Сьогодні в нас переїзд з Відня в Загреб.
В Відні змінилася погода, вдень буде +15, зранку було +10.
Вирішили купити води на дорогу. І тут з'ясувалося, що в них не існує такого поняття як гіпермаркет. І гіпермаркетів теж. Читаю tripadvisor.com -- "якщо вам потрібен гіпермаркет в Відні -- тут поруч Братислава, там є Carrefour" (причому магазини Carrefour - менші за київські Ашани, мабуть такі як Караван). Ок, пішли в локальну Billa. Маленька та Білла зовсім, відбілювач для білизни хотіли купити - не було.
З Відня до Граца маємо красивий автобан через перевал і нічого цікавого навкруги. На заправці за Грацем купуємо віньєтку для Словенії і їдемо далі. Віньєтка коштує 15 євро на 7 днів - вдвічі дорожче за Чеську (та коштує 12 євро на 14 днів).
Словенія в ЄС і Шенгені, тому на кордоні лише закинутий КП. Словенія з вікна нічого собою не являє, проїжджаємо її без зупинки, адже відсотків 80 дороги - дуже гарної якості автобан. На кордоні з Хорватією паспортний контроль і все - жодних митниць, черг на 2 години і інших непотребів.
Дорога в Хорватію зустрічає нас двома красивими тунелями в горах, один з котрих є просто довжелезним. Далі йде рівнина і Загреб. Траса від кордону до Загреба платна (ціну не знаю, бо автомат списав гроші з карти, а чек не видав). Зупинилися на заправці купити щось поїсти -- бутерброд з автомату 4 євро, не вельми привітний продавець прийняв євро і ними ж дав решту, хоча в Хорватії ходить національна одиниця Куна.
Загалом стосовно валют -- ввести в країні євро не так то й просто. Зі східноєвропейських країн євро змогла ввести в себе лише Латвія. Інші країни не проходять за одним-двома (з 5 основних) критеріїв. Хоча всі бажають -- це дійсно зручно для малих країн, коли мешканці їздять в сусідні країни.
В Загребі ми на околиці міста в непоганому готелі.
Хорватія ... Ну, в Україні через 20 років буде так само. Рівень нижчий, ніж зараз в Польщі, але дороги будують за європейськими стандартами, в околицях Загреба, рівно як і в сільській місцевості "бідненько, але охайненько" (хоча з приводу бідненько - багатше, ніж в Україні). Дружина примітила, що в кожному сільському дворі корови. В Україні - далеко не в кожному.
Сам Загреб від'їдемо подивимося зараз, але він не є історичним містом як то Краків чи хоча б Рига, тому особливих сюрпризів в пост-соціалістичному місті не очікуємо.
Погода, щоправда, не радує - вдень (до нас) пройшов дощ, зараз на вулиці + 18 і хмарно. Сподіваюся, що на узбережжі буде веселіше.
За життя
22.09.2014
15:18
21.09.2014
14:34
Після сніданку пішли гуляти по Відню. Вирішили нічого не вигадувати, а пройтися центром Відня подивитися архітектуру.
Я зачарований цим містом. Воно просто приголомшує. Столиця імперії - і в усьому це видно. Ґрунтовність архітектурних рішень, численні пам'ятники, імперський двоглавий орел (ага) на дахах будівель нагадують про велич найбільшої європейської королівської династії, що втратила владу в результаті війни, що почалася рівно 100 років тому.
Відень не настільки "відомий", як інші столиці (Лондон, Рим тощо), і тим сильніше відмінність між описом і особистими враженнями.
Загалом щоб хоч якось "пізнати" Відень, слід прожити тут не менше місяця, а мабуть набагато більше. Лише щоб обійти всі вулиці історичного центру (відносно невеликого) і оглянути його будинки, знадобиться не один місяць (оцініть лише один будинок на світлині нижче - кожен поверх там оформлений по-іншому). А місто - це не лише історичний центр, а й численні райони за каналом і за рікою. І вони теж мають свою історію і архітектуру.
Відень створений для зручности людей. Всюди велодоріжки, звукова сигналізація на світлофорах для сліпих, розвинена мережа трамваїв і автобусів. На газонах вигул собак платний (прайс -- 36 євро за купку) , тому на них (газонах) можна спокійно сидіти і лежати, чим деякі парочки ледь не зловживають по парках.
Водночас з роздрібною торгівлею в Відні слабко. Як я вже вчора писав, в неділю всі магазини зачинені, навіть в центрі міста. На табличках, що вказують часи роботи, неділі немає взагалі - і так очевидно, що зачинені. Що дуже дивно, бо у вихідні приїздить купа туристів. Зате дуже багато ресторанів і кафе. Таким чином щоб попити води (найпростіше) слід іти до кафе. А там ціни б'ють рекорди ... Є ще іммігрантські кіоски із шаурмою, там і напої продають. Вони нас і рятували (дітей в основному).
Місто дуже багате - видно і по машинах, що їздять, і по людях, і по цінах у вітринах. Можливо все через те, що це туристичний центр, але ж в машинах їздять місцеві. Наприклад, таксі майже всі - мерседеси Е-класу.
Загалом місто можна порівняти із солідним чоловіком років 60-ти на мерседесі. Він досяг успіху (і вже давно), він багатий, але час плине і розквіт - в минулому. Так і більшість туристів в Відні - люди похилого віку, що заробили на такого роду туристичні поїздки і мають час, натхнення і гроші.
Багато туристів російськомовних, схоже що з Росії. Загалом я не дивуюся, що Миколка Азірів втік саме в Австрію - тут він буде поважною людиною (поки рота не розтулятиме
.
Мабуть, вперше в житті я захотів жити в часи, що ми звикли називати Вікторіанською епохою. Або просто пожити в Відні кілька місяців. Навіть виникла думка почати вчити німецьку мову для цього. Хоча, можливо, коли я буду старим і достатньо багатим для Відня (взагалі-то я вважав себе небідною людиною, але зараз почуваюся мишею в церкві), я і без мови приїду сюди пожити.
Я зачарований цим містом. Воно просто приголомшує. Столиця імперії - і в усьому це видно. Ґрунтовність архітектурних рішень, численні пам'ятники, імперський двоглавий орел (ага) на дахах будівель нагадують про велич найбільшої європейської королівської династії, що втратила владу в результаті війни, що почалася рівно 100 років тому.
Відень не настільки "відомий", як інші столиці (Лондон, Рим тощо), і тим сильніше відмінність між описом і особистими враженнями.
