Називаємо речі своїми іменами.
Читаємо: "коронавірус призводить до ...".
Читаємо правильно: "короновірус призводить до передчасної смерті X% тих, хто захворів. Всі інші наслідки викликані спробами протидіяти поширенню коронавірусу".
Коли ми визначаємо корінь проблеми, стає простіше її вирішувати.
Роздуми
10.04.2020
17:07
17.03.2020
20:42
В умовах, коли психологічний стан людини протягом дня коливається від шоку до ейфорії і назад до паніки, я маю, що вам сказати за вірус і його наслідки.
Перше і головне: пандемія - це як цунамі. Хтось обов'язково загине. І ми навіть знаємо, хто. Це знання дає нам підказку, як слід діяти.
Ліричний відступ. Карантин не працює. Карантин лише розтягує проблему в часі і погіршує її блокуванням економіки. Карантин не може діяти 3-4 місяці (тому що в людей і бізнесів банально закінчаться гроші), а пік захворюваності передбачається як раз за 2-3 місяці.
З огляду на малу ефективність карантинів в довгостроковій перспективі є сенс вкладатися в інше: охорону вразливих верств шляхом їхньої ізоляції і в порання із наслідками інфекції. Хтось назве мене занадто цинічним, але я скажу так -- найкраще, чим можна допомогти суспільству, це додаткові похоронні команди і дозвіл на евтаназію. Будемо відверті - при смертності в 0.01% від популяції ми матимемо три (3) мільйони "неочікуваних" смертей по світу. Припустимо, що медицина зможе витягнути з того світу мільйон. Але це все одно два мільйони померлих від вірусу протягом року. Вони *будуть* незалежно від наших бажань. Тому слід зробити так, щоб ці смерті були легкими. Шори на очах і відкидання фактів лише погіршать останні хвилини цих людей. А от відсутність таких шор, не лише допоможе самим постраждалим, але й дасть спокійність в майбутньому для тих, хто піклувався до останнього про цих постраждалих.
Disclaimer: я не пишу абстрактно, в мене самого є літня людина з групи ризику, ізолювати котру немає можливості.
Перше і головне: пандемія - це як цунамі. Хтось обов'язково загине. І ми навіть знаємо, хто. Це знання дає нам підказку, як слід діяти.
Ліричний відступ. Карантин не працює. Карантин лише розтягує проблему в часі і погіршує її блокуванням економіки. Карантин не може діяти 3-4 місяці (тому що в людей і бізнесів банально закінчаться гроші), а пік захворюваності передбачається як раз за 2-3 місяці.
З огляду на малу ефективність карантинів в довгостроковій перспективі є сенс вкладатися в інше: охорону вразливих верств шляхом їхньої ізоляції і в порання із наслідками інфекції. Хтось назве мене занадто цинічним, але я скажу так -- найкраще, чим можна допомогти суспільству, це додаткові похоронні команди і дозвіл на евтаназію. Будемо відверті - при смертності в 0.01% від популяції ми матимемо три (3) мільйони "неочікуваних" смертей по світу. Припустимо, що медицина зможе витягнути з того світу мільйон. Але це все одно два мільйони померлих від вірусу протягом року. Вони *будуть* незалежно від наших бажань. Тому слід зробити так, щоб ці смерті були легкими. Шори на очах і відкидання фактів лише погіршать останні хвилини цих людей. А от відсутність таких шор, не лише допоможе самим постраждалим, але й дасть спокійність в майбутньому для тих, хто піклувався до останнього про цих постраждалих.
Disclaimer: я не пишу абстрактно, в мене самого є літня людина з групи ризику, ізолювати котру немає можливості.
05.01.0013
08:12
Популярними порадами останніх декад стали "живи сьогоденням" і "живи так, наче цей день в тебе останній". І дуже скоро він таки перетвориться на останній. Бо при такому підході гаслом цього дня буде "більше". А постійно "більше" людина не може ані споживати, ані створювати. Надірветься.
Будь-яка діяльність (причому в різних масштабах) потребує періодів неактивності. Як для відпочинку, так і для усвідомлення того, що відбувається, для зміни фокусу уваги.
І ось тут можна згадати про біоритми, колись популярні, а потім забуті. Не можу сказати, чи вони в дійсності працюють для всіх чи тільки для деяких людей, але в будь-якому разі ритмічність діяльності притаманна будь-якій людині. Тому навіть якщо спробуєте слідувати завєтам Ілліча вищезгаданим порадам психологів, то надовго вас не вистачить. Забийте. Краще виявіть свої ритми і те, що на них впливає, і дійте відповідно до цих ритмів.
