Це містечко під Сплітом, визнане світовою культурною спадщиною:
Фото:
За життя
09.10.2014
09:56
На сьомий день перебування в Хорватії ми з'їздили в Трогір:
Це містечко під Сплітом, визнане світовою культурною спадщиною:
>
>
>
>
>
>
>
Це містечко під Сплітом, визнане світовою культурною спадщиною:
08.10.2014
09:57
В Хорватії і Італії окуляри Ray Ban на кожному кроці (включаючи Ашан). Оскільки я свої примудрився забути в машині в Кракові, то звісно ж захотів спробувати цей самий хвалений Ray Ban. І не взяв - виглядають добре (і скло і оправа непогані), але в мене двоє окулярів з Fielmann'а виглядають краще (і коштують, щоправда, трохи дорожче, ніж Ray Ban в Італії) і сидять зручніше.
27.09.2014
17:46
На шостий день ми нарешті вирішили з'їздити в Спліт, в котрому ми формально знаходимося (але насправді ми в 10 км від Спліта).
Спліт збоку виглядає наступним чином (на задньому плані):
Місто розташоване на півострові, що видається в море.
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Спліт збоку виглядає наступним чином (на задньому плані):
Місто розташоване на півострові, що видається в море.
Фото:
25.09.2014
19:59
П'ятий день у нас пройшов в ознайомленні із околицями і спробі скористатися з моря за його прямим призначенням. А дзуськи.
Пляжі в Спліті майже такі, як треба -- вода чиста, камінці дрібні (не такі, як в Криму), пляжі комунальні, безкоштовні. Сезон закритий, тому орендувати шезлонг немає де, але можна лежати на рушнику або простирадлі. Чистоту пляжів я би оцінив на 4 з 5 -- пляшок і сміття немає, а от недопалки і скло (скло вже обмите хвилями, тому без гострих країв) зустрічаються. Як я вже згадував, на пляжі є безкоштовний Wi-Fi. Зустрічалися якісь дрібні зручності на кшталт перевдягальні, душу (безкоштовного), дитячої гірки і навіть якісний дитячий майданчик метрах в 300-500 від нас є.
А от із погодою не так все просто. Повітря вдень - 24-25 градусів. Вночі - 10. Вода +21. Відповідно, купатися можна лише коли сонячно і тепло, а це 14-15 година. А в цей час діти сплять
. В результаті вони звісно скупнулися, але лише на мілині, бо ми не ризикнули лізти в воду (нам холодно, а в дітей метаболізм вищий, їм тепло).
Загалом в Подстрані все, що стоїть в 1-2 (нижче дороги) і 3-4 смугах (над дорогою) - здається під апартаменти. Всі апартаменти зареєстровані в міністерстві туризму і мають певну кількість зірочок.
Наш готель стоїть в 3-ій смузі, але то не проблема -- до моря 50 метрів, прямо під (фізично) готелем - маленький супермаркет, поруч булочна. Також у готелів на першій-другій смугах немає парковок.
Але про готелі я напишу окремо.
Також з'їздили в торговельний центр Split City One. Я так зрозумів, що це найбільший в Спліті. Нууу ... Розмірами як пів-Каравана. Три поверхи, супермаркет, кілька десятків магазинів (здебільшого одяг і взуття) і один (1) кафе-ресторан. Пічалька ... Зауважу, що всього Спліта - 200 тис. населення. Тобто місто невелике. Про сам Спліт в наступному дописі.
