За життя
30.04.0010
15:21
Я не пишу про події чи теми, про які пишуть інші (бо знайдеться, кому написати краще за мене), також я не є прихильником теорій заговорів. Але Андрій Іларіонов детально вивчає тему літака що впав і формулює (або збирає) питання, які виникали в мене з самого початку. Як наприклад: чому є складним упізнання тіл в літаку, який йшов на посадку (тобто його швидкість була до 300 км/год) і впав, зачепивши дерева на висоті 8 м? Якщо автомобіль на перегонах на 300 км/год підніметься в повітря (напр. зачепившись за стіну) на кілька метрів висоту (думаю, 3-4 метри -- це реально, якщо вірити відеозаписам NASCAR'у), то є чималий шанс застати водія в живих. Літак, звичайно, не автомобіль, але 87 тіл знівечених до невпізнанності за аналогічних умов - це з області фантастики. Ну і таких питань там багато. Це, до речі, відповідь на моє тодішнє ріторичне питання -- "а навіщо"?
28.04.0010
15:34
28.04.0010
12:45
А ось так ми розбираємось із політичними опонентами:
27.04.0010
15:00
Ну ось і все, панове. Це вам не консервні бляшанки по морю ганяти.
Я думаю, якщо це підпишуть (а сумнівів в мене жодних) , то на цьому можна сказати "дякую, всі вільні" і збирати валізи кудись з цієї території.
Я думаю, якщо це підпишуть (а сумнівів в мене жодних) , то на цьому можна сказати "дякую, всі вільні" і збирати валізи кудись з цієї території.
23.04.0010
20:52
Я щось не в'їхав - троє дорослих свідомих людей (і це тільки те, про що ми знаємо) ловляться як на гачок на якусь дешеву шльондру, ще й підкладену ФСБ. І все у ФСБ проходить як по маслу. А чи був хлопчик? Чи цей запис справжній? І як ці дорослі поважні люди (хіба в них сімей немає? А голови і здорового глузду?) повелись на цю вищезгадану шльондру? Шендерович натякає на те, що плівка несправжня, але не спростоує це напряму. Чому? Чи тому що йому вигідний цей шкандаль чи тому що це дійсно відбувалось (але до чого тоді натяки)?
20.04.0010
19:05
Янукович: інтерес у нас один - добро держави і її громадян (оригінал тут)
Хто б сумнівався.
09.03.0010
20:11
"10 лютого Рада прийняла у першому читанні законопроект № 5228-1, яким має намір ввести позбавлення волі від 10 до 15 років або довічне ув'язнення за зґвалтування, що спричинило особливо тяжкі наслідки, а також зґвалтування малолітньої чи малолітнього." ( з новин)
Я не прихильник гвалтівників та розбещувачів. Але в цього закон(опроект)у стирчать довгі вуха неприязні до здорового глузду. Як я розумію, під нього хочуть підвести начебто розбещувачів малолітніх прийманців, що буцімто відбувалося в Артеці (в самого цього скандалу стирчать не менші вуха брудної гри партії регіонів, але це окрема історія). Але при цьому люди повністю забувають, що вони підуть, а закон залишиться. А чим більше заборон і чим суворіше покарання, тим простіше підвести під нього будь-яку невинну особу.
Взагалі, статтю про згвалтування (ще й з важкими наслідками) досить легко "пришити" пересічному чоловікові (як в анекдоті - апарат то є), а під співучасть можна й жінку (іншу, не жертву, звичайно) підвести. Так, у нас на районі (ще в часи перебудови) трапився такий випадок: дівчина пізно повернулась додому із зустрічи з хлопцем. Дома батько з братом її побили до синців, а потім примусили написати на хлопця заяву. Результат закономірний - хлопець ні за що сів на 7 чи 8 років.
Я легко можу уявити схожий сценарій і з малолітньою дитиною. І можу уявити собі широке поле для різного роду шантажу і здирництва зі сторони як батьків чи опікунів дітей (а знайдеться багато бажаючих розбагатіти в такий нехитрий спосів), так і зі сторони некомпетентних органів.
Колись, коли намагалися скасувати дурнувату статтю 208 КК (заборона відкривати рахунки за кордоном), її не скасували з тої причини, що (цитую одного з депутатів) "якщо ми її скасуємо, то нам треба буде закривати справу проти Павла Лазаренка". Так от із-за одної людини страждати має вся країна.
І я гадаю, що далі буде тільки гірше. Захист прав тих чи інших громадян можливий в кілька способів, зокрема через розвиток шляхів і можливостей для реалізації цих прав. Але обмежити інших людей в своїх правах - це ж набагато простіше. Ми сміємося над "афроамериканцями", а вони жахаються з нашого принципу, що придовбатись можна й до стовпа, а була б людина, і стаття для неї знайдеться.
