Цю картину я спостерігав в четвер, 14 травня, в Каунасі. Це робочий день, зауважу.
На сцені виступав якийсь місцевий гурт, і виступав непогано. Було трохи людей (на фото не всі слухачі) і оскільки Каунас - місто маленьке, то припускаю, що ця кількість - це нормально. В кількох кварталах монтували ще одну, більшу сцену.
І от я подумав - а чи знайшовся би в Україні хоч один меценат, щоб замість скляшки Глобуса на Майдані поставив сцену і дав змогу *постійно* (щодня) виступати українським командам? ОЦе був би марафон, котрого світ не бачив, і шалений поштовх для української музики.
За життя
16.05.2015
11:50
13.05.2015
18:52
Чому навчили мене Уроки Леніна в середній школі ім.Леніна.
Пам'ятаєте обшук у засланні, де кмітливий Ілліч підсунув обшуковцям стільчика, щоб вони почали пошук з верхніх полиць, бо заборонена література була в пана Ульянова на нижній поличці?
В ЄС заборонено ввозити м'ясомолочну продукцію. І щоразу ми цю заборону порушуємо, везучи щось із собою на попоїсти в дорозі. Сьогодні в меню були домашні сосиски в тісті, а митниця питала мене, що з харчів я везу і чи не везу я м'ясо. То я з готовністю почав розгортати і показузати їй булочки з корицею (вони сильно пахнуть і забивають запах сосисок). Вдалося .
Пам'ятаєте обшук у засланні, де кмітливий Ілліч підсунув обшуковцям стільчика, щоб вони почали пошук з верхніх полиць, бо заборонена література була в пана Ульянова на нижній поличці?
В ЄС заборонено ввозити м'ясомолочну продукцію. І щоразу ми цю заборону порушуємо, везучи щось із собою на попоїсти в дорозі. Сьогодні в меню були домашні сосиски в тісті, а митниця питала мене, що з харчів я везу і чи не везу я м'ясо. То я з готовністю почав розгортати і показузати їй булочки з корицею (вони сильно пахнуть і забивають запах сосисок). Вдалося .
18.03.2015
08:22
Тракай - це місто, в котрому є замок і є фортеця.
Замок був обіцяний синові, тому ми і заїхали туди по дорозі з Вільна в Люблін.
Фортеця і замок знаходяться поруч, в 300-500 м один від одного. Але фортеця знаходиться на суходолі, а от замок стоїть на невеличкому острові, дістатися якого можна через дерев'яний міст.
У фортеці знаходиться музей, але зараз він був зачинений. Фортеця маленька і на її території нічого цікавого не було (прохід було відчинено).
В замку, коли ми його відвідували, нікого крім нас не було. Замок був порожній і пустий. Не було навіть, на кому випробувати виховальний реманент:
Влітку в замку проводять екскурсії (мабуть цікаві), але зараз нікого не було і ми за 10 євро просто пройшлися замком. В середині є дві секції музею, в котрому розповідають про історію замку і історію міста Тракай. Я так розумію, що загалом ще є інші секції, але вказівників не було, а ми не дуже шукали, бо було холодно і збирався дощ.
Всі звикли до яскравого вигляду сонячного замку, як його показують на постерах (і знімають, до речі, ці постери з тої ж точки, що і зображення вище). Але навіть красивішим є він в таку погоду, як його відвідали ми:
На озері ще стоїть крига, по котрій гуляють ворони.
Дощ пішов вже коли ми закінчили прогулянку.
Історію замку ви можете почитати і в інтернетах, а я додам одну деталь: замок є реставрацією, проведеною майже з нуля - старе каміння сіре, нове червоне. На фото видно різницю. Тобто те, що ми бачимо, - це сучасне уявлення про колишній замок. Будівництво (реставрація) йшло протягом всього 20-го століття. Але в цьому випадку я прихильник гарної реставрації, аніж аутентичних розвалин, в яких не було би жодного сенсу.
Замок був обіцяний синові, тому ми і заїхали туди по дорозі з Вільна в Люблін.
Фортеця і замок знаходяться поруч, в 300-500 м один від одного. Але фортеця знаходиться на суходолі, а от замок стоїть на невеличкому острові, дістатися якого можна через дерев'яний міст.
У фортеці знаходиться музей, але зараз він був зачинений. Фортеця маленька і на її території нічого цікавого не було (прохід було відчинено).
