Роздуми

Євросоюз якщо і можна в чомусь звинуватити, то це не в боягузтві (адже забитися в куточку і зробити вигляд, що ти невидимий, є природною, ще тваринною реакцією людини), а в тупості. Зараз Європі нічого не загрожує, і Європа здатна діяти. Але дивно, чому вони не розуміють, що ще кілька років підтримки Росії (включно із оплатою енергоносіїв) і Росія відчувши свою силу рушить на східну Європу.

Власне, Росія зараз проводить в Європі ту ж політику, що проводила в Україні 15 років тому, - за гроші створює потужну п'яту колону.

"Старі" більшовики свого часу мріяли про переможний марш через всю Європу (а Троцький був співцем світової війни за комунізм), і лише Сталін зупинив їх шляхом масових розстрілів. Але хто сказав, що сучасний колективний російський розум розумніший за Сталіна? Навпаки, набагато дурніший і водночас зухваліший.

І порівняно дешеві санкції зараз - це мала плата за ті трильйонні втрати, що їх понесе Європа в разі розпаду ЄС або із розповзанням метастаз русского міра із вузлами в Національному Фронті Ле Пен і аналогічних партіях інших країн.

"Фашисти всіх країн - єднайтесь", таким може стати гасло наступного десятиліття.
Колись Русь не пустила Орду в Європу. Європа це забула. А от Орда ні.

Туреччина, що свого часу захопила третину Європи, гідна бути членом НАТО. А от Україна хай сидить вдома, бо ніколи на Європу не нападала.
Навряд чи варто ображатися на Європу за її нездатність активно протистояти агресивним діям і риториці Росії. Річ у тім, що Європи - не існує.

Те, що ми звикли сприймати як єдину Європу, насправді не є ані єдиною державою, ані навіть конфедерацією. Фактично це є набір угод (хоча й досить великий) про координацію дій. Приєднання до Євросоюзу є приєднанням не до держави, а до набору угод, що уніфікують відносини із зовнішнім світом і між державами-членами угод.

Всередині ж Європа сповнена протиріч, розбіжностей і конфліктів інтересів. Європарламент - місце для дискусій, але в більшости випадків не для напрацювання швидких та ефективних рішень.

Тому якщо ми хочемо бачити якісь ефективні дії, маємо орієнтуватись на окремі країни (насамперед, Німеччину і Францію), а не на беззубий Євросоюз.

Слід зауважити, що Путін недарма намагався встановити приятельські і ділові особисті відносини з лідерами держав-локомотивів ЄС. Це забезпечує йому певну подушку безпеки для його експансивних дій. Поки що дій поза межами ЄС, але якщо не спинити його зараз, то дії стосовно членів ЄС -- не за горами.
Європа - це місце, де намагаються створити людям комфортне середовище для проживання. Але є одне "але" - в комфортному середовищі немає стимулів для покращення. Із зони комфорту виходити ніхто не хоче. Європа потрапила в пастку 22.
Дивні речі відбуваються в світі... Відбудова авторитарних і тоталітарних режимів - справа, виявляється, не лише слов'янського роду. Втомлені сонцем демократії угорці повторюють український сценарій з точністю до імен.

Партія правого крила Фідеш прем'єр-міністра Віктора Орбана виграла 53 відсотки голосів на виборах цього року, але отримала 66 відсотків крісел в парламенті - достатньо для зміни конституції. Вона продовжила прибирати під себе або посягати на повноваження кожної інституції, яку вона не контролювала, включаючи президента, верховний суд і інспекцію державного аудиту (рахункова палата? - ЄМ); зараз під ударом центральний банк. Тим часом містер Орбан просував два закони, пов'язані з медіа, котрі поставлять свободу преси на один рівень з Росією та Білоруссю.

З одного боку це трохи радує, що ми не останнє сміття цивілізації. З іншого боку - це криза європейської цивілізації. Враховуючи корумпованих керівників різних країн (згадаймо екс-канцлера Німеччини Шредера, італійця Берлусконі тощо), ми можемо сказати, що Європа розгублена. Вона, як і США, втратила розуміння, в якому напрямку їй рухатись. А коли собаці нема чого робити людина дезорієнтована, вона яйця чухає починає або бігти куди очі дивляться, або тупцювати на місці (я про це як раз вчора писав).