(попередня серія тут)
Коли писав про автівку, забув згадати про такий важливий аспект, як страхування.
Страхувати автівку обов'язково для того, щоб її зареєструвати. Є опція заплаттити $500 і не страхувати, але це опція незрозуміло для кого, оскільки без страховки їздити заборонено в принципі (інакше відкличуть номери автомобіля). Страховка подається в DMV при реєстрації автівки.
Сама страховка - це просто роздруківка картки, котру надсилає страхова компанія. Ніяких номерних полісів, як в Україні, не потрібно. Все в електронній формі і все можна перевірити електронно. Плюс відповідальність за fraud'и така, що нікому і на думку не спаде щось підробити (нікому крім якихось відірваних імігрантів, котрі граються з державою в непотрібні ігри).
Я за страховку телефонував (і це був мій перший голосовий дзвінок тут) тому, що в електронній формі страховку можуть продати, але якщо є місцеве водійське посвідчення (потрібно надати його номер). Якщо немає - телефонуй, передавай поштою свої документи (скан документів + фото з камери комп'ютера для порівняння) і продадуть страховку.
Сама страховка продається на пів-року (більше і менше опцій, схоже, що немає). Можна платити щомісяця, можна заплатити раз на 3 чи 6 місяців (може й якась знижка буде, не знаю).
Страховка включає в себе і цивільну відповідальність і захист автівки. Цивільна відповідальність - це головне, від чого ми страхуємося, і її суми дуже великі. На страхування власне машини припадає 40% страхової премії, ще 10% - це страхування мене (медичне, головним чином). І 50% - це страхування відповідальності перед іншими.
Страховка покриває зокрема евакуацію автівки і оплату орендного автомобіля (в сумі до $1000).
Ставка страхової суми - величезна в порівнянні з вартістю автівки, але, повторюся, вартість машини там впливає не так суттєво, як в Україні. Вся страховка коштує ~$2100 на 6 місяців -- приблизно $353 за місяць (перший місяць трохи дорожчий).
Якщо би я мав місцеве водійське посвідчення і досвід водіння, то вартість страховки була би дещо меншою -- біля $260 на місяць. Теж не дешево, але більш affordable. Загалом це ще попереду - сказали, що коли я його отримаю і буде місцевий стаж (закордонний вони не рахують), то вартість знизиться.
Ще вартість страховки можна дещо знизити, вибравши меншу суму покриття за цивільною відповідальністю. Але це погана ідея, оскільки потім засудять. Краще мати більше покриття.
Загалом скажу так - в Україні я би за страховку на Santa Fe перші роки платив би майже ту суму (трохи меншу, насправді, бо в мене по моїх машинах страховка була біля 5.5% за КАСКО + добровільна цивільна відповідальність). Тому я не сильно переймаюся.
За життя
17.12.2015
14:22
15.12.2015
19:39
(попередня серія тут)
Сьогодні зробив чергову (фінальну) спробу зареєструвати автівку. Нагадаю, що в ділера вирішили, що оскільки в мене немає місцевого водійського посвідчення, то я маю сам йти в місцеве МРЕВ (DMV) розбиратися. Ось воно на світлині.
Реєстрація тут ділиться на два кроки - Titling і Registration. Titling - це фіксування права власності, робиться одноразово. А реєстрація робиться періодично (раз на 1-3 роки залежно від бажання і ще деяких факторів). Перереєстрацію можна проходити поштою або онлайн, первісні операції лише особисто. Перші операції (як в мене) суміщаються в одній заяві, тут все просто. Машину при візиті ніхто не оглядає.
Перший раз (минулої середи) мені сказали, що все ок, але потрібен сертифікат виробника. В п'ятницю ділер надіслав його і інвойс FedEx'ом. Сів заповнювати вчора форму заяви - там питають продажну ціну і розмір tax. А тут складна структура ціни, то не розбереш сильно, що з них що. Так, є list price, є ціна, за яку мені продають (мені скинули щось із 10 відсотків), є знижка виробника ($500 в моєму випадку). Далі йдуть додатки - dealer processing fee ($562), якийсь дрібний tax (ледь не 2 долари). Це те, що я плачу ділерові. Окремо ще в DMV і в сільраду (county administration).
Написав питання до ділера, вони телефонують, кажуть "краще спитайте в DMV, щоб не помилитися, бо там від цього податок залежить, із цим жартувати не варто". Поки я це з'ясовував, вде було пізно їхати, то я поїхав сьогодні. Приїжджаю, сиджу в черзі. Сидіти і чекати зручно і відносно недовго - пів-години. Для місцевих DMV це довго, в інших час очікування 8-10 хвилин, але їхати до них довше (і за часом і за відстанню), а це в сусідньому селі. Клерки - дві бабульки по 70+ років, решта на 10 віконець -- афроамериканці. Підозрюю, що зарплатня там така, що білі не йдуть.