В замку, коли ми його відвідували, нікого крім нас не було. Замок був порожній і пустий. Не було навіть, на кому випробувати виховальний реманент:
Влітку в замку проводять екскурсії (мабуть цікаві), але зараз нікого не було і ми за 10 євро просто пройшлися замком. В середині є дві секції музею, в котрому розповідають про історію замку і історію міста Тракай. Я так розумію, що загалом ще є інші секції, але вказівників не було, а ми не дуже шукали, бо було холодно і збирався дощ.
Всі звикли до яскравого вигляду сонячного замку, як його показують на постерах (і знімають, до речі, ці постери з тої ж точки, що і зображення вище). Але навіть красивішим є він в таку погоду, як його відвідали ми:
На озері ще стоїть крига, по котрій гуляють ворони.
Дощ пішов вже коли ми закінчили прогулянку.
Історію замку ви можете почитати і в інтернетах, а я додам одну деталь: замок є реставрацією, проведеною майже з нуля - старе каміння сіре, нове червоне. На фото видно різницю. Тобто те, що ми бачимо, - це сучасне уявлення про колишній замок. Будівництво (реставрація) йшло протягом всього 20-го століття. Але в цьому випадку я прихильник гарної реставрації, аніж аутентичних розвалин, в яких не було би жодного сенсу.
16.03.2015
19:59
Пробіглися в четвер по Вільнюсу (фактично, встигли погуляти по пр-ту Гедімінаса до Вежі і назад). Ну і поки заїжджали-виїжджали в місто і з нього, теж подивилися.
Я у Вільнюсі був 25 років тому, тому мало що пам'ятаю крім того, що Вежа в ті часи була розваленою і малопритомною. Зараз вона трохи відновлена, пагорб теж зроблений для туристів. На вежу піднімає фунікулер або можна пішки. Ми не ходили, бо не встигли.
Саме місто мені візуально сподобалося значно більше за Ригу (хоча зауважу, що в свій перший після дитинства приїзд в Ригу остання мені теж сподобалася, але потім ...).
Вільнюс виглядає дещо багатшим за Ригу і взагалі жвавішим. Це не дивно -- мешканці Вільнюса є нащадки ВКЛ на відміну від трохи приморожених лісових братів латишів.
Якщо ви розглядаєте питання, куди би виїхати попрацювати (наприклад), то в Вільнюс останнім часом переїжджають деякі розробники ПЗ. І хоча Литва - країна дуже маленька, але доволі приємна.
Мова - всі написи лише литовською (в Ризі з цим донедавна було значно простіше). Російську розуміють і розмовляють, хоча з акцентом. Тому якщо не хочете вчити чужу мову, то краще дивіться на Польщу, адже там мова звикла.
Наприкінець декілька фотографій.
Вежа після відновлення. Ліворуч фунікулер.
За рогом від Гедімінаса:
Та ж вежа, вигляд в профіль:
Я у Вільнюсі був 25 років тому, тому мало що пам'ятаю крім того, що Вежа в ті часи була розваленою і малопритомною. Зараз вона трохи відновлена, пагорб теж зроблений для туристів. На вежу піднімає фунікулер або можна пішки. Ми не ходили, бо не встигли.
Саме місто мені візуально сподобалося значно більше за Ригу (хоча зауважу, що в свій перший після дитинства приїзд в Ригу остання мені теж сподобалася, але потім ...).
Вільнюс виглядає дещо багатшим за Ригу і взагалі жвавішим. Це не дивно -- мешканці Вільнюса є нащадки ВКЛ на відміну від трохи приморожених лісових братів латишів.
Якщо ви розглядаєте питання, куди би виїхати попрацювати (наприклад), то в Вільнюс останнім часом переїжджають деякі розробники ПЗ. І хоча Литва - країна дуже маленька, але доволі приємна.
Мова - всі написи лише литовською (в Ризі з цим донедавна було значно простіше). Російську розуміють і розмовляють, хоча з акцентом. Тому якщо не хочете вчити чужу мову, то краще дивіться на Польщу, адже там мова звикла.
Наприкінець декілька фотографій.
Вежа після відновлення. Ліворуч фунікулер.