В торговельному центрі зустріли дві цікаві речі - безкоштовну трубу, що вела з другого на перший поверх (їхати можна дітям і дорослим до 80 кг, щоправда, я не пробував) і інсталяцію з літер LOVE на третьому поверсі. На цю інсталяцію мешканці і гості вішають замочки із іменами:
Пляжі в Спліті майже такі, як треба -- вода чиста, камінці дрібні (не такі, як в Криму), пляжі комунальні, безкоштовні. Сезон закритий, тому орендувати шезлонг немає де, але можна лежати на рушнику або простирадлі. Чистоту пляжів я би оцінив на 4 з 5 -- пляшок і сміття немає, а от недопалки і скло (скло вже обмите хвилями, тому без гострих країв) зустрічаються. Як я вже згадував, на пляжі є безкоштовний Wi-Fi. Зустрічалися якісь дрібні зручності на кшталт перевдягальні, душу (безкоштовного), дитячої гірки і навіть якісний дитячий майданчик метрах в 300-500 від нас є.
А от із погодою не так все просто. Повітря вдень - 24-25 градусів. Вночі - 10. Вода +21. Відповідно, купатися можна лише коли сонячно і тепло, а це 14-15 година. А в цей час діти сплять
. В результаті вони звісно скупнулися, але лише на мілині, бо ми не ризикнули лізти в воду (нам холодно, а в дітей метаболізм вищий, їм тепло). Загалом в Подстрані все, що стоїть в 1-2 (нижче дороги) і 3-4 смугах (над дорогою) - здається під апартаменти. Всі апартаменти зареєстровані в міністерстві туризму і мають певну кількість зірочок.
Наш готель стоїть в 3-ій смузі, але то не проблема -- до моря 50 метрів, прямо під (фізично) готелем - маленький супермаркет, поруч булочна. Також у готелів на першій-другій смугах немає парковок.
Але про готелі я напишу окремо.
Також з'їздили в торговельний центр Split City One. Я так зрозумів, що це найбільший в Спліті. Нууу ... Розмірами як пів-Каравана. Три поверхи, супермаркет, кілька десятків магазинів (здебільшого одяг і взуття) і один (1) кафе-ресторан. Пічалька ... Зауважу, що всього Спліта - 200 тис. населення. Тобто місто невелике. Про сам Спліт в наступному дописі.
В торговельному центрі зустріли дві цікаві речі - безкоштовну трубу, що вела з другого на перший поверх (їхати можна дітям і дорослим до 80 кг, щоправда, я не пробував) і інсталяцію з літер LOVE на третьому поверсі. На цю інсталяцію мешканці і гості вішають замочки із іменами:
25.09.2014
19:23
Третього дня ввечері ми дісталися Загреба. Маленький готель на краю міста мав непогану репутацію на hotels.com, і виявилось, що цілком згодився на одну ніч. Загалом про хорватські готелі я писатиму окремо пізніше.
Вид з вікон готелю досить цікавий вийшов:
>
>
>
>
>
>
>
Вид з вікон готелю досить цікавий вийшов:
Фото:
24.09.2014
15:36
В багатьох смартфонах (тобто в усіх андроідах і можливо в iOS) є спосіб захисту доступу шляхом малювання на екрані певного жесту (gesture) або просто проведення пальцем по картинках в певній послідовності (pattern). Дуже зручно, бо непотрібно набирати складний код, що на льоту робити незручно. Але є одна проблема - ці рухи залишаються на екрані у вигляді жирових відкладень. Як наслідок, під певним кутом освітлення або якщо присипати екран, наприклад, тальком, то сам жест буде чудово видно, і весь захист піде коту під хвіст. Тому ткання в екран залишається більш захищеним від підглядання способом.
22.09.2014
15:18
Сьогодні в нас переїзд з Відня в Загреб.
В Відні змінилася погода, вдень буде +15, зранку було +10.
Вирішили купити води на дорогу. І тут з'ясувалося, що в них не існує такого поняття як гіпермаркет. І гіпермаркетів теж. Читаю tripadvisor.com -- "якщо вам потрібен гіпермаркет в Відні -- тут поруч Братислава, там є Carrefour" (причому магазини Carrefour - менші за київські Ашани, мабуть такі як Караван). Ок, пішли в локальну Billa. Маленька та Білла зовсім, відбілювач для білизни хотіли купити - не було.
