За життя

В природі бджола ліпить свої стільники в "ком". Але для промислового розведення бджіл це не годиться. Тому в вулику (ящику) всередині стоять рамки. Рамка збита з дерева, а всередині неї розташовується площина стільників. В стільники бджоли складають мед, пилок, і там же розводять розплід. Стільники будуються бджолами з воску. Природній віск - це один з продуктів життєдіяльності бджоли (тобто він виробляється в організмі бджоли). Але щоб стільники були рівні, використовується вощина - плаский шаблон, зроблений промисловим чином з воску, і на який бджоли потім набудовують власне стільники. Відбудовування стільників можливе тільки при гарній погоді і наявності корму в природі і займає кілька тижнів. Вощина кріпиться шляхом наплавлення на дріт. Дріт натягується в кілька рядів поперек рамки, потім на нього кладеться вощина, дріт нагрівається і дріт вплавляється в вощину. Для цього продають простенький агрегат - трансформатор на 12В із "крокодилами" на дротах на виході, крокодили чіпляються до кінців дроту і дріт нагрівається током. Самі рамки (дерев'яні) продаються вже розпиляні, але не зібрані - збирати треба самому. Існують ще пластмасові стільники (вже готові), але вони не дуже дешеві і плюс у природних рамок є свої переваги. Стільники з часом втрачають якість з різних причин, тому їх потрібно час від часу заміняти. Ще одна причина робити нові рамки - коли відкачується мед, то на місце забраних медових рамок потрібно ставити щось, щоб бджолам було, куди складати новий мед. Я після зими частину старих стільників списав повністю, а зараз займаюсь тим, що роблю нові рамки з вощиною і поступово підставляю їх у вулики. Нижче кілька ілюстрацій. Рамка з натягнутим дротом: ramka Рамка з вощиною: voschyna1 А це власне як вощина виглядає: voschyna3
Бджолина матка живе 4-5 років, але максимально ефективно вона "червить" (відкладає зародки в чарунки) протягом перших двох років життя. Тому на третій рік матку міняють на нову. Бджолина сім'я вирощує маток при живій "поточній" матці (бджоли роблять це для того, щоб розділити сім'ю, рідше для того, щоб замінити матку самостійно), тому бджолярі розводять маток окремо для заміни тих, що вибувають (старішають або гинуть). Виведення якісних племінних маток - окремий бізнес, ці матки потім продаються на ринку (через інтернет, за об'явами, через мережу бджолопрому). Матку треба підсаджувати у вулик. Способів багато, але 100%-ий результат недосяжний - частину маток сім'я не сприймає з тих чи інших причин. Ми, як я згадував, двох моїх маток, що пережили зиму, вирішили замінити. Ок. Купили в Закарпатті замінних маток, старих відловили, нових посадили. Одна матка прийнялась, а друга - ні. Ок ... Я купив ще трьох маток (дві - на заміну маток в відводках, що я їх купував в два нові вулики). Посадили. Дві у відводки прийнялись, а ця в старий вулик загинула, причому загинула дуже сумним чином - вона якось вибралась з вулика на прильотну дошку (це такий собі аеропорт для бджіл - дощечка, котра кріпиться під льотком, щоб бджолам було зручніше прилітати-відлітати), і її здуло вітром чи дощем, котрі йшли в той день. Я знайшов цю матку під льотком вже замерзлою. А в мене один з відводків вивів собі дві нові матки (для самозаміни, що я згадував вище). Ми цих маток відібрали, і тут вони стали в нагоді. Почав я підселяти їх по одній в цей проблемний вулик. Одну підселив, через тиждень дивлюсь - немає (куди поділась, невідомо). Підселив другу. Знову через три дні дивлюсь - немає. Це вже 4 матки вони кудись поділи, чорти. "Ну все", - думаю, - "куплю ще одну матку, якщо не приймуть - значить сім'ю розформовую і розселяю по інших вуликах, а на наступний рік куплю новий відводок". Купив з'їздив чергову карпатську матку. Поліз вчора вулик оглядати - а там диво, одна з молодих маток таки видно прижилась і вже видно одноденний розплід. Так в мене куплена матка лишилась без діла, а вулик нарешті отримав собі матку.
У мозку людини є досить цікава властивість: він серед "шуму" не розпізнає об'єкт, але якщо цей об'єкт в шумі показати, то не помічати об'єкт надалі людина вже не може. Це я до чого - я таки спіймав обох маток, що потрібно було, причому з першого проходу. Просто треба було уважно подивитись на матку (іншу) і поки шаблон ще був перед очима, шукати тих маток, котрих потрібно було знайти.
Як власник чорної кішки, повідомляю -- пошуки чорного кота в темній кімнаті - райський відпочинок в порівнянні із задачею спіймати молоду і дуже прудку немарковану бджолину матку на 8-12 рамках, заповнених бджолами (від 8 тис. особин і більше), при тому, що сама матка тікає від шукача, і взагалі достеменно невідомо, що матка там є (а не втекла чи була придавлена чи вбита бджолами).
Позавчора забирав бджолопакети, пасічник скаржився, що занепадає бджолярство в Україні потроху, молодь ним не займається. А сьогодні в магазині бджолиного реманенту з трьох покупців (мене і двох інших) всі троє були до 35 років.
Шукаю бджолопакети (купити). Оскільки як завжди хочеться одразу і без клопоту (ну, макисмум, з'їздити в область), то шукаю в Київській області. І є сайт, де тих об'яв - 106 сторінок по 10 об'яв (це тільки продаж бджолосімей). З них 75-80% без вказання, де знаходиться продавець. Ну блін, невже людина, котра дає об'яву, не бачить, з якою кількістю людей вона конкуруватиме? І детальна об'ява із всіма даними (а не просто "продам бджолопакети. Бджола гарна, продуктивна. Дзвоніть, домовимось") є одним з ключових факторів для звернення.
Все в житті фігня.
Бджоли теж фігня, але їх багато.

