Я згадую численні статті про двійників Путіна і не можу не проводити паралелі. Стругацькі в 60-их на прикладі А-Януса і У-Януса описали те, куди рухається Путін (або його двійники, або набір сутностей під колективною назвою "Путін" - як і в книзі, тут ніхто не знає, хто з них хто, і як вони пов'язані) і куди він тягне Росію. Росія з Путіним вже пройшла часи Брєжнєва і зайшла в часи фашиму і нацизму. Щоправда, як це виходить в Путіна весь час, нормально пройти назад в часі вони не можуть, тому 37-ий і царювання Ніколая ІІ в них зараз змішані. Але до часів кріпосного права вони крокують вельми вправно. А там, дивишся, і опрічніна не забариться.
Я сподіваюся, що Україна таки прийде в "мир разума и братства", а Росія закінчить тим, що описали Стругацькі далі: "И где-то в глубине времён, на вощёном паркете Санкт-Петербургской де Сиянс Академии его встретит в один скверный день коллега в напудренном парике – коллега, который вот уже неделю как-то странно к нему приглядывается – ахнет, всплеснёт руками и с ужасом в глазах пробормочет: «Герр Нефструефф!.. Как ше это? Федь фчера ф „Федомостях“ определённо писали, што фы скончались от удар…» И ему придётся говорить что-то о брате-близнеце или о фальшивых слухах, зная и прекрасно понимая, что означает этот разговор…"
