За життя

В гурту Iron Maiden на альбомі Powerslave є така собі міні-опера Rime of the Ancient Mariner. Я колись знав всі твори Maiden напам'ять, але не замислювався над походженням цієї пісні. Знав, що це є стара поема, але думав, що Maiden'у "музикою навіяло". Аж зараз знайшов оригінал, прочитав його і текст Maiden'а, і виявляється, що Iron Maiden коротко і своїми словами, але переказали власне поему. Тобто, текст в цілому відповідає поемі. Дуже цікаво вийшло, бо саму поему читати важко. Кому цікаво, її можна прочитати тут: https://www.poetryfoundation.org/poems/43997/the-rime-of-the-ancient-mariner-text-of-1834  
Випадково відкрив для себе такий напрямок в музиці, який я би назвав "космічний ambient". Потім прочитав, що це dark ambient (що теж правда), але в цьому випадку йдеться про музику, яка розповідає містично-фантастичні історії - щось між Одисеєю 2001 та Лавкрафтом. Добре годиться для ілюстрування фантастичних фільмів. Кому цікаво, слухати Kammarheit та Atrium Carceri.  
До нас приїхав Depeche Mode. Я пропустив їх в дитинстві, не цікавився і пізніше. Знаю з їхнього репертуару дві чи три пісні.

Кількість людей, що йшли на концерт, була не меншою за гру національної хокейної збірної. І майже всі в футболках DM або просто всі в чорному. І всім під 50 (що логічно).

Я не очікував. Не знаю, що вони там зараз співають (and I could not care less), але цікаво, що на них йдуть в таких кількостях. Хоча свого роду "депеши" були субкультурою навіть в СРСР.  
Хоча я меломан з дитинства (буквально), аудіофілом ніколи не був - мені вистачало гарних Sennheiser'івських навушників (а згодом Sony WH1000-XM4). Але все-таки із закритими навушниками не вистачає сцени, а гарні відкриті немає сенсу використовувати - простіше увімкнути колонки. Колонки в мене вбудовані в монітор, тобто ніякі. А ще я захотів зрозуміти, що не так із навушниками - чому звук поганий. Отже, поїхали.

1. Джерело звуку. Я слухаю музику з Google YouTube Music. На мобільному можна вказувати якість, на комп'ютері - ні, і на комп'ютері вона гірша.

2. Навушники. Вони під'єднуються до телефону і до комп'ютера по Bluetooth'у. В Bluetooth'а є різні стандарти стиснення (кодеки). Універсальні для високої якості - AptX та AptX HD. Якщо його немає, використовується базовий стандарт SDC. Він слабенький. І хоча самі навушники підтримують купу стандартів включно із Sony proprietary LDAC та AptX, телефон (старий вже) не підтримує AptX HD, але, здається, підтрмує AptX та LDAC. Windows 10 підтримує AptX (але ходять чутки, що Windows 11 нативно не підтримує - можливо, ліцензію не подовжували). Виходить, що проблема не в кодеку, а лише в джерелі звуку.

3. DAC. При Bluetooth-передаванні конвертація цифрового сигналу в аналоговий відбувається на боці програвача (навушники / колонки). Якщо під'єднуватися навушниками чи колонками до телефону/комп'ютера через AUX вихід (аналоговий), то використовується вбудований в телефон/комп'ютер DAC. А він там посередній. Якщо приєднуватися по USB (якщо навушники / колонки це підтримують), буде як з Bluetooth'ом -- DAC з навушників / колонок.

3а) Є варіант зовнішнього DAC'у -- він під'єднується до телефону чи комп'ютера по USB або Bluetooth, а на виході видає сигнал по AUX. Це добре, якщо в автівці є AUX вхід (він є на деяких, але не на всіх автівках) і хочеться передавати звук з телефону та отримувати гарне звучання. Звісно, ще й аудіосистема в автівці має бути відповідною (в мене на літній автівці є і вхід і непогана система від Bose).