Підійшов до віконця, потрапив як раз до бабулі. Бабуля в якості клерка нормальна була. Начебто. Бере інвойс, каже "у вас тут немає відмітки, що всю суму сплачено". Я кажу "ну ось машина стоїть, з вікна видно, хто мені її віддасть". А вона мені відказує "я все розумію, але ми маємо бачити відмітку. Їдь до ділера". Робити нема чого, поїхав. У ділера потисли плечима - в них таке ніхто не питав. Але штамп поставили, ще й розписалися. В цей же момент прийшов лист-відповідь від їхнього співробітника із цифрами для форми.
Поїхав назад. Знову сидіти в черзі, щоправда трохи менше по часу. Пощастило - потрапив до тої ж бабульки. Вона взяла всі документи, передивилася, ввела з моєї заяви всі дані в комп'ютер. Зняла копії з інвойса і ще якихось паперів (я їй все пачкою віддавав, тому точно не знаю). Потім питає "а які ви хочете plates (номерні знаки)". А я вже підготовлений, протягую їй окрему заяву на це діло.
Трохи про номери. Тут можна замовити стандартні номери, а можна (а) табличку різного дизайну, і (б) іменні номери. Дизайнів табличок у нас штук 50 (отут можна погратися: http://www.dmv.virginia.gov/vehicles/#plates.asp ), текстові написи обмежені 5-6 символами (алфавітні, амперсанд, риска і пробіл). Кастомна табличка коштує $10-50 (залежно від типу, дизайну тощо) щорічно, кастомний номер - ще $10 щорічно. Ось, заяву я віддав, мені видали тимчасові номери (не іменні), надруковані на пластику, схожому на папір (але то пластик, я перевіряв). Постійні мої номери прийдуть пізніше. Коли прийдуть, покажу, що вибрав. А поки що вільний - тимчасові номери можна вішати вдома. Попередні тимчасові номери мені начепив ділер, вони були дійсні до 6-го січня. Ці дійсні до 14 січня. Сподіваюся, що іменні прийдуть до цього часу, інакше не дуже зрозуміло, як їздити.
При реєстрації сплачується реєстраційний збір - щось на кшталт податку. Мені нарахували біля 4% від ціни автівки. І ще стільки ж (4.65%) -- щорічно в сільраду треба платити. Але все одно виходить набагато дешевше, ніж в Україні.
Про автівку. Я ще в Україні подивлявся на Hyundai Santa Fe (5-місний). Це кращий сімейний автомобіль 2014-го року в США. Машина дійсно цікава і з купою наворотів. Єдиний недолік - в Україну не возять машини з потужними двигунами. В США продають Santa Fe Sport, з двигуном 2.0 Turbo потужністю 265 к.с. . Ось його, ще й з повним приводом і в максимальній комплектації, я і взяв (list price 39К, мені вона коштувала біля 36 + податки). Тут вона вважається дорогою, хоча інші альтернативи (Audi Q5, MB GLA AMG, Buick Enclave) вийшли би під 60К ділерові (+ податки). На дорозі тримається гарно. Оскільки машина не дуже важка (1680 кг проти 1550 кг у моєї київської Audi A5), а двигун ще й потужніший, то розганяється вона досить жваво (і це я її ще не кручу, поки вона на обкатці). Місця в багажнику і в салоні чимало, сидіння зручні (в Land Rover Discovery мені сидіння не сподобалися, наприклад). На замовлення машини майже ніхто не пропонує - бери що постачають. Я цього ділера ще з Києва за місяць до того просив знайти мені червону машину зі світлим салоном і в максимальній комплектації. Слід віддати їм шану, вони шукали. Вони навіть до Пенсильванії дотягнулися і знайшли. Але їм тамтешній ділер її не віддав з якихось причин. Довелося брати Sparkling Silver з темним салоном - що було. Не користуються попитом в них ані червоний колір, ані максимальні комплектації. З корисних речей в машині - side assist, котрого досі немає в Україні (менти не дають дозвіл на використання частот). Реально рятує від сліпих зон, бо в США є вимога, що дзеркала мають бути пласкими, а при таких розкладах мертві зони - величезні.
Взагалі в нашому районі народ їздить на американцях і (більшою мірою) на японських і корейських машинах. Європейців менше. З Європи везуть, схоже, лише VW, Audi і BMW з мерсами. Ширпоріб не везуть. Ще трапляється Jaguar/Land Rover.
В підсумку я бачу, що машина з таким двигуном тут ну ніяк не потрібна - відстані *в нашому селі* невеликі, все поруч. Розігнатися немає, де, толку з потужного двигуна дуже мало - типова малолітражка порається цілком.
Як їздять, якось розповім окремо. Нудно і нецікаво їздять
.
До речі, Ауді я так і не зміг забрати із собою в США -- в них тут якісь хитрі вимоги до імпорту автомобілів, і єдина контора, що надає послуги, і котра відгукнулася, виставила мені цінник в 25-40К (!) лише за імпорт (перевезення в контейнері окремо). За такі гроші точно можна було би Audi Q5 придбати, і ще б лишилося. Довелося лишити її в Україні.
Про село.
