За життя

До нас сьогодні приходили в гості 1) їжак 2) білка 3) пташка Спочатку про їжачка. Рік тому ми підібрали їжака біля дороги і віднесли в ліс біля ділянки. Сьогодні він прийшов на територію (мабуть святкувати річницю). Але два обормоти собаки (фотографії обормотів будуть пізніше) вирішили пограти їжаком в футбол. На той час, коли я їжака знайшов, це була куля, обмотана ганчірками, поролоном і всім іншм мотлохом, що можна знайти на території (у нас бардак, бо обормоти - це наше все. Не даси їм мотлох, почнуть гризти рослини). Відніс їжака в ліс, зараз він вже пішов додому. А тепер про білочку. Нещодавно я писав, що хочу оселити лісових білок біля будинку. Так от сьогодні до годівниці при нас прийшла білка. Витягла шматок хліба з висівками, скинула його на землю, потім спустилась вниз, забрала той шматок і втікла. Це значить, що білка вивчила маршрут і надалі приходитиме харчуватись до нас. А там вже й до заселення недалеко. Про пташку детальніше буде потім, а поки що скажу, що у нас на ганку під дахом якась дрібна пташка побудувала собі гніздо. Прямо в метрі від вхідних дверей (і не боїться ж). Так що чекатимемо на пташенят.
Лісова пожежа - річ надзвичайно небезпечна, по-перше тим, що можуть загинути люди в лісі, по-друге тим, що біля лісу і в самому лісі є будинки та інфраструктурні мережі (біля нас ЛЕП проходить, наприклад).

Оця фотографія врятувала нам будинок. А справа була так:

(вступ) я ще зранку запримітив цей дивний пагон (до речі, що це за рослина?) і хотів його сфотографувати, тим більше, що він був єдиним пагоном такої форми на всій рослині. Але зранку не склалося і я вийшов у двір з фотоапаратом о 14-ій рівно. І дуже вчасно -- в 20 метрах від мене прямо за рослиною палав підлісок (на жаль, в мене був макрооб'єктив і зняти рослину на тлі пожежі мені не вдалося б) .

Я одразу набрав 101 на мобільному. Дзвінок пішов у Вишгород. Жінці на телефоні я пояснив, що палає ліс і скоро вогонь перекинеться на будинки, що розташовані поруч. Оператор відповіла, що вона передасть інформацію в Київ, але краще б мені самому туди дозвонитись (каже "трохи відійдіть, щоб потрапити до іншої соти, і тоді виклик піде на Київ"). А тим часом ліс горить ...

Я схопив лопату (минулого року будівельники навчили, як тушити підлісок), покликав дружину, закинув в машину все щоб тікати можна було і побіг гасити пожежу самостійно.

Проходить 5 хвилин (з Вишгорода до нас вже б доїхали за цей час). Звоню ще раз, потрапляю вже на Київ. Розповідаю їм те саме, вони виклик начебто прийняли. Ще 10 хвилин, нікого. Звонить дружина до пожежників, потім звонить до знайомих рятувальників, щоб вони по своїй лінії направили наряд. Тим часом вигнав другу машину з гаражу (якби будинок згорів, то машини б вистачило, щоб купити квартиру...) і розкатав поливальний шланг. На наше щастя у нас дуже потужний насос. 70 метрів шланга вистачило від гаражу до середини схилу, де розповсюджувалась пожежа. Далі - тільки відрами. Два відра і як білка вгору-вниз по схилу від шланга нагору.

За пів-години від першого дзвінка (все ще нікого!) підійшов якогось трохи бомжеватого вигляду чоловік і став допомагати тушити, забиваючи підлісок фуфайкою (згодом з'ясувалося, що це лісник, але не знайомий нам дільничий, а його напарник).

Короче кажучи, з лісниками ми периметр загасили. Потім лісник мені сказав, що вони проїзжали поруч і випадково побачили пожежу. І якби нам не вдалося загасити периметр, то вигорів би мабуть вже весь кооператив, бо єдину пожежну водойму засипали і продали під ділянки ще років 5 тому (в нас є власний бак з водою на 10 куб.м., але до нього зараз немає пожежного насоса).