Загалом щоб хоч якось "пізнати" Відень, слід прожити тут не менше місяця, а мабуть набагато більше. Лише щоб обійти всі вулиці історичного центру (відносно невеликого) і оглянути його будинки, знадобиться не один місяць (оцініть лише один будинок на світлині нижче - кожен поверх там оформлений по-іншому). А місто - це не лише історичний центр, а й численні райони за каналом і за рікою. І вони теж мають свою історію і архітектуру.
Відень створений для зручности людей. Всюди велодоріжки, звукова сигналізація на світлофорах для сліпих, розвинена мережа трамваїв і автобусів. На газонах вигул собак платний (прайс -- 36 євро за купку) , тому на них (газонах) можна спокійно сидіти і лежати, чим деякі парочки ледь не зловживають по парках.
Водночас з роздрібною торгівлею в Відні слабко. Як я вже вчора писав, в неділю всі магазини зачинені, навіть в центрі міста. На табличках, що вказують часи роботи, неділі немає взагалі - і так очевидно, що зачинені. Що дуже дивно, бо у вихідні приїздить купа туристів. Зате дуже багато ресторанів і кафе. Таким чином щоб попити води (найпростіше) слід іти до кафе. А там ціни б'ють рекорди ... Є ще іммігрантські кіоски із шаурмою, там і напої продають. Вони нас і рятували (дітей в основному).
Місто дуже багате - видно і по машинах, що їздять, і по людях, і по цінах у вітринах. Можливо все через те, що це туристичний центр, але ж в машинах їздять місцеві. Наприклад, таксі майже всі - мерседеси Е-класу.
Загалом місто можна порівняти із солідним чоловіком років 60-ти на мерседесі. Він досяг успіху (і вже давно), він багатий, але час плине і розквіт - в минулому. Так і більшість туристів в Відні - люди похилого віку, що заробили на такого роду туристичні поїздки і мають час, натхнення і гроші.
Багато туристів російськомовних, схоже що з Росії. Загалом я не дивуюся, що Миколка Азірів втік саме в Австрію - тут він буде поважною людиною (поки рота не розтулятиме
. Мабуть, вперше в житті я захотів жити в часи, що ми звикли називати Вікторіанською епохою. Або просто пожити в Відні кілька місяців. Навіть виникла думка почати вчити німецьку мову для цього. Хоча, можливо, коли я буду старим і достатньо багатим для Відня (взагалі-то я вважав себе небідною людиною, але зараз почуваюся мишею в церкві), я і без мови приїду сюди пожити.
20.09.2014
20:04
Якщо в людини є мерседес, це означає, що в людини є гроші.
Якщо в людини старий мерседес, це означає, що гроші в неї є вже давно.
Готель у нас розташований через міст від рейхсканцелярії (фото завтра викладу), тобто практично в самому центрі. Вирішили піти ввечері поїсти і заодно подивитися околиці. І придбати трохи води і пива. Якщо в людини старий мерседес, це означає, що гроші в неї є вже давно.
Відень - столиця імперії. І імперії не простої, а головної європейської імперії, серця Європи. Німці по хуторах сиділи, коли об'єднані сили Європи боронили Відень від османів. Звичайно, це відбивається на архітектурі. Вона вражає своєю монументальністю і вишуканістю. Вона - як ролс-ройс, може й не така елегантна, але ви відчуваєте, що ви на вершині.
Водночас Відень не уник впливу сучасності і не пережив занепаду Європи. Місто сповнене арабами, пакистанцями тощо. Ввечері ходити трохи лячно.
Побутове ... Це сум. Якщо поїсти ми змогли в макдональдсі (там ми точно знаємо, скільки коштуватиме і знаємо, що діти не крутитимуть носом), то пити - лише кава в старбаксі і морозиво з кіоску. Кафе-ресторани начебто є, але ціни захмарні, кафе самообслуговування ми не знайшли (хоча, звісно, вони не на кожному кроці). Магазини в суботу ввечері (вже о 7-ій) зачинені *всі*. Магазини типу Billa, SPAR - ввечері зачинені, в неділю не працюють взагалі. Дрібні магазини зачинені. В результаті воду і пиво я купив в кіоску, оббігши з пару кілометрів.
20.09.2014
16:55
В Кракові почалася осінь. Атлантичний шторм приніс зливу, скрізь яку майже неможливо їхати. 15 градусів тепла. А ми виїжджаємо на море...
Перший день - переїзд в Відень. Від Кракова через Катовіце, на Брно і далі на Відень. Весь маршрут проходить по автобанах - спершу А4 до Катовіце (в'їзд і виїзд платні, по 9 злотих), потім по А1 на Чехію. Перед Чехією читаємо банер "остання ... заправка BP в Польщі". Заїжджаємо і там в канторі (обмінник по-нашому) купуємо віньєтки для Чехії і Австрії. Для Словенії купимо в Австрії. 23 Євро готівкою, картки не приймаються.
Кордон Польща-Чехія відсутній в принципі, навіть залишків КП не видно. Просто міст над річкою і вивіска "Чехія".
Через Чехію проїжджаємо із одною зупинкою на парковці попити кави. Пейзажі навкруги красиві - гори, долини... На дорозі постійні ремонти і обмеження швидкості, але Корандо більше 120 і не дуже їде (але й не треба).
За 50 км від чесько-австрійського кордону автобан закінчується починається однорядка із забороненими обгонами. Порушення правил призводить до таких наслідків:
Другий вилетів в кювет. Обидва водії живі і начебто здорові, наскільки я зміг побачити. На їхньому місці могли бути ми, бо аварія сталася за кілька хвилин до нашого під'їзду.
В Австрії дорога ще вужча і проходить через малесенькі містечка. Але не дуже довго - потім починається автобан на Відень, Грац і далі до кордону.
Вздовж дороги вітряки (електрогенератори). Десятками. Мабуть вигідно.
В Чехії проїжджали через тунель, за яким причаїлися поліцаї з радаром. Я обачливо їхав 60. В Австрії поліцаї стояли на якомусь перехресті, де теж треба було скидати швидкість (що я теж робив). Як літають місцеві, я не розумію.
В Відні ми в готелі, зараз підемо вивчати місто. За бортом +28.