Я живу в містечку, котре можна порівняти із Бортничами -- прямо за Washington Beltway (до дороги 280 метрів по прямій, але автостраду не чутно *взагалі*: гробова тиша, на відміну від того жаху, що є в Києві), на іншому березі річки Потомак від власне Вашингтону. До Вашингтону чи Александрії (місто на іншому березі від Вашингтону, як Буда і Пешт в Угорщині) можна їздити, якщо потрібно, але реально - непотрібно. *Всі* магазини, присутні в регіоні, є в радіусі 5 миль. Величезний торгівельний центр (молл) - в 15 милях, але там нема чого робити (я на вихідні їздив, дивився -- народу повно, а магазини ті ж, що і всюди). А за молоком чи в перукарню можна пішки сходити -- 15 хвилин до центру містечка. Пабів лише не бачив, а було би цікаво сходити в місцевий пішки.
Сьогодні зробив чергову (фінальну) спробу зареєструвати автівку. Нагадаю, що в ділера вирішили, що оскільки в мене немає місцевого водійського посвідчення, то я маю сам йти в місцеве МРЕВ (DMV) розбиратися. Ось воно на світлині.
Реєстрація тут ділиться на два кроки - Titling і Registration. Titling - це фіксування права власності, робиться одноразово. А реєстрація робиться періодично (раз на 1-3 роки залежно від бажання і ще деяких факторів). Перереєстрацію можна проходити поштою або онлайн, первісні операції лише особисто. Перші операції (як в мене) суміщаються в одній заяві, тут все просто. Машину при візиті ніхто не оглядає.
Перший раз (минулої середи) мені сказали, що все ок, але потрібен сертифікат виробника. В п'ятницю ділер надіслав його і інвойс FedEx'ом. Сів заповнювати вчора форму заяви - там питають продажну ціну і розмір tax. А тут складна структура ціни, то не розбереш сильно, що з них що. Так, є list price, є ціна, за яку мені продають (мені скинули щось із 10 відсотків), є знижка виробника ($500 в моєму випадку). Далі йдуть додатки - dealer processing fee ($562), якийсь дрібний tax (ледь не 2 долари). Це те, що я плачу ділерові. Окремо ще в DMV і в сільраду (county administration).
Написав питання до ділера, вони телефонують, кажуть "краще спитайте в DMV, щоб не помилитися, бо там від цього податок залежить, із цим жартувати не варто". Поки я це з'ясовував, вде було пізно їхати, то я поїхав сьогодні. Приїжджаю, сиджу в черзі. Сидіти і чекати зручно і відносно недовго - пів-години. Для місцевих DMV це довго, в інших час очікування 8-10 хвилин, але їхати до них довше (і за часом і за відстанню), а це в сусідньому селі. Клерки - дві бабульки по 70+ років, решта на 10 віконець -- афроамериканці. Підозрюю, що зарплатня там така, що білі не йдуть.
Підійшов до віконця, потрапив як раз до бабулі. Бабуля в якості клерка нормальна була. Начебто. Бере інвойс, каже "у вас тут немає відмітки, що всю суму сплачено". Я кажу "ну ось машина стоїть, з вікна видно, хто мені її віддасть". А вона мені відказує "я все розумію, але ми маємо бачити відмітку. Їдь до ділера". Робити нема чого, поїхав. У ділера потисли плечима - в них таке ніхто не питав. Але штамп поставили, ще й розписалися. В цей же момент прийшов лист-відповідь від їхнього співробітника із цифрами для форми.
Поїхав назад. Знову сидіти в черзі, щоправда трохи менше по часу. Пощастило - потрапив до тої ж бабульки. Вона взяла всі документи, передивилася, ввела з моєї заяви всі дані в комп'ютер. Зняла копії з інвойса і ще якихось паперів (я їй все пачкою віддавав, тому точно не знаю). Потім питає "а які ви хочете plates (номерні знаки)". А я вже підготовлений, протягую їй окрему заяву на це діло.
Трохи про номери. Тут можна замовити стандартні номери, а можна (а) табличку різного дизайну, і (б) іменні номери. Дизайнів табличок у нас штук 50 (отут можна погратися: http://www.dmv.virginia.gov/vehicles/#plates.asp ), текстові написи обмежені 5-6 символами (алфавітні, амперсанд, риска і пробіл). Кастомна табличка коштує $10-50 (залежно від типу, дизайну тощо) щорічно, кастомний номер - ще $10 щорічно. Ось, заяву я віддав, мені видали тимчасові номери (не іменні), надруковані на пластику, схожому на папір (але то пластик, я перевіряв). Постійні мої номери прийдуть пізніше. Коли прийдуть, покажу, що вибрав. А поки що вільний - тимчасові номери можна вішати вдома. Попередні тимчасові номери мені начепив ділер, вони були дійсні до 6-го січня. Ці дійсні до 14 січня. Сподіваюся, що іменні прийдуть до цього часу, інакше не дуже зрозуміло, як їздити.
