За життя

Підручник з граматики китайської мови. Китайці - нещасні люди. Їхні "слова" складаються з двох чи декількох фонетичних складів (структура складу визначена досить жорстко -- приголосний-голосний-діфтонг), причому, склад сам по собі може мати (і має) значення, але зазвичай використовуються два чи більше складів. Ієрогліфи ж позначають як склади самі по собі, так і слова "в цілому". Більше того, існує кілька ієрогліфічних систем, які досить різні між собою. "Речення" (у китайців немає речень в романо-германському мовному сенсі) з 10-15 наших слів може бути записано різними ієрогліфічними системами. При цьому речення буде займати біля 25 ієрогліфів і спільного в цих двох записах буде небагато - біля 7-10 ієрогліфів. До чого я це все пишу... Корейці, народ досить близький до китайців, в 15 чи 16 столітті ввели алфавіт (так, те що ви можете побачити в корейських написах - це алфавіт, хоча виглядає він незвично) вольовим рішенням тодішнього правителя. Китайська комуністична партія мала змогу провести реформу мови і ввести алфавіт - з їхньою культурною революцією це було досить просто зробити. Єдина гіпотеза, чому вони не провели таку реформу: поки китаєць вчить ієрогліфіи, він не розмножується.