Перший день - переїзд в Відень. Від Кракова через Катовіце, на Брно і далі на Відень. Весь маршрут проходить по автобанах - спершу А4 до Катовіце (в'їзд і виїзд платні, по 9 злотих), потім по А1 на Чехію. Перед Чехією читаємо банер "остання ... заправка BP в Польщі". Заїжджаємо і там в канторі (обмінник по-нашому) купуємо віньєтки для Чехії і Австрії. Для Словенії купимо в Австрії. 23 Євро готівкою, картки не приймаються.
Кордон Польща-Чехія відсутній в принципі, навіть залишків КП не видно. Просто міст над річкою і вивіска "Чехія".
Через Чехію проїжджаємо із одною зупинкою на парковці попити кави. Пейзажі навкруги красиві - гори, долини... На дорозі постійні ремонти і обмеження швидкості, але Корандо більше 120 і не дуже їде (але й не треба).
За 50 км від чесько-австрійського кордону автобан закінчується починається однорядка із забороненими обгонами. Порушення правил призводить до таких наслідків:
Другий вилетів в кювет. Обидва водії живі і начебто здорові, наскільки я зміг побачити. На їхньому місці могли бути ми, бо аварія сталася за кілька хвилин до нашого під'їзду.
В Австрії дорога ще вужча і проходить через малесенькі містечка. Але не дуже довго - потім починається автобан на Відень, Грац і далі до кордону.
Вздовж дороги вітряки (електрогенератори). Десятками. Мабуть вигідно.
В Чехії проїжджали через тунель, за яким причаїлися поліцаї з радаром. Я обачливо їхав 60. В Австрії поліцаї стояли на якомусь перехресті, де теж треба було скидати швидкість (що я теж робив). Як літають місцеві, я не розумію.
В Відні ми в готелі, зараз підемо вивчати місто. За бортом +28.
19.08.2014
10:57
(не буду більше писати, все одно ніхто не читає)
Магазини, ринки, ціни
Магазини і ринки є відбитком стану економіки країни. Тому щоб оцінити, як (наскільки багато) живуть люди, варто відвідати місцеві супермаркети, та й загалом оцінити, як відбувається торгівля в країні.
Так от в Польщі з магазинами все склалося. На 600-тисячний Краків (стільки ж, скільки в Ризі) є два (щонайменше, може і більше) величезні торговельні центри, розміром з DreamTown, декілька гіпермаркетів меншого розміру (я бачив три, але може бути й більше), супермаркети ледь не в кожному кварталі і дрібні магазини всюди. Для порівняння, в Ризі торгівельних центрів штук 5, але розміром менших за краківські гіпермаркети, а супермаркети менш розповсюджені, ніж в Кракові.
Людей в магазинах багато навіть в робочі дні — десь як в київських торговельних центрах в зимові вихідні. Тобто і торгівля йде і, відповідно, виробництво. Загалом помітно, що кожен щось робить — виробляє, обслуговує тощо.
Цікавий момент — в магазинах представлено безліч місцевих виробників, які проводять первинну переробку продукту. Так, на полицях супермаркету можна знайти комплект з порції чогось поживного із вкладеними ложечкою чи виделкою. Це додана вартість, котра додає зручності споживачеві і забезпечує роботою і прибутком кілька людей, котрі, можливо, іншої роботи виконувати не можуть (інваліди, пенсіонери тощо). І, зауважте, такий виробник може потрапити на полиці Ашану чи Carrefour. Чи, наприклад, сир типу творог (він в них називається twarog) вже перемелений для зручності виготовлення домашніх сирних запіканок (на упаковках і вказується “сир для запіканок”). Чи оселедець в маленьких коробочках “на один раз”.
Також в магазинах широко представлені напівфабрикати і вже готова їжа. Так, вареники продаються як сирі (підлягають варці), так і вже зварені охолоджені. Ми брали такі, розігрівали — вельми пристойна якість, на рівні домашніх.
За більшістю харчових товарних груп вибір в супермаркетах в 1.5-2 рази більший, ніж в Києві. Пов'язано це, на мою думку, насамперед із тим, що супермаркети не ставлять перешкод виробникам (всі знають, що виробники мають платити супермаркетам офіційно і неофіційно, щоб потрапити на полиці?) і намагаються урізноманітнити вибір для покупця.
Водночас деякі групи товарів або відсутні повністю або їхній вибір дуже малий в порівнянні з Україною. Так, повністю відсутні сухі, в'ялені, копчені риба і рибопродукти (за винятком копченого і солоного лосося) і каші (є лише рис, гречка смажена, трохи вівсянки і ячменя) як розсипом так і у вигляді сухих сніданків. Дуже поганий вибір соків (в основному сокові напої із 20% соку, торгових марок мало, варіацій соків теж небагато).
Вибір хлібу і хлібопродуктів такий як в Україні, якщо не менший, і істотно менший за Латвію (в Латвії з хлібом взагалі чудово — асортимент величезний і дуже смачно).
Дуже смачні тоненькі ковбаски Kabanosy з різними додатками (сиром, журавлиною тощо). Це певною мірою компенсує відсутність кальмарів і сушеної рибки під пиво.
Водночас слід зазначити, що певні продукти в них не смачні. Молоко їхнє я пити не можу, згущене молоко теж так собі. З пакетиків з чаєм в воді залишається якийсь пил. Сама вода (в 5-літрових пляшках) на смак жахлива (прісна, наче дистильована) і вибору немає.
Маленькі магазини — в нас на в'їзді в мікрорайон є супермаркет Biedronka (комаха сонечко), розміром менший за Сільпо, і серед будинків є маленький магазин Жабка, де зручно купити щось нашвидкуруч і окремий магазин м'яса. Сонечко — це мережа крокової доступності, є в кожному мікрорайоні.
Кіосків (МАФів) я бачив лише один “овочі-фрукти” в нашому мікрорайоні, і він зачинений весь час.
“Колгоспний” ринок бачив один, але туди ми ще не доїхали.
Промислові товари продаються зокрема і в супермаркетах (в тому ж Сонечку є вибір з певних непромислових товарів) і в торговельних центрах.
Ціни ... Ціни — це диво. Вони нижчі за київські майже на всі товари (принаймні на ті, що продаються в супермаркетах). Знову таки, приписую це відсутності хабарів на всіх ланках і відсутності несамовитих торгових націнок в самих мережах. Люди роблять для людей, а не тільки для власної кишені.
Окремо порадували ціни на цигарки. 12-15 злотих (4-5 доларів за пачку). І це правильно. Курців я в Польщі бачу дуже мало (як згадаю Іспанію, здригнуся).