При реєстрації сплачується реєстраційний збір - щось на кшталт податку. Мені нарахували біля 4% від ціни автівки. І ще стільки ж (4.65%) -- щорічно в сільраду треба платити. Але все одно виходить набагато дешевше, ніж в Україні.
Про автівку. Я ще в Україні подивлявся на Hyundai Santa Fe (5-місний). Це кращий сімейний автомобіль 2014-го року в США. Машина дійсно цікава і з купою наворотів. Єдиний недолік - в Україну не возять машини з потужними двигунами. В США продають Santa Fe Sport, з двигуном 2.0 Turbo потужністю 265 к.с. . Ось його, ще й з повним приводом і в максимальній комплектації, я і взяв (list price 39К, мені вона коштувала біля 36 + податки). Тут вона вважається дорогою, хоча інші альтернативи (Audi Q5, MB GLA AMG, Buick Enclave) вийшли би під 60К ділерові (+ податки). На дорозі тримається гарно. Оскільки машина не дуже важка (1680 кг проти 1550 кг у моєї київської Audi A5), а двигун ще й потужніший, то розганяється вона досить жваво (і це я її ще не кручу, поки вона на обкатці). Місця в багажнику і в салоні чимало, сидіння зручні (в Land Rover Discovery мені сидіння не сподобалися, наприклад). На замовлення машини майже ніхто не пропонує - бери що постачають. Я цього ділера ще з Києва за місяць до того просив знайти мені червону машину зі світлим салоном і в максимальній комплектації. Слід віддати їм шану, вони шукали. Вони навіть до Пенсильванії дотягнулися і знайшли. Але їм тамтешній ділер її не віддав з якихось причин. Довелося брати Sparkling Silver з темним салоном - що було. Не користуються попитом в них ані червоний колір, ані максимальні комплектації. З корисних речей в машині - side assist, котрого досі немає в Україні (менти не дають дозвіл на використання частот). Реально рятує від сліпих зон, бо в США є вимога, що дзеркала мають бути пласкими, а при таких розкладах мертві зони - величезні.
Взагалі в нашому районі народ їздить на американцях і (більшою мірою) на японських і корейських машинах. Європейців менше. З Європи везуть, схоже, лише VW, Audi і BMW з мерсами. Ширпоріб не везуть. Ще трапляється Jaguar/Land Rover.
В підсумку я бачу, що машина з таким двигуном тут ну ніяк не потрібна - відстані *в нашому селі* невеликі, все поруч. Розігнатися немає, де, толку з потужного двигуна дуже мало - типова малолітражка порається цілком.
Як їздять, якось розповім окремо. Нудно і нецікаво їздять
. До речі, Ауді я так і не зміг забрати із собою в США -- в них тут якісь хитрі вимоги до імпорту автомобілів, і єдина контора, що надає послуги, і котра відгукнулася, виставила мені цінник в 25-40К (!) лише за імпорт (перевезення в контейнері окремо). За такі гроші точно можна було би Audi Q5 придбати, і ще б лишилося. Довелося лишити її в Україні.
Про село.
Я живу в містечку, котре можна порівняти із Бортничами -- прямо за Washington Beltway (до дороги 280 метрів по прямій, але автостраду не чутно *взагалі*: гробова тиша, на відміну від того жаху, що є в Києві), на іншому березі річки Потомак від власне Вашингтону. До Вашингтону чи Александрії (місто на іншому березі від Вашингтону, як Буда і Пешт в Угорщині) можна їздити, якщо потрібно, але реально - непотрібно. *Всі* магазини, присутні в регіоні, є в радіусі 5 миль. Величезний торгівельний центр (молл) - в 15 милях, але там нема чого робити (я на вихідні їздив, дивився -- народу повно, а магазини ті ж, що і всюди). А за молоком чи в перукарню можна пішки сходити -- 15 хвилин до центру містечка. Пабів лише не бачив, а було би цікаво сходити в місцевий пішки.
09.12.2015
21:48
(попередня серія тут)
В понеділок до мене мали прийти підключати кабельне ТБ і Інтернет від Verizon. Ще на вихідних з'ясувалося, що оператор випадково поставила заявку на наступний понеділок, в грудні, але через рік. Причому через сайт Verizon'а я змінити дату не зміг (AJAX не працював як слід), тому довелося телефонувати голосом. Голосом дівчина перенесла встановлення на наступний день, причому порадувала тим, що можна вибрати, в якій половині дня буде інсталятор (та, що була в п'ятницю, це не пропонувала, сказала "протягом дня").
Оскільки день звільнився, я вирішив поїхати в ділершип забрати автівку. Зателефонував sales manager'у, а той мені у відповідь "скиньте, будь ласка, інформацію про платіж, бо ми чогось грошей не бачимо на рахунку. А як скинете, то можете приїздити забирати". Тобто вони машину віддають і без грошей. Я таки скинув, попросив пошукати. Гроші знайшлися. Той же sales manager спитав, як я буду діставатися ділершипа і запропонував (!) забрати мене з дому. На що я погодився - біля 20 км (ногами не дійдеш), а Uber вивчати не хотілося. Отже він мене забрав, і ми поїхали в ділершип.
