За життя

Першу частину нижченаведеної цитати я вже не перший рік згадую, коли читаю новини з Росії. А написана вона була 50 років тому, і таки теж про Росію. Цікаво, чи згадував її сам Борис Натанович, котрий дожив до путінської стабільності. Але найцікавіше те, що друга частина ще не реалізувалася, але вона на часі. Табакерку вже придбано.

"Далее, у него не было никакого светлого будущего. Мы шли в мир разума и братства, он же с каждым днем уходил навстречу Николаю Кровавому, крепостному праву, расстрелу на Сенатской площади и -- кто знает? -- может быть, навстречу аракчеевщине, бироновщине, опричнине. И где-то в глубине времен, на вощеном паркете Санкт-Петербургской де Сиянс Академии его встретит в один скверный день коллега в напудренном парике -- коллега, который вот уже неделю как-то странно к нему приглядывается -- ахнет, всплеснет руками и с ужасом в глазах пробормочет: "Герр Нефструефф!.. Как ше это? Федь фчера ф "Федомостях" определенно писали, што фы скончались от удар..." И ему придется говорить что-то о брате-близнеце или о фальшивых слухах, зная и прекрасно понимая, что означает этот разговор... "
13966facb49bedf9f08abf8d631ab489.png

На Новий рік звірі вирішили прикрасити ялинку в лісі. Але оскільки ліс був листяний, то по ялинку треба було послати гінця до сусіднього лісу. Вибір випав на коня. Щоб чекання було веселішим, звірі дістали діжку ягідного соку, що стояв із літа. Та й коневі на дорогу налили.

До сусіднього лісу, де була ціла галявина ялинок, кінь прискакав веселим. А власники галявини теж були веселі, але по-іншому. І спорядили вони коневі замість ялинки кактус (а кактуси теж бувають високі, інколи навіть більші за ялинку).

Привіз кінь свій вантаж, а звірі теж уже веселі. І не помітили спершу, що то кактус. Поставили його як слід, прикопали і наказали білкам прикрашати «ялинку». Білки стрибають на кактус, а він колеться.
Бо у кактуса голки інші, тонші за ялинкові, до яких білки звикли. Ті лаються, не можуть зрозуміти, в чому річ. Стрибати боляче, а справу робити треба. Пострибали трохи та й відмовились. Далі поліз ведмідь, як знаний майстер лазіння по деревах. А йому також боляче! І він не впорався із завданням.

Так вони ялинку і не прикрасили. Святкували Новий рік без іграшок на ялинці, але — з діжкою соку. Аж під ранок мудрий пугач роздивився, що то кактус був. Але тваринам так сподобався сік, що відтепер більшість із них ялинку не прикрашає, а п’є сік і спить: хто під деревами, а хто — просто в заметах.
Керол все переплутав. Спершу була пляшечка з написом "випий мене". Нора, кролик і карти були потім.
Ліса Аліса і Кіт Базиліо тікають з Поля Чудес.

0f1f3107db359dee37d739fc8b7b2cfb.jpg
Найгірше в світі -
Стійким і олов'яним.
Та ще й без мізків.
О дванадцятій
Щури і гарбуз втечуть
Від Попелюшки.
Великан? Добре.
А котом бути краще,
Надто в чоботях.
dc727b1e17dd665416b5934bd258028c.jpg
Пару тижнів тому закінчив перечитувати "чужинець в чужій країні" Хайнлайна. Був розчарований відносно своїх сподівань. Безумовно, книга гарна, але ... вона не відповідає своїй назві. Замість ... (та будь-чого) ми маємо досить дешевий і простий ( з роялями в кущах) бойовичок з еротикою в останній частині. Шкода.

В цьому сенсі "Мартін Іден" Джека Лондона (котрого я читав здається в 14 років) є набагато ближчим до назви "чужинець в чужій країні" аніж Хайнлайн.
За роботою лягаю після півночі, провалююсь в сон, і часу на хайку вже не залишається. Тому казкову серію перервемо лірикою.


Блакитні очі
Коротка бурхлива ніч
Розчарування
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30