Чи знаєте ви, що мати гроші, домовлятись з жабою і витрачати ці гроші можна тільки в тому об'ємі, якого розміру жабу ви маєте? Іншими словами, якщо жабеня у вас маленьке, то і мати (і витрачати) ви зможете мало. А якщо жаба велика, то і з грошима буде все гаразд. Перевірено.
В мене на столі стоїть парад жаб, від маленької до великої. А нещодавно з'явилась гігантська. Вони реально допомагають - з появою кожної нової жаби добробут стрибками збільшувався. Гіганська ще чекає своєї черги відзначитись.
На знімку нижче зліва гігантська жаба, а справа - звичайна (на долонь вміщується). Для порівняння між ними мій смартфон (i-Mate 8502, 117*56 мм).
Для матеріалістів: працюють не жаби, а внутрішній стимул - коли я дивлюсь на жабу, я згадую, що треба працювати продуктивніше і заробляти більше.
Дружина знизу питає мене по Jabber-у, чи буду я чай ...
Насправді, це виходить зручніше, ніж голосом, бо один зазвичай працює на дивані в холі по wi-fi, а інший нагорі в кабінеті за столом.
Сьогодні їздили в область і на трасі сталась наступна ситуація:
я їхав за вантажівкою (старенький ГАЗ), а назустріч їхала "колона" приблизно з 10 машин. Одна з останніх машин "колони" (як звичайно, або Шкода, або старий VW Passat, на швидкості не роздивився) пішла на обгін і не встигала обійти колону до зустрічі з вантажівою. Тоді цей геній від керма почав повертатись в ряд і майже повністю відтер на узбіччя величезну фуру. І поїхав далі як так і треба. Я почав гальмувати ще як тільки побачив, що він пішов на обгін. А от ГАЗик - ні, пер як і до того. На моє щастя водій фури встиг втримати машину і його не перевернуло і не кинуло посеред дороги, бо до нього було метрів 100-150 на той момент, як його повело на узбіччя.
Мене в цьому випадку цікавить одне питання - чому не гальмував воді ГАЗа, адже своєю поведінкою він також сприяв створенню аварійної ситуації? Тобто чому люди_взагалі не знижують швидкість, якщо хтось йде їм в лоб? Це якийсь вид зухвалості чи це реальний прорахунок (чи сподівання?), що той, хто пішов на обгін, зможе повернутись в свій ряд? Ну оцей кінь зміг, а постраждати в результаті могли б не ГАЗ і не Шкода (які б, я впевнений, поїхали з місця пригоди), а ми з фурою (і всі хто їхав за фурою)...
Коли мене питають, ким я працюю, я завжди згадую наступний анекдот:
Школьный учитель спрашивает учеников о профессии родителей.
— Тим, чем твоя мама занимается на работе?
Тим встает и гордо говорит:
— Она — доктор.
— Замечательно. А твои родители, Лара?
Девочка стеснительно произносит:
— Мой папа разносит почту.
— Спасибо, Лара, — говорит учитель. — Ну, а твои родители что делают, Миша?
Миша гордо встает и объявляет:
— Мой папа — музыкант в борделе!
Обалдевший учитель решил направиться к Мише домой.
— В каких условиях вы растите ребенка? — спрашивает он у отца.
Тот отвечает:
— Вообще-то я программист и специализируюсь на коммуникационном протоколе TCP/IP в системе UNIX. Ну как объяснить это семилетнему пацану?
Так от ... Мішин папа грається в пасочки в порівнянні з тим, чим займаємось ми. Ми розробляємо драйвери файлових систем під Windows. І ми б залюбки змінили їх на TCP стек під Unix (бо схоже завдання ми теж колись робили).
Кай помер в мене на руках ... Ветеринар каже, що це або чума або парвовірус, принесені ще від продавця. Взяли проби на аналіз, щоб з'ясувати, але це не поверне тваринку. А я -- ідіот. Якби це зробили з першим білченям, то Кая (а може й Герду) вдалось би врятувати.
Головне - і чума і парвовірус - це віруси, і лікувати їх досить складно (тільки стимулювання імунітету). Доведеться годувати дорослих білок і Кріса імуномодуляторами, щоб не підхопили (або принаймні вижили).
Загальна проблема - отримати хвору тварину від продавця досить легко, а перевірка майже нічого не дасть (за час, поки йде перевірка, можна і захворіти і померти). Ми колись [успішно] лікували собаку (чорного тер'єра) від чуми, завезеної від власника, тепер от білки. І брати (за чималі гроші) білок, щоб вони потім помирали, якось сумно.
І якось же треба не тільки утримати, а й підняти популяцію до такої кількості, в якій вони зможуть жити і розмножуватись в лісі і в місті.
Білченя Кріс вчора зламав середній палець на передній лапі (що він там робив, показував пальця тхорам в сусідньому вольєрі?). Тепер думаю, що з ними (Крісом і пальцем) робити - чи ампутацію чи залишити так ...