Всі документи вже були мені видані на руки ще в четвер, тому забирання становило лише інструктаж по функціях автівки і перегляд комплектності мануалів. Sales manager мені 10 хвилин розповідав про всі кнопки і важелі на панелі керування (типу я сам цього не знаю, але він має це робити), потім видав checklist і роздруківку, як відповідати на лист, котрий прийде невдовзі після придбання, і в якому проситимуть оцінити роботу ділера. Розруківка не для того, щоб полестити ділерові, а для того, що якщо відповісти якось не так, то доведеться слухати цю 10-хвилинну лекцію заново. А чекліст для того, щоб я переконався, що мені все розповіли. Слід сказати, що скільки ми машин в Києві купували (4 нових), жодного разу такого сервісу не бачили (лише один раз з Віпоса, коли я Ауді купував, приїздили до нас додому щоб дружина підписала якісь папери, але вона тоді саме народила, і виїхати просто не могла, а їм потрібен був підпис).
Машину видали з повним баком (дрібниця, але дуже зручно, що можна їхати у справах, а не шукати заправку, як в Києві, де видають машини з бензином так щоб до заправки доїхати, і не більше). Аптечка була в комплекті, але в США вона не обов'язкова. Також немає вимоги про вогнегасник, трикутник, світловідбивні жилети, і що ми там ще маємо возити. От в цьому я як раз за європейські вимоги (я ще колись напишу про особливості руху в США, це окрема історія), аніж за американське, прямо скажемо, розгільдяйство.
З місцевих цікавинок, що їх ставлять в машини для США -- тріальна підписка на супутникове радіо XM, а також навігація, на якій розмічені навіть рядки на парковках біля супермаркетів. Щоправда, в гугля теж мапа по США детальна, але все одно приємно. Ще в дзеркало вбудовані кнопки для керування гаражними дверима. Теж дуже зручно, не треба тягати пульти, котрі періодично губляться. Так, пульт від гаражу в будинку, де я живу, попередні винаймачі десь про...ли.
Отже, машину я забрав і поїхав в магазин. Я там за вихідні примітив недорогі стільці (2 шт. в комплекті, збирати самому). А в мене ще й знайшовся купон на 15% знижку. Як раз машиною можна було ці стільці забрати. Придбав, зекономив $15. Приїхав додому збирати -- один зі стільців з поламаною ніжкою. Поїхав назад міняти. Взяли без проблем, навіть не дивилися. Спитали, чи я хочу гроші чи іншу коробку. Я сказав, що коробку, пішов взяв її в залі, і за 10 хвилин проблему було вирішено. А стільці неймовірно якісні і солідні. І недорогі (майже врубєль). Навіть не знаю, як в тій коробці брак опинився.
У вівторок в мене було підключення інтернету і ТБ. Приїхав моторний і привітний хлопець, білий (чому згадую, - тому що в моєму районі побачити caucasian це велика рідкість). Провозився він, щоправда, понад дві години, але він міняв стару коробку якусь на нову, перетягував кабелі тощо. Взагалі вибору кабельного тут немає -- що протягнули, те і підключаєш. Це в місті можна на багатоповерхівку протягнути кабелі від кількох компаній, а тут всі будинки приватні, і тягнути кабелі до кожного невигідно. Але інтернет жвавий - я підключив 100мбіт, можна було і більше, але мені не треба (принаймні поки що).
Поки хлопець підключав кабельне, мені попривозили кілька коробок з меблями. Тут більшість меблів продається розібраними і запакованими в коробках. До того ж, доставляються вони curbside -- машина звантажує з кузова, і добре якщо дотягнуть під двері (зазвичай метрів 10-15). А то і на узбіччі поставлять і все, тягни далі як хочеш. Коробка - штука важка. Я вже згадував, що ліжко мені мають привезти теж розібраним, але там одна з частин - понад 40 кг важить. То мені підказали поїхати купити возика спецального, щоб затягти меблі в гараж. Поїхав. В Home Depot (на кшталт нашого Епіцентру, хоча трохи менше) возиків цих - на будь-який смак. Шкода, що я в Києві такого не бачив ніколи (а я по Епіцентру з Леруа Мерленом налазився досхочу). Вже опробував цю тачку на тумбі під ТБ (розібраній, в коробці). А робочий стіл свій я докантував від вантажівки до будинку ще зранку, без тачки, а після обіду вже його збирав.