Із особистих відчуттів - ніякого другого дихання і надможливостей на жаль не з'являється, і шланг магічним чином не подовжується. Щоправда, і паніки не було (дружина, правда, почала тупити і спочатку назвонювати по телефону замість того, щоб мені допомагати), а було спокійне розуміння, що швидше за все ми програЄмо і врятувати нас може тільки вітер (він нам суттєво допоміг тим, що дув проти руху полум'я, тим самим його стримуючи). Не сподобалося, що жодна собака з дороги не зупинилась і не допомогла (коли минулого року десь горів ліс, я возив в машині воду і по мірі можливостей намагався гасити, якщо полум'я було не сильне).

Як сказав потім лісник, добре що горіло зараз, бо сосни не зайнялись. Якби це трапилось влітку, то загорілись би сосни, то, по-перше, вони б загинули, а по-друге між соснами і будинками стоять осики, а вони горять весело і задорно, "з вогником". А вирубати ці осики лісник не дає, бо заповідник. тобто цього року з тої сторони можна пожежі вже не очікувати.



Як ви думаєте, коли приїхали пожежні за нашим викликом? Ху (у нас не матерятся (с)) вони не приїхали взагалі. Коли дружина позвонила їм посваритись, вони почали пояснювати, що на лісові пожежі вони не приймають виклики (о як!). Що їм має звонити лісництво. А як в лісника телефон відключений (в нього таке буває)? А гори тоді все помаранчевим полум'ям ... Заради справедливості треба сказати, що за викликом лісників пожежники таки приїхали, але теж через 40 хвилин після виклику (і через 1.20 після мого першого дзвінка).

Тому моє велике прохання - поставте посилання на цей пост, щоб люди знали, що якщо десь щось горить, то порятунку від держави чекати годі і гасити треба виключно своїми силами (це правило годиться для усіх справ, а не тільки для пожеж).

Upd: і забув побажати, щоб ті оператори разом з тими, хто їм інструкції писав, місяць тиждень з туалету не вилазили.

На додаток пара фотографій з місця пригоди. Upd2: Ці фотографії зроблені після гасіння. Все, що чорне, - все горіло досить жваво.



А ось і перший гість до нашої їдальні прилетів:



Вночі:



і вдень:



Це фактично одні й ті ж дерева, хоча знято не з одної точки (вночі знімалось зі штативу, а вдень з рук.
Сусід через ділянку полишив своє майно без догляду і зараз там росте ожина (біля 4-х соток). Я ще в серпні про це дізнався, але тоді спізнився зі збиранням; так, набрав з пів-літра і сам поїв. А сьогодні вирішив перевірити, чи не достигла ще осіння порція. Виявилось, що достигла! Так що ми мали змогу назбирати біля півтора літра свіжої ожини. За кілька днів підемо ще - там як раз достигне чергова партія для нас. Цікаво, що будівельники поруч з тою ділянкою (там ще два будинки будуються) не ходять по ожину - мабуть набридла вже.
Минулої суботи їздили в ліс тренувати собак. Вирішив заодно пошукати грибів. Гриби не знайшов, а знайшов

1. Помідор (посеред лісу!)



2. Гарбуз (неподалік від помідора)



3. і сліди тих, хто з'їв всі гриби:




Нарешті дійшов сьогодні до малини. Два тижні нагадував дружині, що треба піти, але їй все було важко, а мені одному ліньки. Нарешті, сьогодні зібрався. Взяв собаку і ми пішли. Прийшли на місце, а малина вже все, скінчилась цього року. Назбирав я ледь з десяток ягід. Завдяки спекотній погоді, малина цього року дозріла і відійшла дуже швидко. На кущах можна було побачити залишки ягід.

