За життя

Зомбі самі по собі не страшні -- хіба мало ми бачимо неживого, що рухається, ще й людям шкоду робить? Тому й кіно про зомбі має відноситись до комедій, а не для фільмів жахів. Лякає не зомбі, а питання, хто ним рухає і з якою метою. А точніше, лякає розуміння неможливості відповісти на це питання. Тобто найбільш страшною в фільмах жахів є безпорадність героя. Власне, як і в житті. І цим же пояснюється потяг людини до пояснення причин всього що відбувається навколо, нехай навіть за допомогою духів предків чи божої волі.