Отже, я для початку купив собі більш притомні колонки. Audioengine HD3. Невеличкі (мали стати на книжкові полиці), але якісні. Вони вміють отримувати звук по Bluetooth, по USB та через AUX. Звучать вельми непогано - в порівнянні з ними монітор видавав звук через весь стравохід. Порівняти з навушниками складно - звук різний. Але колонки краще - не давлять на вуха і дають ширшу сцену.

З колонками вийшла проблема - ширина між полицями рівно два метри, а в комплекті йде двометровий кабель між колонками. Купити триметровий можна, але ціни - від 80 євро і до горизонту. Колись сміялися (умовно) зі знайомого аудіофіла з його безкисневою міддю для дротів. Ну так от цей кабель за 80є - це вже вона.  

Ще можна проапгрейдити навушники з ширпотребу, яким реально є Sony, на щось аудіофільське (напр. Focal Bathys або навіть Mark Levinson 5909). Це в мене попереду, підозрюю.

На питання, що я на такому слухаю - не хіп-хоп :). Здебільшого це складна за конструкцією електронна музика різних піджанрів, а також Lounge та зрідка ambient.
Що старішою стає людина, то вільнішою вона є проти сучасних обмежень. І я не про себе і не про пенсіонерів, котрі тремтячими руками скаржаться в пейсбук "ну коли же вже вакцинація до нас дійде?" (попустіться, ніколи). Я все за музику.

В молодості мені подобався Accept, але абсолютно не подобався соліст, Удо Діркшнайдер. Я знав, що він з Accept пішов, але з тих давніх пір 93-го року (часів Objection Overruled) до Акцепту й не повертався. Аж до минулого тижня, коли зі здивуванням дізнався що після фактично 15 років небуття Акцепт відновився з новим солістом. І випустили з тих пір аж п'ять альбомів.

Але й це ще не все. Я прослухав все "нове" - дуже гарно. Але найкраще - останній альбом Too Mean To Die. Суцільна насолода, хоча я й відійшов від металу ще позаминулого року. На відміну від маси музикантів, що випускали ремікси, збірки the best, акустичні версії тощо, Акцепт записали свіжий і вельми-вельми свіжий альбом. Був би капелюх, зняв би. А так  - дуже рекомендую.
Навушники від Sony (Sony wh-1000xm3, якщо що) - чудові. Шум прибирають, музику грають. Я тягаю їх всюди щоб відключитися від довкілля.

І тут я вдягнув свій старий Sennheiser. І занурився у світ музики. Я опинився в місці, де, ні не дають концерт, але записують музику для альбому. Повне занурення в те, як музика створювалася, як її виконували. Іноді здається, що можна почути, як звукорежисер затягується цигаркою після вдалого запису, і ви відчуваєте це як видох після екстазу.

В світі є простий вибір - слухати звуки і слухати музику. На першому боці і Beats, і Sony (в Sony навіть є функція Ambient Sound - слухати звуки оточення). На другому - Sennheiser і деякі малі гравці.
"Kinder dieser Stadt" - ця пісня підвела мене до думки, що Братислава за всіх своїх плюсах і мінусах не є затишним містом. Кліп до згаданої пісні ніколи не вдалося би зняти в Братиславі. Але, як не дивно, і в містах Австрії його зняти не вдалося би. Тут пасує лише північно-західна Європа, де він, власне, і знімався. Сам кліп, якщо що, тут: https://www.youtube.com/watch?v=HDBmRNmZ6iY . Німецькі міста - саме те. Колись, років 30 тому, гурт Кіно в совку намагалися робити приблизно те ж, але виходив, як завжди, автомат калашнікова. Намагався згадати приклад, але, за ці 30 років вже забив і забув. А от BlutEngel - це геть інша справа. Якщо Кіно співали про зміни, а прийшло все до "зиму змінює зима" (за Шестаковим), то BlutEngel позиціонує себе як futurepop. І оця future-частина є дуже відчутною.
Схоже, що 2018-2019 роки можна записувати як найневдаліші в power- і симфонічному металі. Все, що було випущено в ці роки гуртами, котрі я слухаю, - дуже слабке в порівнянні з їхніми попередніми альбомами. Так, оглядачі ставлять позитивні оцінки, але вуху немає за що зачепитися, а якість зведення . Прослухавши кожен альбом по 3-4 рази, доводиться його видаляти, щоб не займав місце в телефоні.
На тему результатів об'єднавчого собору в мене лише одна думка виникла - "Пародия на плохой детектив" Висоцького. Послухайте, зрозумієте.

