Роздуми

03

Стаття про те, як люди користуються Uber'ом, щоб дістатися лікарні. Для українців в цьому немає нічого дивного (багато хто на таксі їде в травмопункт, наприклад), але для американців це новий підхід. А виклик швидкої цілком може коштувати і тисячу трав'янистих і більше.

Але мене зацікавило інше. Чому би не зробити такий собі спеціалізований Uber-для-хворих, можливо навіть на базі машин швидкої допомоги, з фельдшерами на посадах водіїв. Це буде швидка-лайт, для тих, хто об'єктивно не потребує швидкої, але хоче заїхати в лікарню (наприклад, жінки, в котрих почалися пологи, або люди з підозрою на апендицит - варіанти, де повний набір персоналу швидкої не потрібен). Від водіїв би мало вимагатися  підтвердження кваліфікації фельдшера або лікаря, і машини мали би бути більш пристосованими (можливо, мікроавтобуси якісь, або сімейні мінівени). Друга робота для таких машин - перевезення інвалідів. В Україні це точно проблема, хоча в США я бачив спеціалізовані автомобілі саме як я описую - з одним кваліфікованим водієм.
Я колись згадував, що існує три типи людей - люди існування, люди процесу і люди мети. Це не моя категоризація, поцупив десь колись. Питання в іншому.

Переглядав тільки що виступ всесвітньо відомого психолога Філіпа Зімбардо і зрозумів, чому згаданий поділ існує.

Зімбардо поділяє людей на три групи відповідно до їхнього ставлення до часу. Люди існування базуються на минулому, вважаючи, що їхня "цінність" полягає в тому, ким вони були і що вони зробили. Люди процесу - це люди сьогодення. Вони мають за основну цінність процес, себто дію, що продовжується. А люди результату, це, безумовно, люди, орієнтовані на майбутнє.

В суспільстві теж є такий чіткий поділ, що йде хвилями відповідно до біологічного стану. Діти - націлені на майбутнє, але водночас ще не вміють його моделювати, тому вони знаходяться наче в гойдалці між майбутнім ("от виросту і ...") і теперішнім. Підлітки під час пубертатного періоду (так закладено еволюцією) фокусуються на поточному часі. В них під час перебудови нейронних мереж в мозку по-іншому (ніж в дорослих) працюють певні системи ( опис можна глянути тут ), тому підлітки не можуть співставити / моделювати поточні дії і їхній вплив на майбутнє (не відбувається так званий "cost-benefit analysis"). Дорослі люди, якщо вони дорослі, знаходять баланс між всьома трьома часами, але сфокусовані здебільшого на майбутньому (хоча, звісно, хто як). А люди більш літнього віку, з об'єктивних причин, приділяють чимало уваги минулому.

Повертаючися до Зімбардо - обов'язково перегляньте його виступ, щоб зрозуміти, як оптимальний баланс погляду на час може покращити ваше життя вже вчора.