Народна мудрість

Як відомо, бджоли запліднюють біля 90% квіток рослин. Тобто без бджіл людство вимре з голоду. Це стосується і садів із городами, і с/г угідь.

А у нашому дачному товаристві бджіл не було. А рослини були. Тому я вирішив для суспільної користі завести пару вуликів. Недовго думаючи зателефонував за об'явою, і мені, як це звичайно буває, пощастило -- пасічник продавав два вулики і живе він в Нових Петрівцях. Він взявся ці вулики і обслуговувати.

Це все було рік тому, наприкінці червня. Бджоли в мене успішно перезимували під керівництвом пасічника і настала весна. Бджоли працюють, гудять, і я вирішив трохи розширитися - поставити ще два вулика і дві-три сім'ї (вулики на 24 рамки подвійні, можна тримати дві сім'ї).

Паралельно ми міняли маток - замовили на Закарпатті племінних маток, яких нам передали потягом, і весь минулий тиждень намагалися їх підселити (для цього треба спіймати стару матку, а якщо вона не мічена, то завдання ускладнюється надзвичайно). Одну матку спіймали одразу, а другу так і не вдалося. Тому працює тепер свіжовиведена своя матка, а для племінної я робитиму так званий відводок - маленьку нову сім'ю, яка згодом має вирости до повної.

А ще в мене в одній сім'ї втік рій з половиною бджіл. Так що я підсадив туди матку і сьогодні побачив, що вона прижилась (це не завжди буває).

Але меду у нас виходить дуже мало -- незважаючи на 300 ділянок в кооперативі, медоносних рослин мало. Одне радує - ми свого часу посадили 20 лип і вони цього року всі будуть квітнути. Тобто бджоли у нас будуть пастися на наших посадках.

А взагалі бджільництво - цікаве заняття, хоча й дуже непросте. Наприклад, ви знали, що бджіл можна тримати і в місті? Мабуть тільки не в Києві, бо брудно від автомобілів. Можна прямо на балконі, якщо в квартирі і по сусідах немає алергіків. Але щоб вулик давав багато продукту, бджіл треба вивозити на медоноси, тобто товарне виробництво вимагає великої кількості сімей. А вдома можна тримати бджіл в якості домашніх тварин.