Перед магазинами (супермаркети і гіпермаркети) зроблені парковки так, що місця для паркування викладені з бруківки і розділові “смужки” викладені бруківкою іншого кольору. Дуже зручно. На парковках (всіх) є місця для інвалідів і перед багатьма магазинами є місця (більш широкі, ніж звичайні) для пасажирів водіїв з дітьми. Це зручно тому, що ми — пасажири з дітьми, а їм зручно і звично відчиняти двері на всю ширину, для чого власне і потрібне ширше паркувальне місце.
Магазини, ринки, ціни
Магазини і ринки є відбитком стану економіки країни. Тому щоб оцінити, як (наскільки багато) живуть люди, варто відвідати місцеві супермаркети, та й загалом оцінити, як відбувається торгівля в країні.
Так от в Польщі з магазинами все склалося. На 600-тисячний Краків (стільки ж, скільки в Ризі) є два (щонайменше, може і більше) величезні торговельні центри, розміром з DreamTown, декілька гіпермаркетів меншого розміру (я бачив три, але може бути й більше), супермаркети ледь не в кожному кварталі і дрібні магазини всюди. Для порівняння, в Ризі торгівельних центрів штук 5, але розміром менших за краківські гіпермаркети, а супермаркети менш розповсюджені, ніж в Кракові.
Людей в магазинах багато навіть в робочі дні — десь як в київських торговельних центрах в зимові вихідні. Тобто і торгівля йде і, відповідно, виробництво. Загалом помітно, що кожен щось робить — виробляє, обслуговує тощо.
Цікавий момент — в магазинах представлено безліч місцевих виробників, які проводять первинну переробку продукту. Так, на полицях супермаркету можна знайти комплект з порції чогось поживного із вкладеними ложечкою чи виделкою. Це додана вартість, котра додає зручності споживачеві і забезпечує роботою і прибутком кілька людей, котрі, можливо, іншої роботи виконувати не можуть (інваліди, пенсіонери тощо). І, зауважте, такий виробник може потрапити на полиці Ашану чи Carrefour. Чи, наприклад, сир типу творог (він в них називається twarog) вже перемелений для зручності виготовлення домашніх сирних запіканок (на упаковках і вказується “сир для запіканок”). Чи оселедець в маленьких коробочках “на один раз”.
Також в магазинах широко представлені напівфабрикати і вже готова їжа. Так, вареники продаються як сирі (підлягають варці), так і вже зварені охолоджені. Ми брали такі, розігрівали — вельми пристойна якість, на рівні домашніх.
За більшістю харчових товарних груп вибір в супермаркетах в 1.5-2 рази більший, ніж в Києві. Пов'язано це, на мою думку, насамперед із тим, що супермаркети не ставлять перешкод виробникам (всі знають, що виробники мають платити супермаркетам офіційно і неофіційно, щоб потрапити на полиці?) і намагаються урізноманітнити вибір для покупця.
Водночас деякі групи товарів або відсутні повністю або їхній вибір дуже малий в порівнянні з Україною. Так, повністю відсутні сухі, в'ялені, копчені риба і рибопродукти (за винятком копченого і солоного лосося) і каші (є лише рис, гречка смажена, трохи вівсянки і ячменя) як розсипом так і у вигляді сухих сніданків. Дуже поганий вибір соків (в основному сокові напої із 20% соку, торгових марок мало, варіацій соків теж небагато).
Вибір хлібу і хлібопродуктів такий як в Україні, якщо не менший, і істотно менший за Латвію (в Латвії з хлібом взагалі чудово — асортимент величезний і дуже смачно).
Дуже смачні тоненькі ковбаски Kabanosy з різними додатками (сиром, журавлиною тощо). Це певною мірою компенсує відсутність кальмарів і сушеної рибки під пиво.
Водночас слід зазначити, що певні продукти в них не смачні. Молоко їхнє я пити не можу, згущене молоко теж так собі. З пакетиків з чаєм в воді залишається якийсь пил. Сама вода (в 5-літрових пляшках) на смак жахлива (прісна, наче дистильована) і вибору немає.
Маленькі магазини — в нас на в'їзді в мікрорайон є супермаркет Biedronka (комаха сонечко), розміром менший за Сільпо, і серед будинків є маленький магазин Жабка, де зручно купити щось нашвидкуруч і окремий магазин м'яса. Сонечко — це мережа крокової доступності, є в кожному мікрорайоні.
Кіосків (МАФів) я бачив лише один “овочі-фрукти” в нашому мікрорайоні, і він зачинений весь час.
“Колгоспний” ринок бачив один, але туди ми ще не доїхали.
Промислові товари продаються зокрема і в супермаркетах (в тому ж Сонечку є вибір з певних непромислових товарів) і в торговельних центрах.
Ціни ... Ціни — це диво. Вони нижчі за київські майже на всі товари (принаймні на ті, що продаються в супермаркетах). Знову таки, приписую це відсутності хабарів на всіх ланках і відсутності несамовитих торгових націнок в самих мережах. Люди роблять для людей, а не тільки для власної кишені.
Окремо порадували ціни на цигарки. 12-15 злотих (4-5 доларів за пачку). І це правильно. Курців я в Польщі бачу дуже мало (як згадаю Іспанію, здригнуся).
Перед магазинами (супермаркети і гіпермаркети) зроблені парковки так, що місця для паркування викладені з бруківки і розділові “смужки” викладені бруківкою іншого кольору. Дуже зручно. На парковках (всіх) є місця для інвалідів і перед багатьма магазинами є місця (більш широкі, ніж звичайні) для пасажирів водіїв з дітьми. Це зручно тому, що ми — пасажири з дітьми, а їм зручно і звично відчиняти двері на всю ширину, для чого власне і потрібне ширше паркувальне місце.
17.08.2014
11:11
Зв'язок
Стільниковий зв'язок такий, як в нас — анонімні пре-пейди, картки поповнення (коди на чеках продаються в магазинах і на заправках), контракти. Розповсюджений 3G, причому є мережі (Play) котрі працюють лише в 3G і, наприклад, Galaxy Note II CDMA+GSM, котрий має GSM допоміжним трактом, не бачить картку Play взагалі. А UMC/MTS бачить.
Wi-Fi в публічних місцях буває безкоштовний, хоча майже всюди — з попереднім переглядом реклами. Ще є платний Wi-Fi, котрий виглядає як безкоштовний, але коли з'єднуєшся, просить гроші, і абсолютно дурні.