За рогом від Гедімінаса:
Та ж вежа, вигляд в профіль:
12.10.2014
18:57
На Венеції наполягла моя дружина. Початково ми туди не збиралися, бо це в інший бік від нашого маршруту (в Геную і далі в Швейцарію). Але оскільки їй дуже хотілося, то вирішили виділити два дні.
Венеція в класичному розумінні - це декілька островів і прибудов з ядром розміром в кілька кілометрів. Острови з'єднуються з континентом дамбою (довжина дамби теж пару кілометрів), по котрій ходять приміські електропотяги і є чотирирядна дорога для автомобілів.
Ще можна дістатися Венеції на кораблі:
Нагорі - не монтаж, я особисто бачив корабель, більший за цей, біля берегів Венеції (щоправда, з дамби, коли був за кермом, тому світлин не буде).
"Континентальна" частина міста називається Mestre.
Венеція в класичному розумінні - це декілька островів і прибудов з ядром розміром в кілька кілометрів. Острови з'єднуються з континентом дамбою (довжина дамби теж пару кілометрів), по котрій ходять приміські електропотяги і є чотирирядна дорога для автомобілів.
Ще можна дістатися Венеції на кораблі:
Нагорі - не монтаж, я особисто бачив корабель, більший за цей, біля берегів Венеції (щоправда, з дамби, коли був за кермом, тому світлин не буде).
"Континентальна" частина міста називається Mestre.
Фото:
>>>>>>>>>>>>>>>>
10.10.2014
17:23
Наступним етапом, котрий ми вигадали вже в дорозі, був переїзд (переплив) в Італію і поїздка в Геную, куди я збирався ще рівно рік тому, але не склалося. Можна було їхати по суші, але мені дуже кортіло спробувати нову пригоду, а саме переправу на паромі.
Зі Спліта ходять пароми місцевих ліній і в Італію. В місто Ancona ходять пароми двох компаній - Blue Line і Jadrolinija. Остання - хорватська. Нею ми і попливли. На фото нижче - наш паром (знято за кілька днів до рейсу):
Паром йде ніч. Час рейсу - з 21 до 7. Прибути з машиною в порт належало о 19.00 і пройти виїздний паспортний контроль. Ми приїхали о 18.30 і проводили час в черзі:
Зі Спліта ходять пароми місцевих ліній і в Італію. В місто Ancona ходять пароми двох компаній - Blue Line і Jadrolinija. Остання - хорватська. Нею ми і попливли. На фото нижче - наш паром (знято за кілька днів до рейсу):
Паром йде ніч. Час рейсу - з 21 до 7. Прибути з машиною в порт належало о 19.00 і пройти виїздний паспортний контроль. Ми приїхали о 18.30 і проводили час в черзі:
Фото:
>>>>>>>>>>>
09.10.2014
09:56
На сьомий день перебування в Хорватії ми з'їздили в Трогір:
Це містечко під Сплітом, визнане світовою культурною спадщиною:
Це містечко під Сплітом, визнане світовою культурною спадщиною:
Фото:
>>>>>>>
27.09.2014
17:46
На шостий день ми нарешті вирішили з'їздити в Спліт, в котрому ми формально знаходимося (але насправді ми в 10 км від Спліта).
Спліт збоку виглядає наступним чином (на задньому плані):
Місто розташоване на півострові, що видається в море.
Спліт збоку виглядає наступним чином (на задньому плані):
Місто розташоване на півострові, що видається в море.
Фото:
>>>>>>>>>
25.09.2014
19:59
П'ятий день у нас пройшов в ознайомленні із околицями і спробі скористатися з моря за його прямим призначенням. А дзуськи.
Пляжі в Спліті майже такі, як треба -- вода чиста, камінці дрібні (не такі, як в Криму), пляжі комунальні, безкоштовні. Сезон закритий, тому орендувати шезлонг немає де, але можна лежати на рушнику або простирадлі. Чистоту пляжів я би оцінив на 4 з 5 -- пляшок і сміття немає, а от недопалки і скло (скло вже обмите хвилями, тому без гострих країв) зустрічаються. Як я вже згадував, на пляжі є безкоштовний Wi-Fi. Зустрічалися якісь дрібні зручності на кшталт перевдягальні, душу (безкоштовного), дитячої гірки і навіть якісний дитячий майданчик метрах в 300-500 від нас є.