Над нами скоро буде висіти лише одна стаття, яку добре висловив вовк у басні Крилова - "ты виноват лишь тем, что хочется мне кушать".
Я не прихильник гвалтівників та розбещувачів. Але в цього закон(опроект)у стирчать довгі вуха неприязні до здорового глузду. Як я розумію, під нього хочуть підвести начебто розбещувачів малолітніх прийманців, що буцімто відбувалося в Артеці (в самого цього скандалу стирчать не менші вуха брудної гри партії регіонів, але це окрема історія). Але при цьому люди повністю забувають, що вони підуть, а закон залишиться. А чим більше заборон і чим суворіше покарання, тим простіше підвести під нього будь-яку невинну особу.
Взагалі, статтю про згвалтування (ще й з важкими наслідками) досить легко "пришити" пересічному чоловікові (як в анекдоті - апарат то є), а під співучасть можна й жінку (іншу, не жертву, звичайно) підвести. Так, у нас на районі (ще в часи перебудови) трапився такий випадок: дівчина пізно повернулась додому із зустрічи з хлопцем. Дома батько з братом її побили до синців, а потім примусили написати на хлопця заяву. Результат закономірний - хлопець ні за що сів на 7 чи 8 років.
Я легко можу уявити схожий сценарій і з малолітньою дитиною. І можу уявити собі широке поле для різного роду шантажу і здирництва зі сторони як батьків чи опікунів дітей (а знайдеться багато бажаючих розбагатіти в такий нехитрий спосів), так і зі сторони некомпетентних органів.
Колись, коли намагалися скасувати дурнувату статтю 208 КК (заборона відкривати рахунки за кордоном), її не скасували з тої причини, що (цитую одного з депутатів) "якщо ми її скасуємо, то нам треба буде закривати справу проти Павла Лазаренка". Так от із-за одної людини страждати має вся країна.
І я гадаю, що далі буде тільки гірше. Захист прав тих чи інших громадян можливий в кілька способів, зокрема через розвиток шляхів і можливостей для реалізації цих прав. Але обмежити інших людей в своїх правах - це ж набагато простіше. Ми сміємося над "афроамериканцями", а вони жахаються з нашого принципу, що придовбатись можна й до стовпа, а була б людина, і стаття для неї знайдеться.
Над нами скоро буде висіти лише одна стаття, яку добре висловив вовк у басні Крилова - "ты виноват лишь тем, что хочется мне кушать".
08.02.0010
07:35
Український народ нарешті отримав гідного президента, який буде представляти країну на міжнародній орені відповідно до справжнього рівня цієї країни. Яка країна, такий і президент.
08.02.0010
06:38
В профілі ЖЖ країна задається вичерпним переліком. Довелось зупинитись на Зимбабве.
05.02.0010
12:43
Камрад
Спочатку скажу "за людей", а потім "за себе". Я пропускаю варіанти, коли люди голосували "проти Я, тому за Ю", чи "проти фальсифікацій", а розгляну саме випадок, коли свідомо голосували за Ющенка.
По-перше, хочу спитати, чи пам'ятаєте ви основне гасло програми Ющенка в 2004-му? Це не було "Славу Степану Бандері", і не було "Всі в Європу" чи "Охороняймо кажанів". Це було гасло "Бандитам - тюрми".
У слова "бандит", як і у поняття "бандитизм" є чіткі визначення, підтримані (хоча й не використовуючі наведені терміни) кримінальним кодексом. Під ці визначення цілком підпадають і Янукович з Азаровим, і Ківалов з Клюєвим. Але що побачили ці люди в 2005-2006 роках? Грати і конвой? Ні. Посади, державні дачі і нагороди з рук президента.
Більшого плевка у вічі людям годі й уявити. З моральної точки зору це є зрада своєї позиції, яку підтримали люди, а цим і зрада людей. Людей, яким президент присягав, які довірили цій людині долю свою і своїх дітей. Президент сказав людям "красти - можна, займатись рейдерством можна, і це буде непокараним" і цим видав карт-бланш на розкрадання державного майна. А це вже зрада самої держави. А державна зрада - це кримінальний злочин, один з найтяжчих і найбільш караних.
Тому "прокотити" пана Ющенка на виборах і відправити його в політичне небуття - це найменше, чим може віддячити народ за зраду. І немає значення, що корисного зробила ця людина. Вона ошукувала людей, відкрито і цинічно, протягом 5 років, і довіряти їй далі означає не поважати себе. Тому я цілком розумію тих людей, які розчарувались в чесноті і в честі пана Ющенка.