В будинках всі мешканці сидять на Wi-Fi, тому, наприклад, з моєї квартири видно штук 20 мереж. Загалом мережі в квартирах, як і в нас, 10-100 МБіт без ліміту на трафік.
Дороги
Одна з переваг ЄС — єдина стандартизація на дуже велику кількість речей (про стандарти на сорти овочів мабуть всі чули). Це стосується і доріг. Стандарти дуже детальні і зручні.
Коли проводиться ремонт дороги, він проводиться вже за цими стандартами. Це означає купу правильно розставлених знаків, окремі смуги для поворот ліворуч всюди, де дозволяє ширина дороги (а не той ідіотизм як в Києві, коли ліва смуга їдеш-їдеш прямо, аж раз — а вона тільки для повороту ліворуч), добре позначені переходи і купа інших приємностей для пішоходів і водіїв.
Коли ремонт дороги не проводиться, то обмежуються нанесенням розмітки за новими стандартами. Тому буває, що асфальт вбитий-вбитий, а розмітка нова.
Трасу М4, котра йде від українського кордону до німецького, зараз перебудовують, роблять автобан. Її роблять теж за загальноєвропейськими нормами і виглядає вона точно так, як і в Іспанії. Трасу робитимуть платною із паралельним безкоштовним маршрутом по містах і селах.
В містах дороги вузькі — за європейськими стандартами ширина смуги значно менша за українську — може 2.5 м, а може і ще менше (в Україні мінімальна - чи то 2.75, чи то навіть 3). Незручно, але примушує їздити повільніше і обережніше.
З паркуванням складнощі. До 5 хвилин можна стояти на тротуарі, цим інколи зловживають. В центрі Кракова майже всі парковки платні (ціну не дивився, оскільки паркувалися в центрі ми лише в підземному паркінгу біля Вавеля, а там таки дорого).
З охоронюваними стоянками для тривалого користання погано — їх мало. Ціни — біля 150 злотих (3 злотих = 1 USD) на місяць за місце на відкритому паркінгу, огороженому парканом (рабицею). Свою літню машину я поставив в підземну стоянку готелю за 300 злотих на місяць. Але там вона надійно схована, оскільки стоянка закрита — туди навіть зайти можна тільки через Reception готелю, а в'їзд закритий великими воротами.
При будинках, принаймні в нашому мікрорайоні (та й в центрі теж буває) зроблені безкоштовні стоянки для мешканців. Але їх не вистачає — на газонах народ не паркується, але все інше забивається машинами.
Тягнучки в Кракові — на основних магістралях і в години пік постійні (в плануванні дорожньої мережі Кракова є кілька великих прорахунків), в інших місцях можна більш-менш вільно рухатися.
Їздять поляки швидко, на обмеження кладуть з розмахом — на вулицях перевищення на 20 км/год і більше — норма, у нас на мікрорайоні, де на в'їзді стоїть знак 20, їздять 40-50 (причому, на мікрорайоні фактично пішохідна зона, але знак не поставили, оскільки формально це вулична мережа).
Але загалом правила дорожнього руху не порушуються. На перехрестя при пробці ніхто не виїздить, по зустрічних ніхто не їздить, коли їде швидка, всі справно розсуваються (включно із зустрічною смугою), щоб дати швидкій проїхати. В таких розсуваннях ми вже тричі приймали участь.
Один одного водії поважають. Я звуковий сигнал чув один раз, коли мені сигналили, щоб я повертав (в Польші і мабуть не тільки інша схема повороту праворуч, ніж в Україні, а я цього не знав). Щоб водії лаялися між собою чи влаштовували розбірки, я не бачив жодного разу.
Автомобілі в Польщі майже так, як і по всій Європі, — здебільшого B і C класи. Кросоверів дуже мало (і Тігуан із Audi Q5 — найпопулярніші моделі, потім йде BMW X3 і X1), позашляховиків практично немає (поодинокі випадки), бачив одну Мазду CX-9 (як йому бідному важко тут ...) і кілька разів мерседеси. Ну і Ауді з BMW різні бігають. Porsche Panamera бачив 1 (один) раз.
Велосипедисти є, але небагато. Мопедів взагалі не пригадую, мотоцикл бачив один чи два рази.
Міський транспорт є — великі автобуси, вузькі трамваї і міні-автобуси на ~20 пасажирів, як я розумію, типу наших маршруток. Скільки коштує, не знаю, ще не їздив. Громадський транспорт має переваги і водії його пропускають. На найширших вулицях для громадського транспорту зроблено окремі смуги, але таких вулиць мало.
Бензин коштує біля 5.60 зл за літр (нагадую, 3 зл = 1 USD). Заправки як і всюди в Європі — спершу наливаєш, потім платиш за залите. Замовляти кількість (як в Іспанії) не потрібно, просто кнопкою на пістолеті керуєш.
Багато дизельних машин, але вартість ДП я не дивився, оскільки не цікавило.
Стільниковий зв'язок такий, як в нас — анонімні пре-пейди, картки поповнення (коди на чеках продаються в магазинах і на заправках), контракти. Розповсюджений 3G, причому є мережі (Play) котрі працюють лише в 3G і, наприклад, Galaxy Note II CDMA+GSM, котрий має GSM допоміжним трактом, не бачить картку Play взагалі. А UMC/MTS бачить.
Wi-Fi в публічних місцях буває безкоштовний, хоча майже всюди — з попереднім переглядом реклами. Ще є платний Wi-Fi, котрий виглядає як безкоштовний, але коли з'єднуєшся, просить гроші, і абсолютно дурні.
В будинках всі мешканці сидять на Wi-Fi, тому, наприклад, з моєї квартири видно штук 20 мереж. Загалом мережі в квартирах, як і в нас, 10-100 МБіт без ліміту на трафік.
Дороги
Одна з переваг ЄС — єдина стандартизація на дуже велику кількість речей (про стандарти на сорти овочів мабуть всі чули). Це стосується і доріг. Стандарти дуже детальні і зручні.
Коли проводиться ремонт дороги, він проводиться вже за цими стандартами. Це означає купу правильно розставлених знаків, окремі смуги для поворот ліворуч всюди, де дозволяє ширина дороги (а не той ідіотизм як в Києві, коли ліва смуга їдеш-їдеш прямо, аж раз — а вона тільки для повороту ліворуч), добре позначені переходи і купа інших приємностей для пішоходів і водіїв.
Коли ремонт дороги не проводиться, то обмежуються нанесенням розмітки за новими стандартами. Тому буває, що асфальт вбитий-вбитий, а розмітка нова.