З Відня до Граца маємо красивий автобан через перевал і нічого цікавого навкруги. На заправці за Грацем купуємо віньєтку для Словенії і їдемо далі. Віньєтка коштує 15 євро на 7 днів - вдвічі дорожче за Чеську (та коштує 12 євро на 14 днів).
Словенія в ЄС і Шенгені, тому на кордоні лише закинутий КП. Словенія з вікна нічого собою не являє, проїжджаємо її без зупинки, адже відсотків 80 дороги - дуже гарної якості автобан. На кордоні з Хорватією паспортний контроль і все - жодних митниць, черг на 2 години і інших непотребів.
Дорога в Хорватію зустрічає нас двома красивими тунелями в горах, один з котрих є просто довжелезним. Далі йде рівнина і Загреб. Траса від кордону до Загреба платна (ціну не знаю, бо автомат списав гроші з карти, а чек не видав). Зупинилися на заправці купити щось поїсти -- бутерброд з автомату 4 євро, не вельми привітний продавець прийняв євро і ними ж дав решту, хоча в Хорватії ходить національна одиниця Куна.
Загалом стосовно валют -- ввести в країні євро не так то й просто. Зі східноєвропейських країн євро змогла ввести в себе лише Латвія. Інші країни не проходять за одним-двома (з 5 основних) критеріїв. Хоча всі бажають -- це дійсно зручно для малих країн, коли мешканці їздять в сусідні країни.
В Загребі ми на околиці міста в непоганому готелі.
Хорватія ... Ну, в Україні через 20 років буде так само. Рівень нижчий, ніж зараз в Польщі, але дороги будують за європейськими стандартами, в околицях Загреба, рівно як і в сільській місцевості "бідненько, але охайненько" (хоча з приводу бідненько - багатше, ніж в Україні). Дружина примітила, що в кожному сільському дворі корови. В Україні - далеко не в кожному.
Сам Загреб від'їдемо подивимося зараз, але він не є історичним містом як то Краків чи хоча б Рига, тому особливих сюрпризів в пост-соціалістичному місті не очікуємо.
Погода, щоправда, не радує - вдень (до нас) пройшов дощ, зараз на вулиці + 18 і хмарно. Сподіваюся, що на узбережжі буде веселіше.
В Відні змінилася погода, вдень буде +15, зранку було +10.
Вирішили купити води на дорогу. І тут з'ясувалося, що в них не існує такого поняття як гіпермаркет. І гіпермаркетів теж. Читаю tripadvisor.com -- "якщо вам потрібен гіпермаркет в Відні -- тут поруч Братислава, там є Carrefour" (причому магазини Carrefour - менші за київські Ашани, мабуть такі як Караван). Ок, пішли в локальну Billa. Маленька та Білла зовсім, відбілювач для білизни хотіли купити - не було.
З Відня до Граца маємо красивий автобан через перевал і нічого цікавого навкруги. На заправці за Грацем купуємо віньєтку для Словенії і їдемо далі. Віньєтка коштує 15 євро на 7 днів - вдвічі дорожче за Чеську (та коштує 12 євро на 14 днів).
Словенія в ЄС і Шенгені, тому на кордоні лише закинутий КП. Словенія з вікна нічого собою не являє, проїжджаємо її без зупинки, адже відсотків 80 дороги - дуже гарної якості автобан. На кордоні з Хорватією паспортний контроль і все - жодних митниць, черг на 2 години і інших непотребів.
Дорога в Хорватію зустрічає нас двома красивими тунелями в горах, один з котрих є просто довжелезним. Далі йде рівнина і Загреб. Траса від кордону до Загреба платна (ціну не знаю, бо автомат списав гроші з карти, а чек не видав). Зупинилися на заправці купити щось поїсти -- бутерброд з автомату 4 євро, не вельми привітний продавець прийняв євро і ними ж дав решту, хоча в Хорватії ходить національна одиниця Куна.