Тоді я згадав про трансерфінг реальності і впевнено звернув у середину лісу за малиною. Аж ось за черговим деревом натрапив на досить великий кущ. Ця малина наче чекала на мене - вся однаково зріла, гілку потрусиш - падає. "Спрацювало", подумав я і почав збирати її. Назбирав мабуть склянку. Але я цю ягоду не дуже люблю. Надаю перевагу ожині. То я подумав, що непогано було б знайти і ожину. Повернувся прямо на місці, і ... ось вона, прямо під ногами! Висить гілочка, на ній десятка два стиглих ягід. Починаю їх обривати, а вони все не скінчаються. Таке враження, що кущ росте прямо зараз, поки я збираю ягоди, за моєю спиною з'являються нові. Ожини (на пустому місці!) я назбирав ще з дві склянки. Як тільки я вирішив, що я втомився, кущ непомітно скінчився, і я рушив далі. По дорозі ми із собакою знайшли ще декілька менших кущів, тка що в сумі вийшло біля літру ягід. Гадаю, якщо б мені захотілось суниці, то я б пару штук теж знайшов, але по-перше, бажання не повинні протирічити законам природи (принаймні, якщо ви не маг вищой категорії), а по-друге, собака вже перегрілась на сонці (погано бути чорним тер'єром влітку) і ми мали швидко йти додому.

Ось ягоди, хоча не всі, оскільки частину вже з'їли (горизонт завалений, я в курсі)



і ще, на wallpaper:


Цікаво, чи їх їдять більше одного разу? Я не ризикнув.



А чи знаєте ви, що відбувається з конвалією (для невігласів - ландыш) після цвітіння, якщо її не зрізали браконьєри і не продали на базарі чи в перході?




Лісова суниця визирає з під-куща так:




Дзвоник - він насправді не синій, а бузковий:




Гусінь буває різна:



Ну а це що за подобство, я так і не з'ясував:

Наступил сезон земляники и мы (в третий раз за пол-года) решили сходить в лес. В предыдущий наш поход мы нашли большие площади земляники и даже отметили их на Яндекс.Карте (чтобы с телефона смотреть и ориентироваться). В этот раз решили пойти туда попастись. Было, правда, подозрение, что еще рано, но почему бы не рискнуть.

Собирался дождь. Об этом говорило небо, черное со всех сторон, но над нами (как обычно) было солнце и пара кучевых облачков. Поэтому выдвинулись. GPS (видимо ввиду туч) в лесу работать отказался, поэтому мы как настоящие бешеные собаки (которым 10 км не крюк) пошли не на запад на поляну, а на север, чтобы обогнуть весь наш квадрат леса (когда-нибудь покажу на карте, как он выглядит). Посреди дороги, в лесу, нашли цветущую чайную розу с несколькими десятками цветков и ароматом на 3-4 метра. Что она делала в лесу, неизвестно. Пойдем с лопатой, выкопаем половину (ей все равно - она разрастется, а нам приятно). Дождь пошел, но быстро прекратился.

Дальше мы развернулись и пошли в сторону поляны. Ландышей - уйма, но они уже отцвели (на некоторых были видны плоды на месте цветков). Кое-где попадается замляника, но ей таки еще рано. Зато малиной и ежевикой все заросло, и уже завязались ягоды. Т.е. можно будет через месяц идти в лес с ведрами, собирать. На земляничной поляне тоже еще рано :(. Но земляники мы слегка пособирали.

А какая все-таки в лесу земляника ароматная, совсем не то, что на грядке. Если куст ростет на солнце, то ягода насыщено сладкая, аж приторная попадается. Если совсем в тени , - кисловато-горькая (даже спелая).

Назад шли с большим желанием прилечь на травке, но в хвойном или смешанном лесу это не так то просто сделать - иголки колючие :). И тут уже я оценил наш лес. Воздух прохладный (~17 градусов и высокая влажность). Если игнорировать шум дорог (почему-то в лесу он разносится очень далеко и становится довольно неприятен), то состояние леса можно определить как безвременье - невозможно сказать с уверенностью, какой сейчас период года. Птицы поют по-весеннему, зелень уже летняя, а воздух прохладен как осенью. В чем-то ее можно сравнить с музыкой lounge.

А фотоаппарат я не взял, поэтому красоту вам не покажу. Через неделю пойдем за земляникой опять, тогда уж возьму обязательно.

UPD: мы решили розу пересадить к себе. Вот она в родном месте:


А вот она уже у нас во дворе (марафет мы не наводили ибо грунт осядет и разравняется, а цветки мы сейчас все будем обрезать для лучшей приживаемости куста:


  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30