Трасу М4, котра йде від українського кордону до німецького, зараз перебудовують, роблять автобан. Її роблять теж за загальноєвропейськими нормами і виглядає вона точно так, як і в Іспанії. Трасу робитимуть платною із паралельним безкоштовним маршрутом по містах і селах.
В містах дороги вузькі — за європейськими стандартами ширина смуги значно менша за українську — може 2.5 м, а може і ще менше (в Україні мінімальна - чи то 2.75, чи то навіть 3). Незручно, але примушує їздити повільніше і обережніше.
З паркуванням складнощі. До 5 хвилин можна стояти на тротуарі, цим інколи зловживають. В центрі Кракова майже всі парковки платні (ціну не дивився, оскільки паркувалися в центрі ми лише в підземному паркінгу біля Вавеля, а там таки дорого).
З охоронюваними стоянками для тривалого користання погано — їх мало. Ціни — біля 150 злотих (3 злотих = 1 USD) на місяць за місце на відкритому паркінгу, огороженому парканом (рабицею). Свою літню машину я поставив в підземну стоянку готелю за 300 злотих на місяць. Але там вона надійно схована, оскільки стоянка закрита — туди навіть зайти можна тільки через Reception готелю, а в'їзд закритий великими воротами.
При будинках, принаймні в нашому мікрорайоні (та й в центрі теж буває) зроблені безкоштовні стоянки для мешканців. Але їх не вистачає — на газонах народ не паркується, але все інше забивається машинами.
Тягнучки в Кракові — на основних магістралях і в години пік постійні (в плануванні дорожньої мережі Кракова є кілька великих прорахунків), в інших місцях можна більш-менш вільно рухатися.
Їздять поляки швидко, на обмеження кладуть з розмахом — на вулицях перевищення на 20 км/год і більше — норма, у нас на мікрорайоні, де на в'їзді стоїть знак 20, їздять 40-50 (причому, на мікрорайоні фактично пішохідна зона, але знак не поставили, оскільки формально це вулична мережа).
Але загалом правила дорожнього руху не порушуються. На перехрестя при пробці ніхто не виїздить, по зустрічних ніхто не їздить, коли їде швидка, всі справно розсуваються (включно із зустрічною смугою), щоб дати швидкій проїхати. В таких розсуваннях ми вже тричі приймали участь.
Один одного водії поважають. Я звуковий сигнал чув один раз, коли мені сигналили, щоб я повертав (в Польші і мабуть не тільки інша схема повороту праворуч, ніж в Україні, а я цього не знав). Щоб водії лаялися між собою чи влаштовували розбірки, я не бачив жодного разу.
Автомобілі в Польщі майже так, як і по всій Європі, — здебільшого B і C класи. Кросоверів дуже мало (і Тігуан із Audi Q5 — найпопулярніші моделі, потім йде BMW X3 і X1), позашляховиків практично немає (поодинокі випадки), бачив одну Мазду CX-9 (як йому бідному важко тут ...) і кілька разів мерседеси. Ну і Ауді з BMW різні бігають. Porsche Panamera бачив 1 (один) раз.
Велосипедисти є, але небагато. Мопедів взагалі не пригадую, мотоцикл бачив один чи два рази.
Міський транспорт є — великі автобуси, вузькі трамваї і міні-автобуси на ~20 пасажирів, як я розумію, типу наших маршруток. Скільки коштує, не знаю, ще не їздив. Громадський транспорт має переваги і водії його пропускають. На найширших вулицях для громадського транспорту зроблено окремі смуги, але таких вулиць мало.
Бензин коштує біля 5.60 зл за літр (нагадую, 3 зл = 1 USD). Заправки як і всюди в Європі — спершу наливаєш, потім платиш за залите. Замовляти кількість (як в Іспанії) не потрібно, просто кнопкою на пістолеті керуєш.
Багато дизельних машин, але вартість ДП я не дивився, оскільки не цікавило.
15.08.2014
14:05
Клімат
Про клімат писати нема чого — практично та ж погода, що в Києві. Єдине що — вологість суб'єктивно менше і спека переноситься по-іншому.
Зими в Польщі м'якіші, аніж в Україні. Це помітно по вікнах будинків — вони великі і ролетів я не бачив (в мене ролети взимку опущені для економії тепла і опалення).
Люди
Головне, що впадає у вічі (особливо цього року) — приязнь людей. Поки в магазині розрахуєшся, по кілька разів один одному з продавцем “дякую”, “будь ласка” скажете. Причому, помітно, що це щиро, а не так як в наших супермаркетах, коли касир через зуби цідить.
Загалом люди з повагою ставляться один до одного. Що таке “з повагою” — моє визначення таке, що люди не намагаються інстинктивно змагатися за позицію в суспільній ієрархії. В Україні в багатьох в підкірці закладена мета довести всім навкруги, що вони круті, а навколо всі лохи. Тут я такого не спостерігаю.
Люди спокійніші, ніж в Україні. В принципі, це вся Європа так, але в тій же Іспанії люди більше експресивні, а Латвія навпаки “холодніша” (CO mode off.
Ще одна приємна річ (я її і в випадку Іспанії згадував) — люди роблять будь-яку справу якісно, а не на “і так згодиться”. Тому що розуміють, що роблять для самих себе.
Окремо слід згадати мовні питання — поляки в своїй масі українську не розуміють (дружина намагається з ними спілкуватися, а вона це може робити лише українською). Хто старший, трохи розуміють російську, оскільки колись вчили в школі. Коли в кого родичі зі сходу, тоді вони теж розуміють російську чи українську відповідно.
В свою чергу ані діти (вони мультфільми дивляться польською), ані дружина не розуміють польську. Дружині було видано самовчитель, дітям пояснюю поки що, як слід слухати телевізор, щоб сприймати мову. Хоча слід визнати, що сучасні мультфільми — не найкраще джерело для вивчення мови.
Я з людьми розмовляю польською, і хоча вона в мене запущена (понад 20 років не було практики), співрозмовники ставляться до моїх помилок нейтрально (що радує).
Демографія
Польща (принаймні в Малопольщі, де знаходиться Краків) — досить молода країна. На вулицях я бачу в рази більше молоді, аніж літніх людей (на відміну від Іспанії, де все навпаки). Повно і дітей. В нашому мікрорайоні на кожні два будинки (36 квартир на будинок) зроблено дитячий майданчик. В радіусі 1 км я бачив два приватні дитсадки. Дитячі майданчики зроблені і в скверах і парках, є дитячі куточки в торговельних центрах.