https://www.youtube.com/watch?v=Hd6EzrNlzbg
Цього варіанту я ще не чув. Paint It Black. Judas Priest. https://www.youtube.com/watch?v=_b_hnXOIruY

Традиційна святкова пісня.

Незвична акустична версія:



Вона ж на концерті:



Красивий концертний запис із новою солісткою (попередня пішла, не витримавши навантаження, як і дві чи три до неї):



Ну і оригінал:

Советский скрипач занял второе место на зарубежном международном конкурсе и с грустью говорит сопровождающему его мызыкальному критику:
- Занял бы я первое место, получил бы скрипку "Страдивари"!
- У тебя ведь отличная скрипка.
- Ты понимаешь, что такое "Страдивари"? это для меня то же, что для тебя маузер Дзержинского!

Хто рано приїжджає, той слухає репетицію і знайомиться з артистами. Я приїхав на концерт Edenbridge і Amberian Dawn на півтори години раніше, просочився в залу (був схожий на персонал, і мені ніхто питань не ставив), послухав репетиції і познайомився особисто із солісткою (Капрі) і засновником (Туомасом) Amberian Dawn ще до концерту.

Зала дуже маленька, я провів весь час концерту в метрі від сцени (перемигувався із Туомасом, бо стояв прямо біля його синтезатора, а до того ж з ним і познайомився), і зробив масу цікавих спостережень.
Зокрема
1) несамовитий ритм ударних в деяких піснях - це не синтезатор, а чотири навчені мавпи один дуже тренований музикант на ударних. Спостерігати за роботою вживу з трьох метрів - вражаюче видовище. Кожна кінцівка працює окремо.
2) шалені гітарні соло здебільшого грає не один, а два-три музиканти. Кожен грає свою частину (одночасно), але виходить наче переливи в руках одного.
3) західні концерти - довгі. Я і раніше чув про таке, але тут - 8 пісень в Edenbridge і 12 в Amberian Dawn (не рахучючи вступних 5 пісень Manzana) - це таки довго. 3.5 години, і помітно, що в співачок горло вже не витримувало під кінець.
4) дуже цікаво, як виконуються пісні, де в альбомному варіанті артист(ка) пише кілька голосів, або коли йде фоновий спів. На концерті пускається запис із цими доріжками. Самі музиканти грають вживу (це чутно і видно), але звук міксується з доріжкою. Наприклад солістка Amberian Dawn співала декілька пісень, де було дуже чутно фоновий вокал. Але вона в цей час співала живцем, в мікрофон.
5) великі концерти - фігня. Слухати потрібно саме так, щоб всі бажаючі могли підійти під сцену, та потиснути руки музикантам. А після концерту вийти в бар і випити з тими музикантами.
6) всі музиканти з берушами або з хитрими навушниками (кому що потрібно).
7) кожна група має свій набір ударних інструментів, котрі міняються (гітари - це само собою). Барабани - штука габаритна, але їх міняють в рамках одного концерту.
8) після гарного концерту можна слухати альбоми. Раніше в мене так не виходило - після концертів слухати альбомні записи я вже не міг. Не знаю, чому. А з Amberian Dawn все гаразд :).

Фото, якщо зможу, викладу завтра.
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30