Сьогодні вирішив прокотитися в DMV, спробувати зареєструвати машину. Річ у тім, що ділери чомусь були впевнені, що мені потрібні місцеві водійські права, щоб зареєструвати машину, і, відповідно, самі її реєструвати не взялися. Їдь, мовляв, сам розбирайся. Ну ок ... Приїхав - все аналогічно відділу соцзахисту. Одна черга до information desk, де сидить тітонька і робить попередній перегляд принесених документів. Далі вона видає талончик, з котрим сидиш (місць для сидіння більше, аніж відвідувачів) і чекаєш, поки тебе приймуть. В мене до талончика не дійшло -- хоча можна зареєструвати автівку і без прав і без SSN'а (його ще коли пришлють), але потрібен якийсь-там сертифікат, котрого мені ділер не дав. Довелося їхати додому і телефонувати ділерові (все тому ж sales manager'у, я про нього колись окремо розповім, цікавий дядько). Сертифікат мені мають надіслати додому аж із Кореї. Це станеться наступного тижня. А в мене, гм, 30 днів на реєстрацію автівки.
Про реєстрацію розповім, коли пройду її. Ще тут можна індивідуальні номери замовляти, але про це теж згодом, як дійду до них (я замовлятиму собі, це тут копійки коштує).
В понеділок до мене мали прийти підключати кабельне ТБ і Інтернет від Verizon. Ще на вихідних з'ясувалося, що оператор випадково поставила заявку на наступний понеділок, в грудні, але через рік. Причому через сайт Verizon'а я змінити дату не зміг (AJAX не працював як слід), тому довелося телефонувати голосом. Голосом дівчина перенесла встановлення на наступний день, причому порадувала тим, що можна вибрати, в якій половині дня буде інсталятор (та, що була в п'ятницю, це не пропонувала, сказала "протягом дня").
Оскільки день звільнився, я вирішив поїхати в ділершип забрати автівку. Зателефонував sales manager'у, а той мені у відповідь "скиньте, будь ласка, інформацію про платіж, бо ми чогось грошей не бачимо на рахунку. А як скинете, то можете приїздити забирати". Тобто вони машину віддають і без грошей
. Я таки скинув, попросив пошукати. Гроші знайшлися. Той же sales manager спитав, як я буду діставатися ділершипа і запропонував (!) забрати мене з дому. На що я погодився - біля 20 км (ногами не дійдеш), а Uber вивчати не хотілося. Отже він мене забрав, і ми поїхали в ділершип.Всі документи вже були мені видані на руки ще в четвер, тому забирання становило лише інструктаж по функціях автівки і перегляд комплектності мануалів. Sales manager мені 10 хвилин розповідав про всі кнопки і важелі на панелі керування (типу я сам цього не знаю, але він має це робити), потім видав checklist і роздруківку, як відповідати на лист, котрий прийде невдовзі після придбання, і в якому проситимуть оцінити роботу ділера. Розруківка не для того, щоб полестити ділерові, а для того, що якщо відповісти якось не так, то доведеться слухати цю 10-хвилинну лекцію заново. А чекліст для того, щоб я переконався, що мені все розповіли. Слід сказати, що скільки ми машин в Києві купували (4 нових), жодного разу такого сервісу не бачили (лише один раз з Віпоса, коли я Ауді купував, приїздили до нас додому щоб дружина підписала якісь папери, але вона тоді саме народила, і виїхати просто не могла, а їм потрібен був підпис).
Машину видали з повним баком (дрібниця, але дуже зручно, що можна їхати у справах, а не шукати заправку, як в Києві, де видають машини з бензином так щоб до заправки доїхати, і не більше). Аптечка була в комплекті, але в США вона не обов'язкова. Також немає вимоги про вогнегасник, трикутник, світловідбивні жилети, і що ми там ще маємо возити. От в цьому я як раз за європейські вимоги (я ще колись напишу про особливості руху в США, це окрема історія), аніж за американське, прямо скажемо, розгільдяйство.
З місцевих цікавинок, що їх ставлять в машини для США -- тріальна підписка на супутникове радіо XM, а також навігація, на якій розмічені навіть рядки на парковках біля супермаркетів. Щоправда, в гугля теж мапа по США детальна, але все одно приємно
. Ще в дзеркало вбудовані кнопки для керування гаражними дверима. Теж дуже зручно, не треба тягати пульти, котрі періодично губляться. Так, пульт від гаражу в будинку, де я живу, попередні винаймачі десь про...ли. Отже, машину я забрав і поїхав в магазин. Я там за вихідні примітив недорогі стільці (2 шт. в комплекті, збирати самому). А в мене ще й знайшовся купон на 15% знижку. Як раз машиною можна було ці стільці забрати. Придбав, зекономив $15. Приїхав додому збирати -- один зі стільців з поламаною ніжкою. Поїхав назад міняти. Взяли без проблем, навіть не дивилися. Спитали, чи я хочу гроші чи іншу коробку. Я сказав, що коробку, пішов взяв її в залі, і за 10 хвилин проблему було вирішено. А стільці неймовірно якісні і солідні. І недорогі (майже врубєль). Навіть не знаю, як в тій коробці брак опинився.