Релігія
Польща — дуже релігійна країна. Щоб ви розуміли, наскільки, простий приклад — на поличці із зошитами для школи стоять зошити з обкладинками, оформленими і підписаними в стилі предметів, для котрих вони призначені (всередині звичайний зошит, просто за обкладинками їх простіше шукати і розрізняти). Так от третину полички займають зошити з релігії.
Про клімат писати нема чого — практично та ж погода, що в Києві. Єдине що — вологість суб'єктивно менше і спека переноситься по-іншому.
Зими в Польщі м'якіші, аніж в Україні. Це помітно по вікнах будинків — вони великі і ролетів я не бачив (в мене ролети взимку опущені для економії тепла і опалення).
Люди
Головне, що впадає у вічі (особливо цього року) — приязнь людей. Поки в магазині розрахуєшся, по кілька разів один одному з продавцем “дякую”, “будь ласка” скажете. Причому, помітно, що це щиро, а не так як в наших супермаркетах, коли касир через зуби цідить.
Загалом люди з повагою ставляться один до одного. Що таке “з повагою” — моє визначення таке, що люди не намагаються інстинктивно змагатися за позицію в суспільній ієрархії. В Україні в багатьох в підкірці закладена мета довести всім навкруги, що вони круті, а навколо всі лохи. Тут я такого не спостерігаю.
Люди спокійніші, ніж в Україні. В принципі, це вся Європа так, але в тій же Іспанії люди більше експресивні, а Латвія навпаки “холодніша” (CO mode off
. Ще одна приємна річ (я її і в випадку Іспанії згадував) — люди роблять будь-яку справу якісно, а не на “і так згодиться”. Тому що розуміють, що роблять для самих себе.
Окремо слід згадати мовні питання — поляки в своїй масі українську не розуміють (дружина намагається з ними спілкуватися, а вона це може робити лише українською). Хто старший, трохи розуміють російську, оскільки колись вчили в школі. Коли в кого родичі зі сходу, тоді вони теж розуміють російську чи українську відповідно.
В свою чергу ані діти (вони мультфільми дивляться польською), ані дружина не розуміють польську. Дружині було видано самовчитель, дітям пояснюю поки що, як слід слухати телевізор, щоб сприймати мову. Хоча слід визнати, що сучасні мультфільми — не найкраще джерело для вивчення мови.
Я з людьми розмовляю польською, і хоча вона в мене запущена (понад 20 років не було практики), співрозмовники ставляться до моїх помилок нейтрально (що радує).
Демографія
Польща (принаймні в Малопольщі, де знаходиться Краків) — досить молода країна. На вулицях я бачу в рази більше молоді, аніж літніх людей (на відміну від Іспанії, де все навпаки). Повно і дітей. В нашому мікрорайоні на кожні два будинки (36 квартир на будинок) зроблено дитячий майданчик. В радіусі 1 км я бачив два приватні дитсадки. Дитячі майданчики зроблені і в скверах і парках, є дитячі куточки в торговельних центрах.
Релігія
Польща — дуже релігійна країна. Щоб ви розуміли, наскільки, простий приклад — на поличці із зошитами для школи стоять зошити з обкладинками, оформленими і підписаними в стилі предметів, для котрих вони призначені (всередині звичайний зошит, просто за обкладинками їх простіше шукати і розрізняти). Так от третину полички займають зошити з релігії.
11.08.2014
08:55
В Краків ми перший раз приїхали три тижні тому на подивитись. Їхали машиною (SsangYong Korando, я про нього окремо писав). Потім ми повернулися в Київ, але не пройшло і двох тижнів, як я під час сеансу самоаналізу з'ясував, що хочу в дорогу, і ми вирішили виїхати. Цього разу поїхали на двох машинах — на тому ж Корандо дружина і я на літній машині (оскільки планую їздити в Київ і в Ригу у справах). Ночували у Львові в непоганому готелі НТОН з дуже помірними цінами і смачною кухнею (можете вважати це рекламою .
На кордоні до мене (я стояв в іншій черзі від дружини) придовбався польський прикордонник на тему “ким працюєш, що таку машину маєш”. З огляду на те, що я в Кракові, вважайте, що я на його питання відповів. Ще виникла плутанина при оформленні машин на польській митниці, оскільки у обох автівок номери починаються на АА72 і дівчина-митник заплуталася і оформила фігню. Це була її помилка і вони її самі виправляли протягом 10 хвилин.
Ще провозили через кордон місцевих жительок, котрі поїхали в Польщу за памперсами для онуків. Але це окрема історія.
Кордон — черги на дві години часу в кожен бік і з дітьми без черги не пускають (минулого року в Білорусі і Латвії пускали). Нічого страшного, але це треба враховувати при плануванні подорожі.
Дороги по Україні самі знаєте, які — до Львова ще нічого, а від Львова до кордону асфальт гарний, але сама дорога на міжнародну ну ніяк не тягне — однорядка із забороненими на більшій частині шляху обгонами і тракторами на дорозі. 200 метрів від кордону починається багаторядна дорога до КПП. А по Польщі — колись там була дорога рівня житомирської траси, котру зараз перебудовують. Тому частина — західноєвропейський автобан на 2-3 ряди, а частина — будівельні роботи, котрі доводиться об'їжджати по селам і містечкам (конкретно -- через Жешув і Тарнув). Тому дорога по Польщі (250 км + 50 км від Львова до кордону) втомлює більше, ніж попередні 550 км від Києва до Львова.
На автобані зробили фантастичні за якістю майданчики для зупинки — з туалетами і доглядачами при туалетах (!), дитячими майданчиками і столиками зі смітниками. Я бачив, як один з них будували — працювало одночасно біля 10 одиниць будівельної техніки. Але заправок на польській частині дороги не багато — на самому автобані здається лише дві заправки з кафе (звісно в містах вони наявні в більших кількостях).
. На кордоні до мене (я стояв в іншій черзі від дружини) придовбався польський прикордонник на тему “ким працюєш, що таку машину маєш”. З огляду на те, що я в Кракові, вважайте, що я на його питання відповів. Ще виникла плутанина при оформленні машин на польській митниці, оскільки у обох автівок номери починаються на АА72 і дівчина-митник заплуталася і оформила фігню. Це була її помилка і вони її самі виправляли протягом 10 хвилин.