Вулики роблять з дерева, але є і вулики з поліпропілену (і весь реманент також). Цікаво буде один такий вулик потім завести для порівняння. Часу на бджіл йде порівняно небагато. Книжки пишуть -- 22 години на рік на сім'ю. В мене мабуть більше, але це тому що я початківець і тому що я зараз роблю вулики (фарбую і встановлюю) і нові рамки.
Поліз вчора перший раз за весь час сам оглядати бджіл. Зазвичай це робить пасічник, а я допомагаю, але треба і самому щось робити. Кормів дати - це одне, а повний огляд - це досить клопітко для одної людини. Але робити нема чого, треба лізти. Оглянув всі рамки, тільки що голову у сам вулик не засовував. І розізлилися бджоли під кінець вже, доводилося пару разів відходити від вуликів подалі ... Жодна не вкусила - тільки атакували "надміцні" гумові рукавиці фіолетового кольору (і дійсно рукавиці виявились покращені, бджоли їх не змогли пробити жодного разу). "О", - думаю, - "диво яке - якщо треба оглядати, то і не кусають". А як дійшов до останньої рамки в другому вулику, яийсь поодинокий камікадзе заліз мені в чобіт і вкусив таки за ногу. Причому я і тіла його потім не знайшов. Вибухнув? PS: а ще дочка вчора розповідала, що якщо підловити комара, котрий п'є кров, і розтягнути шкіру, то хоботок застрягне і комар не зможе вивільнитись. Тоді він продовжує пити, поки не вибухне. Дочка каже, що особисто випробувала це.
Все фігня крім бджіл.
Бджоли теж фігня, але їх багато

Як я нещодавно згадував, бджоли виконують дуже важливу роботу із опилення рослин, в тому числі тих, котрі їдять люди. Відповідно, без бджіл не буде ані садівництва, ані тваринництва (бджоли опилюють культури, котрими годують тварин), ані людства в цілому. Китайці в регіонах, в котрих бджоли зникли (із-за варварського ставлення китайців до екології) змушені опилювати рослини вручну пензлями. Уявіть собі це заняття в плодовому саду і зрозумієте, наскільки важливим є бджолярство.

В "промисловому" сільському господарстві бджолярі вивозять вулики на посадки рослин і отримують за це гроші. Деякі бджолярі-"любителі" (вони професіонали, але не здійснюють розведення бджіл в промислових масштабах) теж вивозять свої вулики "на гастролі", але це здійснюється здебільшого для того, щоб підняти продуктивність вуликів та отримати більш якісний мед.

Оскільки цього року "природні" бджоли у нас зникли, я вирішив завести власних домашніх:



Стоїть трохи криво, але це тому, що він дуже важкий, а встановлювався похапцем. Кольори не я вибирав, так пасічник привіз.

Мінімально заводиться дві сім'ї, тому ми взяли два "ліжаки" (це форма вулика так називається) і схоже (як я читаю літературу), що треба ще заводити. Але все залежатиме від того, чи буде в окрузі достатня кількість їжі.
Розмовляв сьогодні із прорабом і пасічником. Обидва працюють по Київській області в різних місцях. І вони незалежно один від одного сказали, що вода з-під землі пішла. Скважини пусті, народ бурить на 120 і більше метрів, щоб дістатись до води. Колодязі - ті взагалі де-інде висохли. При цьому народ воду витрачає на полив полуниць і іншої городини (полив, звісно, здійснюється в архаїчний спосіб, дощуванням). А ще пасічник каже, що зникають бджоли: від сотового зв'язку бджола дуріє і не може знайти дорогу додому. І падає від втоми. А якщо ви не знаєте, бджоли здійснюють 80% запилення квітучих рослин. Тобто якщо зникнуть бджоли, то людство банально вимре з голоду.
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30