Цей запис присвячено всім любителям природи, мать їх за ногу.
Поїхали сьогодні на велосипедах навколо озера Редькіне (більш знайомого людям як Міністерка, але такої назви в нього ніколи не було). Там де люди ходять, все більш-менш нормально. А от далі цікавіше. З західної сторони озера шматки відгороджені парканами (приватні пляжі), а перед першим парканом виходить такий собі глухий кут з підйомом на гору. І от якісь горе-туристи стільки випили (чи вчора, чи навіть раніше), що забули загасити багаття. І воно горіло навіть зранку. До озера за водою, зрозуміло, 150 м йти п'яному бидлу йти було ліньки. Тому багаття кинули як є. Але не в тому проблема (бидла у нас повно, хоч на експорт жени).
Ми з дружиною злізли з велосипедів і почали пробувати загасити це багаття. З тари було два пластикові стаканчики і іржава жестяна бляшанка. Все в дірках, так що за водою не сходиш. Довелося цими стаканчиками зачерпувати пісок з доріжки і десь по 50-100 мл піску висипати на багаття. Дурне заняття, але ми з ним в принципі впорались, локалізувавши вогонь до безпечного стану. Гасити його повністю не було можливості, бо в мене і так подошви на кросівках поплавились, а пісок на доріжці закінчувався.
За цей час повз нас проїхало три велосипедисти (в різні сторони), пробіг один спортсмен, котрий там постійно бігає (дружина бачила його біля нас, це десь 3 км від того місця, де ми його зустріли) і пройшла жіночка з собаками (явно місцева - в 150-200 метрах від багаття починається маленький приватний сектор, за яким вже йде Мінський масив). З перелічених осіб зупинилось і поцікавилось проблемою нуль (0) осіб. Їм пофіг. Пофіг, що вони тут живуть, що вони користуються тим лісом, котрий може згоріти із-за їх недбалості, мабуть пофіг, що пожежа може перекинутись на їхні будинки. Мабуть, поодинці це непогані люди. Але в масі своїй це все бидло потрібно завантажити в потяги і відправити в Сибір на виживання. Там їхнє пофіг буде стосуватись виключно їх самих.
PS: а за 200 м вглиб лісу (і ще ближче до приватного сектору) ми знайшли ще одне багаття. На щастя, поруч з ним була велика купа піску і я засипав багаття піском просто руками.
За життя
29.04.0011
14:50
26.04.0011
17:25
А ось наша мамочка прийшла. Спочатку покликала дітей, але нікого не знайшла. Тоді з горя сіла їсти сухарик:
Але білченя (те, котре в попередньому дописі) її почуло і спустилось з дерева:
Тоді і мати його почула і пішла до нього. Вони одне одного обнюхали, мати заспокоїла білченя:
І вони сіли відпочити. Я думаю, що мати чекала інших:
Але я не впевнений, що вона здатна доглянути як слід всіх трьох (як показала практика), тому хай інші сидять в нас. Тим більше, що там щонайменше один з двох - самець, котрих нам не вистачає.
Але білченя (те, котре в попередньому дописі) її почуло і спустилось з дерева:
Тоді і мати його почула і пішла до нього. Вони одне одного обнюхали, мати заспокоїла білченя:
І вони сіли відпочити. Я думаю, що мати чекала інших:
Але я не впевнений, що вона здатна доглянути як слід всіх трьох (як показала практика), тому хай інші сидять в нас. Тим більше, що там щонайменше один з двох - самець, котрих нам не вистачає.
29.03.0011
20:12
Я весь такой хитрый ...
и весьма стремительный (когда речь заходит об орехах)
Мда, чета седня всякая фигня на завтрак
"и запомни, рыжий, - словосочетание "всякая фигня" не в полной мере характеризует ассортимент нашей кормушки"
Уфф, ну прям от сердца отлегло ...
... и чинно удаляемся в сторонуморя леса
и весьма стремительный (когда речь заходит об орехах)
Мда, чета седня всякая фигня на завтрак
"и запомни, рыжий, - словосочетание "всякая фигня" не в полной мере характеризует ассортимент нашей кормушки"
Уфф, ну прям от сердца отлегло ...
... и чинно удаляемся в сторону
28.03.0011
10:18
В мене останнім часом надмірно чутливий сон. Зокрема я прокидаюсь, коли до годівниці приходить одна з лісових білок. І все було б нічого (оскільки приходять вони зазвичай десь о 7-8-ій ранку, коли діти все одно вже встали), але цього разу руда зараза прийшла о 3:16 ночі! Це дійсно дивно, оскільки білки - ранково-вечірні тварини і вночі вони сплять. Але конкуренція за горіхи (горіхи я кладу в кращому випадку двічі на день, а білок ходить щонайменше четверо) змушує їх приходити все раніше.