У вівторок в мене було підключення інтернету і ТБ. Приїхав моторний і привітний хлопець, білий (чому згадую, - тому що в моєму районі побачити caucasian це велика рідкість). Провозився він, щоправда, понад дві години, але він міняв стару коробку якусь на нову, перетягував кабелі тощо. Взагалі вибору кабельного тут немає -- що протягнули, те і підключаєш. Це в місті можна на багатоповерхівку протягнути кабелі від кількох компаній, а тут всі будинки приватні, і тягнути кабелі до кожного невигідно. Але інтернет жвавий - я підключив 100мбіт, можна було і більше, але мені не треба (принаймні поки що).
Поки хлопець підключав кабельне, мені попривозили кілька коробок з меблями. Тут більшість меблів продається розібраними і запакованими в коробках. До того ж, доставляються вони curbside -- машина звантажує з кузова, і добре якщо дотягнуть під двері (зазвичай метрів 10-15). А то і на узбіччі поставлять і все, тягни далі як хочеш. Коробка - штука важка. Я вже згадував, що ліжко мені мають привезти теж розібраним, але там одна з частин - понад 40 кг важить. То мені підказали поїхати купити возика спецального, щоб затягти меблі в гараж. Поїхав. В Home Depot (на кшталт нашого Епіцентру, хоча трохи менше) возиків цих - на будь-який смак. Шкода, що я в Києві такого не бачив ніколи (а я по Епіцентру з Леруа Мерленом налазився досхочу). Вже опробував цю тачку на тумбі під ТБ (розібраній, в коробці). А робочий стіл свій я докантував від вантажівки до будинку ще зранку, без тачки, а після обіду вже його збирав.
Сьогодні вирішив прокотитися в DMV, спробувати зареєструвати машину. Річ у тім, що ділери чомусь були впевнені, що мені потрібні місцеві водійські права, щоб зареєструвати машину, і, відповідно, самі її реєструвати не взялися. Їдь, мовляв, сам розбирайся. Ну ок ... Приїхав - все аналогічно відділу соцзахисту. Одна черга до information desk, де сидить тітонька і робить попередній перегляд принесених документів. Далі вона видає талончик, з котрим сидиш (місць для сидіння більше, аніж відвідувачів) і чекаєш, поки тебе приймуть. В мене до талончика не дійшло -- хоча можна зареєструвати автівку і без прав і без SSN'а (його ще коли пришлють), але потрібен якийсь-там сертифікат, котрого мені ділер не дав. Довелося їхати додому і телефонувати ділерові (все тому ж sales manager'у, я про нього колись окремо розповім, цікавий дядько). Сертифікат мені мають надіслати додому аж із Кореї. Це станеться наступного тижня. А в мене, гм, 30 днів на реєстрацію автівки.
Про реєстрацію розповім, коли пройду її. Ще тут можна індивідуальні номери замовляти, але про це теж згодом, як дійду до них (я замовлятиму собі, це тут копійки коштує).
04.10.2015
16:13
(перепрошую за якість - знімалося "від стегна" мобільним)
Цей автомобіль ми обігнали на автобані, де він жваво чухав біля 120 км/год. Потім він заїхав за нами на заправку, і моя дружина поспілкувалася із власником (я в цей час платив за бензин, тому фотографувати довелося "на льоту", коли дружина розповіла історію).
Так от, цьому автомобілеві абсолютно невідомої мені марки 55 років. За кермом його перший і єдиний власник, котрий і їздить на цьому автомобілі все життя (діду вже біля 80, якщо не більше), і це власників єдиний автомобіль. А, дружина його теж була в автомобілі, але про неї він не уточнював
. Візуально технічний стан автомобіля такий же, як і в моєї 5-річної літньої автівки. Тобто хазяїн його тримає в ідеальному порядку.
Ще - номер автомобіля KA LL 155 (старий, не ЄС-івський). Цікаво буде, якщо вдасться знайти про нього інформацію.
Update: марка машини - Borgward.
19.03.2015
18:15
В поїздці за маршрутом Київ-Вітебськ-Рига-Вільнюс-Люблін-Київ ми заправлялися двічі в Білорусі, раз в Ризі, двічі в Литві, один раз в Польщі і двічі в Україні. Всюди крім України заливався простий 95-ий, без фірмових варіантів. В Україні заливається Окко Пульс.
З білоруським бензином споживання згідно бортового комп'ютера трохи впало (від українського, але несуттєво (може 5%). Латвійський бензин нічого не змінив. Литовський змінив картину просто драматично - мінус 15% від українського. Польський лився поверх литовського, а також на польському відрізку не було автомагістралей, як в Латвії і Литві, тому витрати палива передбачувано зросли і їх відміряти не є можливим.
Найдивніше чекало на нас в Україні. Там, де на литовському бензині комп'ютер показував 8 л/100 км (щоправда, погода була суха), в Україні ми одразу після кордону залили повний бак Окко Пульс. Всю дорогу від кордону йшов дощ, але бортовий комп'ютер показував 10л/100 км (реально вийшло 11.5 :-/, але я зараз пишу про покази компютера).
Спробуємо якийсь час позаправлятися на КЛО, подивимося, як їхній Ventus поводиться.