Загалом стосовно валют -- ввести в країні євро не так то й просто. Зі східноєвропейських країн євро змогла ввести в себе лише Латвія. Інші країни не проходять за одним-двома (з 5 основних) критеріїв. Хоча всі бажають -- це дійсно зручно для малих країн, коли мешканці їздять в сусідні країни.
В Загребі ми на околиці міста в непоганому готелі.
Хорватія ... Ну, в Україні через 20 років буде так само. Рівень нижчий, ніж зараз в Польщі, але дороги будують за європейськими стандартами, в околицях Загреба, рівно як і в сільській місцевості "бідненько, але охайненько" (хоча з приводу бідненько - багатше, ніж в Україні). Дружина примітила, що в кожному сільському дворі корови. В Україні - далеко не в кожному.
Сам Загреб від'їдемо подивимося зараз, але він не є історичним містом як то Краків чи хоча б Рига, тому особливих сюрпризів в пост-соціалістичному місті не очікуємо.
Погода, щоправда, не радує - вдень (до нас) пройшов дощ, зараз на вулиці + 18 і хмарно. Сподіваюся, що на узбережжі буде веселіше.
21.09.2014
15:57
В центрі Відня є кілька вулиць для туристів з крутими магазинами. Зокрема там є фірмовий магазин Patek Philippe, а ще є з десяток магазинів, де представлені всі основні марки luxury годинників. Так, там є Свята трійця годинникарства, Lange & Soehne, Jaeger LeCoultre, Glashutte Original, Panerai, Omega, Hublot, Rolex, Hermes і десятки інших менш відомих марок, про які пишуть сайти, присвячені елітним годинникам. Не було лише ексклюзивів на кшталт MB&F, Christophe Claret і аналогічних.
Хоча магазини були зачинені, але на вітринах виставлено дуже багато, тому можна зробити висновок. Так от, я був ДУУУже розчарований, побачивши їх вживу. Переважну більшість зразків я би не купив навіть за 5% від їх ціни - ну не варті вони тих грошей (суб'єктивно, звісно, -- я знаю, чому елітні годинники мають таку ціну). Навіть флагмани на кшталт Lange 1 чи Audemars Piguet Offshore виглядають не сильно вражаюче.
Хоча певні моделі, як то Rolex Cellini, дещо від JL і Lange, виглядають досить пристойно. Той же Rolex Cellini цілком годиться в якості інвестиції коштів. Patek Philippe Perpetual Calendar - теж чиста інвестиція із дуже приємним виглядом. Patek Philippe Nautilus - це просто баннер "I'm exceptionally rich and quite smart" - його, як і золотий телевізор, не дивляться, а показують.
Окремо хочу згадати кастомізацію Rolex'ів від одної контори, що покриває ролекси чорним PVD покриттям (я про це покриття вже писав). Ролекси після кастомізації починають виглядати просто фантастично (а їхня ціна ще більше -- 19900 Euro).
Хоча магазини були зачинені, але на вітринах виставлено дуже багато, тому можна зробити висновок. Так от, я був ДУУУже розчарований, побачивши їх вживу. Переважну більшість зразків я би не купив навіть за 5% від їх ціни - ну не варті вони тих грошей (суб'єктивно, звісно, -- я знаю, чому елітні годинники мають таку ціну). Навіть флагмани на кшталт Lange 1 чи Audemars Piguet Offshore виглядають не сильно вражаюче.
Хоча певні моделі, як то Rolex Cellini, дещо від JL і Lange, виглядають досить пристойно. Той же Rolex Cellini цілком годиться в якості інвестиції коштів. Patek Philippe Perpetual Calendar - теж чиста інвестиція із дуже приємним виглядом. Patek Philippe Nautilus - це просто баннер "I'm exceptionally rich and quite smart" - його, як і золотий телевізор, не дивляться, а показують.
Окремо хочу згадати кастомізацію Rolex'ів від одної контори, що покриває ролекси чорним PVD покриттям (я про це покриття вже писав). Ролекси після кастомізації починають виглядати просто фантастично (а їхня ціна ще більше -- 19900 Euro).