Ще провозили через кордон місцевих жительок, котрі поїхали в Польщу за памперсами для онуків. Але це окрема історія
. Кордон — черги на дві години часу в кожен бік і з дітьми без черги не пускають (минулого року в Білорусі і Латвії пускали). Нічого страшного, але це треба враховувати при плануванні подорожі.
Дороги по Україні самі знаєте, які — до Львова ще нічого, а від Львова до кордону асфальт гарний, але сама дорога на міжнародну ну ніяк не тягне — однорядка із забороненими на більшій частині шляху обгонами і тракторами на дорозі. 200 метрів від кордону починається багаторядна дорога до КПП. А по Польщі — колись там була дорога рівня житомирської траси, котру зараз перебудовують. Тому частина — західноєвропейський автобан на 2-3 ряди, а частина — будівельні роботи, котрі доводиться об'їжджати по селам і містечкам (конкретно -- через Жешув і Тарнув). Тому дорога по Польщі (250 км + 50 км від Львова до кордону) втомлює більше, ніж попередні 550 км від Києва до Львова.
На автобані зробили фантастичні за якістю майданчики для зупинки — з туалетами і доглядачами при туалетах (!), дитячими майданчиками і столиками зі смітниками. Я бачив, як один з них будували — працювало одночасно біля 10 одиниць будівельної техніки. Але заправок на польській частині дороги не багато — на самому автобані здається лише дві заправки з кафе (звісно в містах вони наявні в більших кількостях).
09.08.2014
20:56
Про Польщу писатиму "по ходу справи", як тут обживаюсь.
Оскільки з'явилася нагода і можливість проїхатися по Європі (чого в майбутні років 12-15 вже не буде), вирішили зробити фінт вухами - зняти квартиру в Польщі і з Польщі вже, коли набридне сидіти на одному місці, організувати автоподорож східною і центральною Європою (Італія і Німеччина нас не дуже цікавлять, але не виключаю, що туди ми теж поїдемо другим заходом).
Квартиру зняли через AirBNB помісячно за помірну ціну. Дорожче, ніж в Ризі (в Ризі було біля 500 євро на місяць, тут 650), але в Ризі ми знімали квартиру пусту, як її здають місцевим, а в Кракові ми зняли апартаменти з повним наповненням (з посудом, побутовою хімією тощо). Якщо знімати як в Ризі, то вийде дешевше, але в Ризі ми не знали, скільки проживемо, а в Польщі ми не можемо офіційно бути на одному місці понад 3 місяці, тому так.
Квартира на краю Кракова в новому мікрорайоні малоповерхової забудови, але з машиною то не проблема - до центру аж 5 км і ходить автобус. З парковками в них проблеми - біля кожного будинку є місця для паркування, але їх не вистачає. Нам поки що щастить, і шукати місце не доводиться, але я нервуюся. Платних охоронюваних паркінгів мало, найближчий в 1.5 км від нас, і я на нього ще не дивився.
Площа квартири дуже маленька: дві кімнати - мабуть 24 метри в сумі, а може й менше, і малесенький передпокій, в якому зроблена кухонька. Місцеві живуть так само, і як вони вміщаються, я взагалі собі не уявляю. В мене в Києві хрущовка була вдвічі більша, і нам ледь вистачало місця.
Загалом поляки живуть здебільшого в приватних будинках, тому припускаю, що ці мікрорайони і квартирки - для малосімейних мешканців, приїжджих тощо.
Десь неподалік будинку є два непогані дитячі майданчики, на "в'їзді" в мікрорайон (метрів за 500 від будинку) є супермаркет штибу АТБ, може трохи більший.
Про магазини писатиму окремо, бо це велика і важлива тема.
Оскільки з'явилася нагода і можливість проїхатися по Європі (чого в майбутні років 12-15 вже не буде), вирішили зробити фінт вухами - зняти квартиру в Польщі і з Польщі вже, коли набридне сидіти на одному місці, організувати автоподорож східною і центральною Європою (Італія і Німеччина нас не дуже цікавлять, але не виключаю, що туди ми теж поїдемо другим заходом).
Квартиру зняли через AirBNB помісячно за помірну ціну. Дорожче, ніж в Ризі (в Ризі було біля 500 євро на місяць, тут 650), але в Ризі ми знімали квартиру пусту, як її здають місцевим, а в Кракові ми зняли апартаменти з повним наповненням (з посудом, побутовою хімією тощо). Якщо знімати як в Ризі, то вийде дешевше, але в Ризі ми не знали, скільки проживемо, а в Польщі ми не можемо офіційно бути на одному місці понад 3 місяці, тому так.
Квартира на краю Кракова в новому мікрорайоні малоповерхової забудови, але з машиною то не проблема - до центру аж 5 км і ходить автобус. З парковками в них проблеми - біля кожного будинку є місця для паркування, але їх не вистачає. Нам поки що щастить, і шукати місце не доводиться, але я нервуюся. Платних охоронюваних паркінгів мало, найближчий в 1.5 км від нас, і я на нього ще не дивився.
Площа квартири дуже маленька: дві кімнати - мабуть 24 метри в сумі, а може й менше, і малесенький передпокій, в якому зроблена кухонька. Місцеві живуть так само, і як вони вміщаються, я взагалі собі не уявляю. В мене в Києві хрущовка була вдвічі більша, і нам ледь вистачало місця.
Загалом поляки живуть здебільшого в приватних будинках, тому припускаю, що ці мікрорайони і квартирки - для малосімейних мешканців, приїжджих тощо.
Десь неподалік будинку є два непогані дитячі майданчики, на "в'їзді" в мікрорайон (метрів за 500 від будинку) є супермаркет штибу АТБ, може трохи більший.
Про магазини писатиму окремо, бо це велика і важлива тема.
21.07.2013
14:47
Я наче і економіст за фахом ("юрист-економіст" в дипломі бакалавра), але я не розумію економіку в цій країні божевільних. Чому прямий рейс в Рим від МАУ коштує 559 євро (на двох), а рейс Белавіа через Мінськ - 392 євро (на двох же). Як два перельоти більшою сукупною відстанню можуть коштувати дешевше, ніж один? І добре якби це був ЄСівський перевізник - можна повірити, що це внутрішні тарифи ЄС дозволяють зекономити, чи що в ЄС працюють під 5% прибутку. Але ж ні, це білоруська компанія, котра від ЄС далі за нас. Один висновок - 50% вартості квитка - збори на золотий унітаз.
