Роздуми
30.08.2019
07:50
Оскільки я трошечки юрист (і за фахом і з певним досвідом), то я певні юридичні документи для потреб бізнесу пишу сам. І от в процесі створення чергового документу, зрозумів, чому юридичні документи іноді настільки відірвані від реальності. Річ у тім, що вони зазвичай описують "що" потрібно робити. Але дуже рідко вони містять інструкції стосовно того, "як" це має робитися. Тому є дві причини. Перша - та, що фахові юристи не знають предметної області і в процесі написання не можуть уявити собі можливі складнощі і вартість виконання написаних ними нормативних актів чи договорів. Друга - юриспруденція і програмування схожі тим, що в процесі роботи результатом напруженої розумової діяльності стає певна конструкція (дуже часто - з рідкої субстанції і палиць), котра, як передбачається, має працювати. Але вона не випробовується в реальному житті до моменту здачі (ухвалення чи підписання для юристів, запуску для програмістів). І виходить, що "дуже далекі вони від народу".
13.04.2013
19:45
Я за освітою юрист, і хоча змінив професію 15 років тому, юридичний спосіб мислення закріпився в мені на все життя. І справами юридичними я цікавлюсь інколи. А дружина в мене, теж юрист, іноді юриспруденцією займається досі (іноді, бо зараз діти займають весь час).
Так от в Україні зараз вщент зруйнована вся правова система. Це є питання не поганих чи відсутніх законів, а питання тотального правового нігілізму ("відкидання", тобто нехтування законом) і відсутність цього самого sed lex, тобто в даному випадку обов'язковості правових норм.
Будь-які норми, чи то правові, чи навіть норми моралі, мають підтримуватись суспільством з метою забезпечення їхнього безумовного виконання. Порушення приписів закону або невиконання його вимог повинне тягнути за собою примус до усунення порушень, і покарання за невиконання примусу. Простіше кажучи, якщо закон або судове рішення не виконуються особою, то таку особу потрібно попередити, оштрафувати, а в разі подальшого нехтування - відкрити кримінальне провадження із можливим засудженням.
До Януковича правова система якось (де краще, де гірше) діяла. Зараз вона не діє взагалі. Зокрема, скасовано кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду (зазвичай в цивільних і адміністративних справах). Тобто якщо начальник певної установи не хоче виконувати рішення суду, то максимум, яку відповідальність він несе за це, - штраф. І той можна не платити, якщо дуже хочеться.
Ну а невиконання рішення стосовно стягнення з бюджету певних сум взагалі, схоже, ніколи не виконуються (крім рішень, що допомагають цей бюджет розпилювати). З мотивацією, що в бюджеті не передбачено кошти на виконання судових рішень. Красиво, правда?
Таким чином, навіть якщо є рішення суду, виконати його в багатьох випадках неможливо. Очевидно, це призводить до того самого нігілізму і свавілля з боку чиновників.
Проблему цю вирішити просто - кожен бюрократ має відповідати не коштами установи, а власними коштами. І нести кримінальну відповідальність за бездіяльність і затягування рішення питань з виконання судових рішень. Це буде перший крок до повернення довіри до судів. Бо жоден кришталево чесний суд ні до чого, коли його рішення не варті паперу, на котрому вони написані.
Так от в Україні зараз вщент зруйнована вся правова система. Це є питання не поганих чи відсутніх законів, а питання тотального правового нігілізму ("відкидання", тобто нехтування законом) і відсутність цього самого sed lex, тобто в даному випадку обов'язковості правових норм.
Будь-які норми, чи то правові, чи навіть норми моралі, мають підтримуватись суспільством з метою забезпечення їхнього безумовного виконання. Порушення приписів закону або невиконання його вимог повинне тягнути за собою примус до усунення порушень, і покарання за невиконання примусу. Простіше кажучи, якщо закон або судове рішення не виконуються особою, то таку особу потрібно попередити, оштрафувати, а в разі подальшого нехтування - відкрити кримінальне провадження із можливим засудженням.
До Януковича правова система якось (де краще, де гірше) діяла. Зараз вона не діє взагалі. Зокрема, скасовано кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду (зазвичай в цивільних і адміністративних справах). Тобто якщо начальник певної установи не хоче виконувати рішення суду, то максимум, яку відповідальність він несе за це, - штраф. І той можна не платити, якщо дуже хочеться.
Ну а невиконання рішення стосовно стягнення з бюджету певних сум взагалі, схоже, ніколи не виконуються (крім рішень, що допомагають цей бюджет розпилювати). З мотивацією, що в бюджеті не передбачено кошти на виконання судових рішень. Красиво, правда?
Таким чином, навіть якщо є рішення суду, виконати його в багатьох випадках неможливо. Очевидно, це призводить до того самого нігілізму і свавілля з боку чиновників.
Проблему цю вирішити просто - кожен бюрократ має відповідати не коштами установи, а власними коштами. І нести кримінальну відповідальність за бездіяльність і затягування рішення питань з виконання судових рішень. Це буде перший крок до повернення довіри до судів. Бо жоден кришталево чесний суд ні до чого, коли його рішення не варті паперу, на котрому вони написані.
15.07.0009
15:12
Сьогодні спостерігав на пошті, як хлопець на 50 грн купив купу варіантів в супер-лото, потім на здачу взяв ще дві миттєві лотереї, а потім пішов брати ще.
Теперь замість гральних автоматів будуть лотереї. Добре це чи погано, сказати складно. Хворих на лудоманію гравців заборона вже не врятує. Навіть більше, в автомати я не ходив, а в Суперлото я граю (навіть щось там вигравав, але все в мінус), зокрема тому, що там можна менше витратити, більше виграти (якщо шанс випаде) і його простіше купити. Гадаю, що більшість гравців пересяде на миттєві лотереї. От шоу буде в місцях продажу ...