21.09.2014
14:34
Після сніданку пішли гуляти по Відню. Вирішили нічого не вигадувати, а пройтися центром Відня подивитися архітектуру.
Я зачарований цим містом. Воно просто приголомшує. Столиця імперії - і в усьому це видно. Ґрунтовність архітектурних рішень, численні пам'ятники, імперський двоглавий орел (ага) на дахах будівель нагадують про велич найбільшої європейської королівської династії, що втратила владу в результаті війни, що почалася рівно 100 років тому.
Відень не настільки "відомий", як інші столиці (Лондон, Рим тощо), і тим сильніше відмінність між описом і особистими враженнями.
Загалом щоб хоч якось "пізнати" Відень, слід прожити тут не менше місяця, а мабуть набагато більше. Лише щоб обійти всі вулиці історичного центру (відносно невеликого) і оглянути його будинки, знадобиться не один місяць (оцініть лише один будинок на світлині нижче - кожен поверх там оформлений по-іншому). А місто - це не лише історичний центр, а й численні райони за каналом і за рікою. І вони теж мають свою історію і архітектуру.
Відень створений для зручности людей. Всюди велодоріжки, звукова сигналізація на світлофорах для сліпих, розвинена мережа трамваїв і автобусів. На газонах вигул собак платний (прайс -- 36 євро за купку) , тому на них (газонах) можна спокійно сидіти і лежати, чим деякі парочки ледь не зловживають по парках.
Водночас з роздрібною торгівлею в Відні слабко. Як я вже вчора писав, в неділю всі магазини зачинені, навіть в центрі міста. На табличках, що вказують часи роботи, неділі немає взагалі - і так очевидно, що зачинені. Що дуже дивно, бо у вихідні приїздить купа туристів. Зате дуже багато ресторанів і кафе. Таким чином щоб попити води (найпростіше) слід іти до кафе. А там ціни б'ють рекорди ... Є ще іммігрантські кіоски із шаурмою, там і напої продають. Вони нас і рятували (дітей в основному).
Місто дуже багате - видно і по машинах, що їздять, і по людях, і по цінах у вітринах. Можливо все через те, що це туристичний центр, але ж в машинах їздять місцеві. Наприклад, таксі майже всі - мерседеси Е-класу.
Загалом місто можна порівняти із солідним чоловіком років 60-ти на мерседесі. Він досяг успіху (і вже давно), він багатий, але час плине і розквіт - в минулому. Так і більшість туристів в Відні - люди похилого віку, що заробили на такого роду туристичні поїздки і мають час, натхнення і гроші.
Багато туристів російськомовних, схоже що з Росії. Загалом я не дивуюся, що Миколка Азірів втік саме в Австрію - тут він буде поважною людиною (поки рота не розтулятиме.
Мабуть, вперше в житті я захотів жити в часи, що ми звикли називати Вікторіанською епохою. Або просто пожити в Відні кілька місяців. Навіть виникла думка почати вчити німецьку мову для цього. Хоча, можливо, коли я буду старим і достатньо багатим для Відня (взагалі-то я вважав себе небідною людиною, але зараз почуваюся мишею в церкві), я і без мови приїду сюди пожити.
Я зачарований цим містом. Воно просто приголомшує. Столиця імперії - і в усьому це видно. Ґрунтовність архітектурних рішень, численні пам'ятники, імперський двоглавий орел (ага) на дахах будівель нагадують про велич найбільшої європейської королівської династії, що втратила владу в результаті війни, що почалася рівно 100 років тому.
Відень не настільки "відомий", як інші столиці (Лондон, Рим тощо), і тим сильніше відмінність між описом і особистими враженнями.
Загалом щоб хоч якось "пізнати" Відень, слід прожити тут не менше місяця, а мабуть набагато більше. Лише щоб обійти всі вулиці історичного центру (відносно невеликого) і оглянути його будинки, знадобиться не один місяць (оцініть лише один будинок на світлині нижче - кожен поверх там оформлений по-іншому). А місто - це не лише історичний центр, а й численні райони за каналом і за рікою. І вони теж мають свою історію і архітектуру.
