ж скільки би можна було наробити різних цікавих сумішей ...