Тепер за себе. Сам я цього року не голосував, оскільки завдяки радянській прописній системі (тільки не треба блюзнірства "у нас прописку скасували" - прописку скасували, а тарганів в головах - ні) позбавлений багатьох громадянських прав. В 2004-му голосував насамперед проти Януковича, бо вважаю, що більш огидного для всякої порядної людини кандидата складно знайти. В цьому році голосував би за Гриценка, якби міг (і кошти на передвиборчу кампанію якого вносив).
Так от, в мене позиція прагматична, як і належить юристу. За конституцією влада в Україні належить народу, який здійснює її безпосередньо або через представників, зокрема президента. Тобто президент є особою, яку вповноважив народ на здійснення представницьких і керівних функцій. Іншими словами, це топ-менеджер держави. Народ уклав з менеджером угоду, надавши певні права і поклавши певні обов'язки. Що зробив цей менеджер? Знехтував своїми обов'язками і почав використовувати службове положення в особистих цілях, роздаючи "любим друзям" і колишнім супротивникам посади, винагороди, концесії тощо. Таким чином, народ, якщо він хоч якось поважає себе і свої права, має такого менеджера звільнити з причини професійної непридатності. Що й було зроблено. Були запропоновані інші кандидатури на цю посаду. Кого вже там оберуть, це інше окреме питання, але попередній менеджер має піти, і було б непогано притягнути його до відповідальності. І повторюсь, той факт, що менеджер виконував частину своїх обов'язків і взятих зобов'язань, не заперечує і не скасовує того факту, що іншу велику частину зобов'язань було проігноровано. Договір має виконуватись повністю, а не частково.
Спочатку скажу "за людей", а потім "за себе". Я пропускаю варіанти, коли люди голосували "проти Я, тому за Ю", чи "проти фальсифікацій", а розгляну саме випадок, коли свідомо голосували за Ющенка.
По-перше, хочу спитати, чи пам'ятаєте ви основне гасло програми Ющенка в 2004-му? Це не було "Славу Степану Бандері", і не було "Всі в Європу" чи "Охороняймо кажанів". Це було гасло "Бандитам - тюрми".
У слова "бандит", як і у поняття "бандитизм" є чіткі визначення, підтримані (хоча й не використовуючі наведені терміни) кримінальним кодексом. Під ці визначення цілком підпадають і Янукович з Азаровим, і Ківалов з Клюєвим. Але що побачили ці люди в 2005-2006 роках? Грати і конвой? Ні. Посади, державні дачі і нагороди з рук президента.
Більшого плевка у вічі людям годі й уявити. З моральної точки зору це є зрада своєї позиції, яку підтримали люди, а цим і зрада людей. Людей, яким президент присягав, які довірили цій людині долю свою і своїх дітей. Президент сказав людям "красти - можна, займатись рейдерством можна, і це буде непокараним" і цим видав карт-бланш на розкрадання державного майна. А це вже зрада самої держави. А державна зрада - це кримінальний злочин, один з найтяжчих і найбільш караних.
Тому "прокотити" пана Ющенка на виборах і відправити його в політичне небуття - це найменше, чим може віддячити народ за зраду. І немає значення, що корисного зробила ця людина. Вона ошукувала людей, відкрито і цинічно, протягом 5 років, і довіряти їй далі означає не поважати себе. Тому я цілком розумію тих людей, які розчарувались в чесноті і в честі пана Ющенка.
Тепер за себе. Сам я цього року не голосував, оскільки завдяки радянській прописній системі (тільки не треба блюзнірства "у нас прописку скасували" - прописку скасували, а тарганів в головах - ні) позбавлений багатьох громадянських прав. В 2004-му голосував насамперед проти Януковича, бо вважаю, що більш огидного для всякої порядної людини кандидата складно знайти. В цьому році голосував би за Гриценка, якби міг (і кошти на передвиборчу кампанію якого вносив).
Так от, в мене позиція прагматична, як і належить юристу. За конституцією влада в Україні належить народу, який здійснює її безпосередньо або через представників, зокрема президента. Тобто президент є особою, яку вповноважив народ на здійснення представницьких і керівних функцій. Іншими словами, це топ-менеджер держави. Народ уклав з менеджером угоду, надавши певні права і поклавши певні обов'язки. Що зробив цей менеджер? Знехтував своїми обов'язками і почав використовувати службове положення в особистих цілях, роздаючи "любим друзям" і колишнім супротивникам посади, винагороди, концесії тощо. Таким чином, народ, якщо він хоч якось поважає себе і свої права, має такого менеджера звільнити з причини професійної непридатності. Що й було зроблено. Були запропоновані інші кандидатури на цю посаду. Кого вже там оберуть, це інше окреме питання, але попередній менеджер має піти, і було б непогано притягнути його до відповідальності. І повторюсь, той факт, що менеджер виконував частину своїх обов'язків і взятих зобов'язань, не заперечує і не скасовує того факту, що іншу велику частину зобов'язань було проігноровано. Договір має виконуватись повністю, а не частково.