З посаджених дерев прийнялись майже всі, крім чотирьох лип і ~8 фундуків (4 кущі і 4 дерева). Дві липи з чотирьох мені вдалося реанімувати (вони начебто прокинулись, бруньки почали набухати), інші дві поки сплять. Будемо реанімувати. Фундуки приймаються гірше. Треба було їх спочатку саджати в горщики, а коли прокинуться, висаджувати одразу в землю. Шкода буде, якщо фундуки доведеться заміняти наступного року, - дерева досить високі.
Троянди взялись майже всі крім чотирьох. З цими теж веду виховну роботу - підгодовую корневіном і біогумусом.
Але все, що взялось, чудово квітне, і врожай буде вже цього року з переважної більшості рослин.
А ще нам привезли здоровенну суданську троянду в горщику. Поставили в кухні, - дихати одразу стало нічим. Поки що винесли на вулицю, що робити далі, невідомо.
Креветки с пивом, наверняка, являются традиционным блюдом выходного вечера у многих. Но, как выясняется, большинство людей попросту переводит продукт, варя креветки. Мы же подходим к делу основательно и с выдумкой.
Во-первых, нужно помнить, что креветок продают уже вареными. Поэтому варить их второй раз бессмысленно. Мы креветку жарим хитрым образом. Во-первых, нужна плита с центральной комфоркой. Почему - чтобы нормально ставить сковороду Вок (на снимке)
Правильный вок - чугунный. Для приготовления креветки крышка, щипцы и палочки не нужны (просто фотка показывает весь комплект, купленный в свое время в Метро).
Берем пачку креветок (нам на двоих подходит килограмм). Креветку лучше брать мелкую: 120-150 идеально, но они редко бывают. На фотках -- 90-120, и то какие-то мощные (и на вкус тоже).
Размораживаем "своим ходом", т.е. вынимаем из морозильника в 15-16 часов дня и оставляем размораживаться. Если пачку открыть и давать воде стекать, то разморозка пройдет быстрее и вода выйдет из креветок. Для нашего рецепта это существенно.
Ставим сковороду Вок на огонь и даем ей раскалиться 1-2 минуты. Затем наливаем соевый соус (ок. 100 грамм) и высыпаем креветок.
Далее 5 минут (время зависит от того, сколько воды осталось на и в креветках) креветку тушим в соусе не закрывая крышку. Можно лениво помешивать.
Когда жидкости останется не очень много, посыпаем креветку порошком Карри (мы используем острый, но это на любителя).
На этом этапе активно перемешиваем креветок и "размазываем" их по стенкам, чтобы они от тушения перешли к жаренью. повторяем перемешивание и "размазывание", пока жидкость не выкипит и сковорода не станет сухой.
Больше креветкам на сковороде делать нечего - можно подавать на стол.
Пиво, надеюсь, не забыли вовремя положить в холодильник?
Поздняя пташка только встает, а ранней клювик уже начистили.
(с) Роланд ака Сволоч
Їхав сьогодні на вокзал (за білками) о 6.30 ранку. Як на вулиці файно! Сонце тільки встає, вже на дорозі все видно, але тіні ще розмиті. І головне - пустота на дорогах і тротуарах, але вже немає нічної тиші. З кожною хвилиною, із вливанням чергової автівки в потік, відчувається швидкий прихід дня.
Таке бувало в 2005-му році в вихідні дні. Вже в 2007-му на дорогах було не проїхати. В 2008-му всі встали. А зараз - якщо Ви хочете відчути свободу - просто проїдьте через все місто між 6-ою і 7-ою ранку... Не пожалкуєте.
Если у вас периодически наблюдается один из следующих "эффектов" -- слабость, дрожь, головокружение, бледность и влажность кожи, "ватные" колени, "пятна" в глазах, появление "пустоты" в животе, и употребление сладкого убирает или существенно снижает данные эффекты, это может быть признаком гипогликемии.
"Гипогликемия — это очень низкий (ниже 3,3 ммоль/л) уровень глюкозы крови. Она может появиться в любое время, особенно в начале лечения инсулином. Гипогликемия возникает неожиданно и развивается быстро. Если не принять срочных мер, она может привести к тяжелым осложнениям и даже к смерти." (из
статьи).
Хотя статья про детей, гипогликемия возникает и у взрослых. Важно вовремя распознавать и устранять ее проявления, иначе, если человек потеряет сознание, мало какой врач (а тем более "пересічний громадянин") будет в состоянии ее распознать. А даже если и распознает, то вводить глюкозу внутревенно на улице сложно, неудобно и чревато знакомством с милицией.
Я открыл для себя батончики сникерс. Как и все дети 20 лет назад я его употреблял в качестве лакомства, но со временем тяга к сникерсам прошла. Но недавно я попробовал его использовать в соответствии с рекламой по телевизору - в качестве энергетического средства (и никак больше!). Таки да, помогает. 30 грамм сникерса (это половина стандартного батончика или два крошечных) дает силы примерно на полтора часа физического труда и помогает избежать гипогликемии в этот период. Хотя в статье написано, что шоколад не помогает, в сникерсах есть еще много чистого сахара. Кстати, пепси-кола тоже помогает, но почему-то меньше (да и пить ее не так приятно, как жевать сникерс).
Будьте здоровы!
