За життя

Собака буває кусачий

Поки м'які серцем (і мізками) захисники собак в Україні наражають на небезпеку себе і співгромадян, розповім, як це працює в США.

В нашому county існує закон - всі пси мають бути на поводку. Отаке просте і коротке твердження, котре автоматично вирішує всі проблеми. Якщо собака не на поводку, він виловлюється, тримається якийсь час в пошуках хазяїна, потім знищується. Мотивація дуже проста - права людини на вільне життя є в цій країні беззаперечним пріоритетом, вище будь-якого гімнізму (в цього підходу є зворотній бік - дозволене полювання на диких тварин в межах, що шкодить екологічному балансу). А безпритульні тварини (котів це теж стосується) розносять сказ і інші хвороби, що, знов таки, заважає жити людям.

Тому в нашому селі є птахи, білки, козулі, єноти, опосуми (чи посуми - я їх весь час плутаю) і інші тварини, але немає безпритульних псів. Зауважу, що всі ці мешканці нахабні і нелякані і їхній асортимент я знаю з того, що бачу на узбіччях доріг збитими.

По Києву ж (не кажучи про інші міста) можна пересуватися лише як живуть білі в ЮАР - виключно на автомобілях, вікна не опускати, а будинки огорожувати триметровими парканами. Зокрема, і з-за собак (як чотирилапих, так і дволапих).

В попередньому county, де я жив (під Вашингтоном), було ще крутіше - всі собаки мають бути зареєстровані в "райраді", за них платиться податок в $10/рік, але щоб заплатити податок і подовжити реєстрацію, необхідно пройти щеплення від сказу і принести довідку. А за незареєстрованих тварин - штраф, і не 100 грн, як в Україні, а дещо істотніший. Детально можна почитати тут: http://www.fairfaxcounty.gov/living/animals/

Джигіти і в Америці джигіти

В штатах South Carolina і Georgia на Interstate'ах вказано мінімальну швидкість (40-45 миль на годину), а максимальна - 70, вища ніж використовується в північніших штатах (Maryland, Delaware, New Jersey, NY). Ну і їздять відповідно -- 80-85.
Натомість, в Georgia за перевищення швидкості в зоні дорожніх робіт покарання - штраф і до 30 днів тюрми (в Virginia - штраф $500, а в NC лише $250).

Про санепідемстанцію і інших жебраків

Свого часу в Україні бізнес дуже сильно страждав (зараз, начебто, полегше стало) від постійних перевірок різних паразитних органів, як то СЕС, пожежна інспекція і хто зна що ще. І знаходилися ті, хто розповідав, що на заході ринок регулює такі питання, тобто якщо в кафе антисанітарія, то туди покупці не підуть.

Про скандал із мережею ресторанів Chipotle в США минулого року українцям мабуть, що нічого й невідомо. А тоді певна кількість людей в декількох штатах потруїлася і потрапила до лікарень. Звичайно, самій мережі було нанесено шалених (перш за все репутаційних) збитків, від котрих вона досі оговтується. Але тим, хто потрапив до лікарень, від цього, мабуть, не легше.

Але питання не чіпотлі, а в тому, що саме і як інспектують в США. Наприклад, в США інспекцію проходять ліфти. В кожному ліфті висить сертифікат проходження інспекції із власноручним підписом *і фотографією* особи, котра схвалила використання цього ліфта. За нагоди спробую сфотографувати.

В кожному поважному apartment complex'і є басейн. В південних штатах це must have, оскільки протягом 4-х і більше місяців денна температура перевищує 25 градусів цельсія (а протягом астрономічного літа тримається між 30 та 40 градусами). Так от, кожен басейн має пройти санітарну інспекцію перед запуском (початком сезону). Також, якщо в воду потрапило або могло потрапити бите скло або якісь інші шкідливі чинники, то власник басейну зобов'язаний спустити воду, провести очищення басейну і викликати інспекцію знову. Це займає 2-3 тижні часу і невідому кількість грошей.

Також обов'язковими є пожежні інспекції, котрі реально дивляться на протипожежний стан і виписують п...риписи до усунення порушень. А власники комплексу в свою чергу виписують приписи мешканцям.

Але ніхто на інспекції не скаржиться, тому що це за великим рахунком зменшує ризики і, відповідно, фінансову відповідальність, котра може сягати шалених розмірів (мільйонні компенсації - цілком реальні).

Інше питання, що в Україні проблеми є з обох боків -- і правила, котрі не завжди є розумними і доцільними в сучасних умовах, і хабарники, котрих цікавить не безпека, а власна кишеня, та й бізнесмени, котрим простіше заплатити аніж виконувати вимоги.

Потрібно просто всім сторонам розуміти, що сьогодні пожежник взяв хабаря, а завтра пішов за цей хабар в ресторан і отруївся, тому що за день до того санітарний інспектор застряг у несправному ліфті. І службова недбалість одного в підсумку шкодить всім.

Присвята Карацупі

... або про ступені безвізового режиму.

Багато хто радіє можливості вільно поїхати в Європу тому, що не потрібні візи. З одного боку, це, звісно так, але не все так просто.