А от із погодою не так все просто. Повітря вдень - 24-25 градусів. Вночі - 10. Вода +21. Відповідно, купатися можна лише коли сонячно і тепло, а це 14-15 година. А в цей час діти сплять . В результаті вони звісно скупнулися, але лише на мілині, бо ми не ризикнули лізти в воду (нам холодно, а в дітей метаболізм вищий, їм тепло).
Загалом в Подстрані все, що стоїть в 1-2 (нижче дороги) і 3-4 смугах (над дорогою) - здається під апартаменти. Всі апартаменти зареєстровані в міністерстві туризму і мають певну кількість зірочок.
Наш готель стоїть в 3-ій смузі, але то не проблема -- до моря 50 метрів, прямо під (фізично) готелем - маленький супермаркет, поруч булочна. Також у готелів на першій-другій смугах немає парковок.
Але про готелі я напишу окремо.
Також з'їздили в торговельний центр Split City One. Я так зрозумів, що це найбільший в Спліті. Нууу ... Розмірами як пів-Каравана. Три поверхи, супермаркет, кілька десятків магазинів (здебільшого одяг і взуття) і один (1) кафе-ресторан. Пічалька ... Зауважу, що всього Спліта - 200 тис. населення. Тобто місто невелике. Про сам Спліт в наступному дописі.
В торговельному центрі зустріли дві цікаві речі - безкоштовну трубу, що вела з другого на перший поверх (їхати можна дітям і дорослим до 80 кг, щоправда, я не пробував) і інсталяцію з літер LOVE на третьому поверсі. На цю інсталяцію мешканці і гості вішають замочки із іменами:
Пляжі в Спліті майже такі, як треба -- вода чиста, камінці дрібні (не такі, як в Криму), пляжі комунальні, безкоштовні. Сезон закритий, тому орендувати шезлонг немає де, але можна лежати на рушнику або простирадлі. Чистоту пляжів я би оцінив на 4 з 5 -- пляшок і сміття немає, а от недопалки і скло (скло вже обмите хвилями, тому без гострих країв) зустрічаються. Як я вже згадував, на пляжі є безкоштовний Wi-Fi. Зустрічалися якісь дрібні зручності на кшталт перевдягальні, душу (безкоштовного), дитячої гірки і навіть якісний дитячий майданчик метрах в 300-500 від нас є.
А от із погодою не так все просто. Повітря вдень - 24-25 градусів. Вночі - 10. Вода +21. Відповідно, купатися можна лише коли сонячно і тепло, а це 14-15 година. А в цей час діти сплять . В результаті вони звісно скупнулися, але лише на мілині, бо ми не ризикнули лізти в воду (нам холодно, а в дітей метаболізм вищий, їм тепло).
Загалом в Подстрані все, що стоїть в 1-2 (нижче дороги) і 3-4 смугах (над дорогою) - здається під апартаменти. Всі апартаменти зареєстровані в міністерстві туризму і мають певну кількість зірочок.
Наш готель стоїть в 3-ій смузі, але то не проблема -- до моря 50 метрів, прямо під (фізично) готелем - маленький супермаркет, поруч булочна. Також у готелів на першій-другій смугах немає парковок.
Але про готелі я напишу окремо.
Також з'їздили в торговельний центр Split City One. Я так зрозумів, що це найбільший в Спліті. Нууу ... Розмірами як пів-Каравана. Три поверхи, супермаркет, кілька десятків магазинів (здебільшого одяг і взуття) і один (1) кафе-ресторан. Пічалька ... Зауважу, що всього Спліта - 200 тис. населення. Тобто місто невелике. Про сам Спліт в наступному дописі.
В торговельному центрі зустріли дві цікаві речі - безкоштовну трубу, що вела з другого на перший поверх (їхати можна дітям і дорослим до 80 кг, щоправда, я не пробував) і інсталяцію з літер LOVE на третьому поверсі. На цю інсталяцію мешканці і гості вішають замочки із іменами:
25.09.2014
19:23
Третього дня ввечері ми дісталися Загреба. Маленький готель на краю міста мав непогану репутацію на hotels.com, і виявилось, що цілком згодився на одну ніч. Загалом про хорватські готелі я писатиму окремо пізніше.
Вид з вікон готелю досить цікавий вийшов:
Вид з вікон готелю досить цікавий вийшов:
Фото:
>>>>>>>