На днях в Швейцарії пройшов референдум, де 80% швейцарців відмовилися від гарантованих виплат від держави. Мовляв, хай кожен сам заробляє.
Але є нюанс (с) . Останні роки все частіше звучать думки, що без гарантованого доходу за 20-30 років економікам розвинутих країн не обійтися. Причина - автоматизація праці. Вже за 10-20 років до 60% робочих місць буде втрачено через автоматизацію за допомогою штучного інтелекту. Залишаться робочі місця лише в творчіх професіях і дуже малокваліфікована праця, котру немає сенсу автоматизовувати.
До такого розкладу людство не готове, оскільки не всі придатні до штучних творчих професій. І тут постане кілька питань: (а) чим зайняти людей, (б) як їх прогодувати, і (в) хто куплятиме продукцію автоматизованого виробництва, якщо люди сидітимуть без роботи. Гарантований дохід від держави на ці питання відповідає.
Є, щоправда, ще один варіант - це роздування державного апарату з метою надання малокваліфікованих робочих місць (папірці перекладати зазвичай багато розуму і навчання не потрібно). Такий варіант широко застосовується в Європі і в США.
Але все одно, зайняти всіх перекладанням паперів не вдасться. Простіше і дешевше платити людям гарантовані виплати, дозволяючи заробляти додатково, якщо вони хочуть і можуть. І питання, аналогічні Швейцарії, виникатимуть частіше.
Роздуми
06.06.2016
15:35
27.07.0009
11:00
В 50-60-их роках футуристи передбачали, що людина майбутнього майже не буде працювати, а за неї все робитимуть роботи і автоматизовані фабрики. Водночас сучасні люди дивуються, чому ж, незважаючи на зростання ефективності праці, автоматизациію, наукові винаходи, сучасна людина працює, як і раніше, по 40-50 (а хто і більше) годин на тиждень. Ці люди пропускають (чи не звертають уваги, чи навмисно) той факт, що сучасна людина споживає товарів набагато більше, ніж в середині 20-го століття. Життєвий цикл багатьох речей суттєво скоротився. Все частіше викидаються на сміття речі цілком функціональні, але застарілі морально.
Сучасний mass production примушує людей (в першу чергу за допомогою реклами і моди) постійно оновлювати речі, а це призводить до необхідності більше витрачати, а для цього більше заробляти. Причому, це відбувається не тільки в товарах народного споживання, але й в сфері обслуговування, тобто опосередковано для кінцевого споживача. Поясню: якщо ви приходите в фотомайстерню, а там найсучасніше обладнання, - це означає, що ви, хочете цього чи не хочете, платите за те, що в майстерню нещодавно купили нове обладнання. І спитайте в них, куди вони поділи попереднє.
Люди мають більше працювати, але водночас, чи могли б вони працювати менше? Здається, що якщо б люди не ходили на роботу, цивілізація вимерла б з нудьги. Тобто робота в багатьох випадках є механізмом боротьби з безробіттям (а хто знає, яка ідея прийде в голову людині, яка байдикує. Може вона революцію замислює або масове вбивство?). Тому людям просто потрібна мета, яка б цілком зайняла людей. В 20-му столітті це був космос. А що це буде в 21-му?
Сучасний mass production примушує людей (в першу чергу за допомогою реклами і моди) постійно оновлювати речі, а це призводить до необхідності більше витрачати, а для цього більше заробляти. Причому, це відбувається не тільки в товарах народного споживання, але й в сфері обслуговування, тобто опосередковано для кінцевого споживача. Поясню: якщо ви приходите в фотомайстерню, а там найсучасніше обладнання, - це означає, що ви, хочете цього чи не хочете, платите за те, що в майстерню нещодавно купили нове обладнання. І спитайте в них, куди вони поділи попереднє.
Люди мають більше працювати, але водночас, чи могли б вони працювати менше? Здається, що якщо б люди не ходили на роботу, цивілізація вимерла б з нудьги. Тобто робота в багатьох випадках є механізмом боротьби з безробіттям (а хто знає, яка ідея прийде в голову людині, яка байдикує. Може вона революцію замислює або масове вбивство?). Тому людям просто потрібна мета, яка б цілком зайняла людей. В 20-му столітті це був космос. А що це буде в 21-му?