З білоруським бензином споживання згідно бортового комп'ютера трохи впало (від українського, але несуттєво (може 5%). Латвійський бензин нічого не змінив. Литовський змінив картину просто драматично - мінус 15% від українського. Польський лився поверх литовського, а також на польському відрізку не було автомагістралей, як в Латвії і Литві, тому витрати палива передбачувано зросли і їх відміряти не є можливим.
Найдивніше чекало на нас в Україні. Там, де на литовському бензині комп'ютер показував 8 л/100 км (щоправда, погода була суха), в Україні ми одразу після кордону залили повний бак Окко Пульс. Всю дорогу від кордону йшов дощ, але бортовий комп'ютер показував 10л/100 км (реально вийшло 11.5 :-/, але я зараз пишу про покази компютера).
Спробуємо якийсь час позаправлятися на КЛО, подивимося, як їхній Ventus поводиться.
18.03.2015
16:11
Дивитися з 1:25. Дата на відео неправильна, запис зроблено в п'ятницю, 13-го (березня 2015).
Я знаю, що за ПДР я неправий, але якщо подивитися уважно, то можна зрозуміти, що варіанту "гальмувати" не було взагалі - ззаду їхали дві фури зі швидкістю понад 100 км/год (власне, тому і я так розігнався, що обганяв їх).
Я знаю, що за ПДР я неправий, але якщо подивитися уважно, то можна зрозуміти, що варіанту "гальмувати" не було взагалі - ззаду їхали дві фури зі швидкістю понад 100 км/год (власне, тому і я так розігнався, що обганяв їх).
25.01.2015
09:00
Колись в мене був Jaguar (автомобіль) і він обслуговувався в конторі під назвою British Motors Ukraine, і вчора, коли дружина питала, як проїхати на Димитрова, я згадував їй цю контору як координати (контора на паралельній вулиці).
А вночі наснилося, що я сиджу в Aston Martin'і, в машину сідає (чомусь??) Ландик-старший (це з луганських ПРсів, власник заводу Норд, рідкісний мудак), і питає, чи це мій Aston Martin. Мій, - кажу. "Половина?", продовжує той. "Ні. Весь. І не машина, а завод".
Прокинувся і думаю, може і дійсно прикупити? Хоча ним же керувати доведеться.
А вночі наснилося, що я сиджу в Aston Martin'і, в машину сідає (чомусь??) Ландик-старший (це з луганських ПРсів, власник заводу Норд, рідкісний мудак), і питає, чи це мій Aston Martin. Мій, - кажу. "Половина?", продовжує той. "Ні. Весь. І не машина, а завод".
Прокинувся і думаю, може і дійсно прикупити? Хоча ним же керувати доведеться.
12.10.2014
18:57
На Венеції наполягла моя дружина. Початково ми туди не збиралися, бо це в інший бік від нашого маршруту (в Геную і далі в Швейцарію). Але оскільки їй дуже хотілося, то вирішили виділити два дні.
Венеція в класичному розумінні - це декілька островів і прибудов з ядром розміром в кілька кілометрів. Острови з'єднуються з континентом дамбою (довжина дамби теж пару кілометрів), по котрій ходять приміські електропотяги і є чотирирядна дорога для автомобілів.
Ще можна дістатися Венеції на кораблі:
Нагорі - не монтаж, я особисто бачив корабель, більший за цей, біля берегів Венеції (щоправда, з дамби, коли був за кермом, тому світлин не буде).
"Континентальна" частина міста називається Mestre.
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
>
Венеція в класичному розумінні - це декілька островів і прибудов з ядром розміром в кілька кілометрів. Острови з'єднуються з континентом дамбою (довжина дамби теж пару кілометрів), по котрій ходять приміські електропотяги і є чотирирядна дорога для автомобілів.
Ще можна дістатися Венеції на кораблі:
Нагорі - не монтаж, я особисто бачив корабель, більший за цей, біля берегів Венеції (щоправда, з дамби, коли був за кермом, тому світлин не буде).
"Континентальна" частина міста називається Mestre.
Фото:
12.10.2014
14:59
Коли читав про оплату автострад в Італії, там згадувалось розповсюджене питання: "чи є життя на марсі можна зустріти просто на дорозі Ferrari". Відповідаємо: можна, хоча й не на кожному кроці:
Ferrari - машина вихідного дня, то й не дивно, що єдиний Ferrari, котрий ми зустріли в Італії (ще один бачили в Швейцарії і один чи два в Німеччині), ми зустріли в суботу.
Також ми бачили Maserati Quattroporte (3 шт) і Maserati GT (1 шт). Alfa Romeo бачили багато різних, але не 8C.
Ferrari - машина вихідного дня, то й не дивно, що єдиний Ferrari, котрий ми зустріли в Італії (ще один бачили в Швейцарії і один чи два в Німеччині), ми зустріли в суботу.
Також ми бачили Maserati Quattroporte (3 шт) і Maserati GT (1 шт). Alfa Romeo бачили багато різних, але не 8C.
10.10.2014
13:56
Просто заправка в Австрії, на шляху зі Швейцарії в Німеччину.
