Ліричний відступ:
Мені було запропоновано в приватній бесіді спробувати отримати державне фінансування під серію мультфільмів по моїх казках. Звісно, при цьому доведеться закласти в прайс відкат тим, хто розподіляє кошти.
А далі замислимося про цінності в дусі Достоєвського: якщо без взаємодії чи співпраці із владою неможливо досягти певної значущої мети, то наскільки це є колабораціонізмом? Що краще - у співпраці з ворогом робити щось добре і корисне для себе і окупованого населення чи не робити нічого задля чистоти ідей? Роздуми
Колабораціонізм чи можливості?
23.02.0013
16:15
Прим. Колабораціонізм тут - співпраця місцевого населення з окупаційною владою
Свого часу (чи минулої весни чи вже позаминулої) в одному з інтерв'ю журналіст питав, ледь не звинувачуючи, Олега Скрипку, як тому співпрацюється з владою. На що той відповів, що Країну Мрій робити потрібно, а без участі влади це неможливо (звісно - банально потрібно отримати дозвіл на проведення).
Днями прозвучало звинувачення опозиційних партій (насамперед Свободи) в колабораціонізмі. Мовляв, з окупаційною владою треба боротися з окопів рушницями і багнетами, а не сидіти разом із ними в парламенті.
Для початку спитаємо, чи була колабораціоністом Ірен Сендлер, котра працюючи в гетто, виносила звідти в сумці дітей, тим рятуючи їм життя?