Відень створений для зручности людей. Всюди велодоріжки, звукова сигналізація на світлофорах для сліпих, розвинена мережа трамваїв і автобусів. На газонах вигул собак платний (прайс -- 36 євро за купку) , тому на них (газонах) можна спокійно сидіти і лежати, чим деякі парочки ледь не зловживають по парках.
Водночас з роздрібною торгівлею в Відні слабко. Як я вже вчора писав, в неділю всі магазини зачинені, навіть в центрі міста. На табличках, що вказують часи роботи, неділі немає взагалі - і так очевидно, що зачинені. Що дуже дивно, бо у вихідні приїздить купа туристів. Зате дуже багато ресторанів і кафе. Таким чином щоб попити води (найпростіше) слід іти до кафе. А там ціни б'ють рекорди ... Є ще іммігрантські кіоски із шаурмою, там і напої продають. Вони нас і рятували (дітей в основному).
Місто дуже багате - видно і по машинах, що їздять, і по людях, і по цінах у вітринах. Можливо все через те, що це туристичний центр, але ж в машинах їздять місцеві. Наприклад, таксі майже всі - мерседеси Е-класу.
Загалом місто можна порівняти із солідним чоловіком років 60-ти на мерседесі. Він досяг успіху (і вже давно), він багатий, але час плине і розквіт - в минулому. Так і більшість туристів в Відні - люди похилого віку, що заробили на такого роду туристичні поїздки і мають час, натхнення і гроші.
Багато туристів російськомовних, схоже що з Росії. Загалом я не дивуюся, що Миколка Азірів втік саме в Австрію - тут він буде поважною людиною (поки рота не розтулятиме
. Мабуть, вперше в житті я захотів жити в часи, що ми звикли називати Вікторіанською епохою. Або просто пожити в Відні кілька місяців. Навіть виникла думка почати вчити німецьку мову для цього. Хоча, можливо, коли я буду старим і достатньо багатим для Відня (взагалі-то я вважав себе небідною людиною, але зараз почуваюся мишею в церкві), я і без мови приїду сюди пожити.
20.09.2014
20:04
Якщо в людини є мерседес, це означає, що в людини є гроші.
Якщо в людини старий мерседес, це означає, що гроші в неї є вже давно.
Готель у нас розташований через міст від рейхсканцелярії (фото завтра викладу), тобто практично в самому центрі. Вирішили піти ввечері поїсти і заодно подивитися околиці. І придбати трохи води і пива. Якщо в людини старий мерседес, це означає, що гроші в неї є вже давно.
Відень - столиця імперії. І імперії не простої, а головної європейської імперії, серця Європи. Німці по хуторах сиділи, коли об'єднані сили Європи боронили Відень від османів. Звичайно, це відбивається на архітектурі. Вона вражає своєю монументальністю і вишуканістю. Вона - як ролс-ройс, може й не така елегантна, але ви відчуваєте, що ви на вершині.
Водночас Відень не уник впливу сучасності і не пережив занепаду Європи. Місто сповнене арабами, пакистанцями тощо. Ввечері ходити трохи лячно.
Побутове ... Це сум. Якщо поїсти ми змогли в макдональдсі (там ми точно знаємо, скільки коштуватиме і знаємо, що діти не крутитимуть носом), то пити - лише кава в старбаксі і морозиво з кіоску. Кафе-ресторани начебто є, але ціни захмарні, кафе самообслуговування ми не знайшли (хоча, звісно, вони не на кожному кроці). Магазини в суботу ввечері (вже о 7-ій) зачинені *всі*. Магазини типу Billa, SPAR - ввечері зачинені, в неділю не працюють взагалі. Дрібні магазини зачинені. В результаті воду і пиво я купив в кіоску, оббігши з пару кілометрів.