Самих цих білок я на днях назнімав, згодом викладу фотографії.
13.01.0011
14:52
И долбит дятлом...
а еще обделяет орехами
Все знімалось вчора вранці з вікна. Білка ця харчується у нас кожного дня. Вчора поїла всі горіхи, а сьогодні зранку гризла батон, але я не встиг збігати за фотоапаратом.
а еще обделяет орехами
Все знімалось вчора вранці з вікна. Білка ця харчується у нас кожного дня. Вчора поїла всі горіхи, а сьогодні зранку гризла батон, але я не встиг збігати за фотоапаратом.
25.10.0010
13:36
Поїхали на дачу, там здоровенний материковий ліс (на знімку).
Місцеві мешканці тягають звідти гриби відрами. Ми вдвох за годину назбирали ~600 грамів польських і ~400 грамів чогось ще (точно їстівного, але пластинчатого, а я таке не їм) , що віддали нашим лісовим білкам. 600 грамів польських вистачило на повну сковорідку. Смакота!
До того ми в п'ятницю ходили в наш ліс, позбирали трохи польських, але у нас чи грибів мало, чи бажаючих багато.
Місцеві мешканці тягають звідти гриби відрами. Ми вдвох за годину назбирали ~600 грамів польських і ~400 грамів чогось ще (точно їстівного, але пластинчатого, а я таке не їм) , що віддали нашим лісовим білкам. 600 грамів польських вистачило на повну сковорідку. Смакота!
До того ми в п'ятницю ходили в наш ліс, позбирали трохи польських, але у нас чи грибів мало, чи бажаючих багато.
04.07.0010
09:32
Ходив в п'ятницю в ліс по ягоди. Якась падлюка полазила по кущах і поламала/потоптала їх. Не все, звичайно, але вони не переймались тим, щоб ходити обережно.
Кущі йдуть вздовж лісової дороги, з обох сторін. Тобто йдеш собі і збираєш. Так от, я помітив, що біля тих кущів, де були поламані пагони, були товсті наїдені комари. А біля цілих кущів - не було. Тобто комари з'являлись судячи з усього як реакція на вторгнення людини. Кущів там багато, так що закономірність відслідковувалась точно.
А ще було цікаво, як ліс ховає своє майно від людини. Йду по дорозі, дивлюсь кущі по праву руку. Знайшов кущ. Малини небагато і в самому кущі хтось потоптався. Я обережно заліз в середину, позбирав, що було. Потім обернувся назад, на місце, яке я вже пройшов, і в п'яти метрах побачив кущ, повний малини (я на ньому потім чверть відерця малини назбирав). Тобто ліс приховував ягоди від мене, поки не переконався, що я ламати нічого не збираюсь. А потім показав. Якщо ви скажете, що такого не буває, то нагадаю, що останні дослідження вчених показують, що рослини спілкуютьсяміж собою, попереджаючи одне одного про небезпеку електричними сигналами. Ці сигнали слабкі, але рослинам вистачає. А приховати ягоди дуже просто - листя опускається і зкручується. А потім розпрямляється. Рослина може зробити це за хвилину, накачуючи і відкачуючи воду з коріня і стебла в листя і назад. Особливо гарно це видно на трояндах. Як рослина здогадується, що небезпеки від мене немає, я точно сказати не можу, але, можливо, вони реагують на якісь дотики людини або на звуки (ви ж знаєте, що рослини реагують на ті чи інші звуки?). Це вже питання до вчених.
27.06.0010
11:12
Приз за уважність отримав
27.06.0010
10:31
Ходив сьогодні в ліс, набрав відерце (два літри) чорної малини. Чорна малина ззовні більше схожа на ожину, ніж на малину, смак має солодкий і ледь-ледь гіркуватий. Ще траплялось трохи малини звичайної і суниці. Але суниці дуже мало - в лісі її ягоди користуються попитом і незважаючи на величезну кількість кущів, ягоди відсутні.
Чорна малина і кілька суничин на фотографії. А хто знайдве на фотографії два нехарактерні об'єкти, отримає який-небудь приз. Знайти треба обидва, причому шукати їх потрібно на фотографії в повному розмірі.
Чорна малина і кілька суничин на фотографії. А хто знайдве на фотографії два нехарактерні об'єкти, отримає який-небудь приз. Знайти треба обидва, причому шукати їх потрібно на фотографії в повному розмірі.
12.06.0010
20:35
Певний час тому я зробив будиночок для лісових білок і почав привчати їх. Як я вже згадував, вони інколи нас відвідують, забирають залишені в будинку горіхи і насіння, але лише сьогодні мені вдалося спостерігати, як білка прийшла в будинок, поїла, поспала на гілці поруч із будинком, забрала горіх і пішла.