Власне кажучи, хоча візу отримувати і не потрібно, але запрошення або план туристичної подорожі із оплаченими готелями і квитками на кордоні пред'явити маєте, як і доказ фінансової спроможності. Іноді це може бути вельми нетривіально (наприклад, якщо в мене є житло в ЄС, я не можу просто закинути приятельку в машину і поїхати з нею - її не пропустять).

Що таке справжнє вільне пересування? Як особа, що має право проживати в ЄС (точніше, в т.з. "Шенгенській зоні"), я *взагалі* не знаю, що таке "паспортний контроль" при в'їзді туди. Тобто я даю прикордоннику паспорт і ID картку, він мовчки і без будь-яких питань проводить паспорт "через комп'ютер" і віддає документи. Жодного разу жоден прикордонник на кордонах ЄС не ставив питання "а скільки у вас грошей", "а куди ви їдете" тощо. ВНЖ в Шенгенській зоні - це доказ того, що людину можна не допитувати. В межах шенгенської зони пересування взагалі вільне. Так, на кордонах між країнами, бува, стоять патрулі, і мене один раз навіть зупиняли на кордоні Литви і Польщі і перевіряли документи (ймовірно тому, що номери були українські, а то був 2014 чи 2015 рік). Але здебільшого кордон позначений закинутими будівлями колишніх КПП.

Згадую, що коли ми в 2014-му році в'їжджали в Хорватію (вона тоді ще не була членом ЄС, але давала резидентам ЄС безвізовий в'їзд), в нас теж не питали нічого взагалі крім паспортів і ID карток. Отаким, в моїй уяві, мав бути безвізовий в'їзд і в ЄС.

А безвізовий режим, коли ти не знаєш стовідсотково, чи тебе пропустять на кордоні чи ні, - це таки чимала незручність. Може бути, що краще отримати візу і хоч якусь впевненість, що тебе пускатимуть. Тож поки що тримаємося за ВНЖ і отримуємо громадянство ЄС, хто може.

Для позитиву можу розповісти про чергові пригоди в США. Громадянам і резидентам США для в'їзду в Китай або Японію потрібні візи, і візові вимоги там ледь не суворіші, ніж для українців в ЄС. Тому якщо хтось вважає Японію аби не колонією США - може і колонія, а без візи не потрапиш. Візу ж отримати в США, з їхніми відстанями, - це цілий квест. Наприклад, мені потрібно їхати 600 км в один бік, щоб подати документи в консульство, потім їхати туди знову за тиждень, щоб забрати (причому, в китайське консульство їхати на північ, а в японське - в протилежному напрямку по тій же трасі :(). І то, не факт, що візу дадуть, бо що в японців що в китайців є вимога, що грін-карта має бути дійсна протягом 6 місяців, а в мене замість грін-карти штамп в паспорті, котрий спливає за три.

Читаючи світову мудрість

(вибираємо псові ім'я на Р зі скандинавської міфології)

Функція Рататоска полягала у передачі слів дракона Нідгьоґґа, що живе під світовим деревом, орлові, який сидить на верхівці цього дерева. Оскільки Іґґдрасілль велетенський, то сварячись орел і дракон не чують один одного. Таким чином, Рататоск здійнює місію «поштаря». В дещо пізніших згадках говориться про те, що, бігаючи деревом, білка певною мірою забуває інформацію, тому подає її в перекрученому вигляді, тим самим посилюючи розбрат між орлом та драконом.

Дід отмороз

Будинок мій стоїть на самому краю лісу, і я розсадив навколо будинку, зокрема і в самому лісі, волоські горіхи (чотири одного віку в лісі і ще чотири різного віку поза межами лісу з іншого боку будинку). Лісовим білкам посадив, щоб було, чим харчуватися.

Тижні півтора тому повз нас пройшла хвиля морозного повітря. І так дивно пройшла, що поморозила листя всіх горіхів, котрі стоять не в лісі. Причому, в найстаршого (йому більше 10 років вже) і досить потужного горіха померзло все листя. А от всі лісові горіхи не лише не постраждали, а дуже добре додали цього року в прирості і навіть зав'язали плоди (перший раз - вони ще молоді).

Ще померзли листя на всіх актинідіях і ківі (це споріднені рослини), але ці вже випустили свіжий комплект листя. А горіхи ще чекають. І акації померзли (в мене ростуть рідкісні жовті і бузкові акації), подивимося, що буде. І ще шовковиця. А інші рослини (в мене їх різних під 350 штук) - наче і не було нічого.

Ляльки і маски

Проходив сьогодні Андріївським узвозом і мав нагоду оцінити архітектурний витвір, навколо котрого взимку велися запеклі баталії. Найсмішніше в усіх тих баталіях, як і в більшості суперечок, що їх ведуть українці в соц.мережах, те, що істина, як і в Секретних Матеріалах, десь поруч.

З архітектурної точки зору будівля, безумовно, вдалася. Все виглядає просто чудово. І театр фантастично вписався би в атмосферу квадратно-гніздового планування Подолу.

Але є нюанс (с) - вочевидь, будівлю створювали без оцінки її розташування. На світлинах не так відчувається її недоцільність в поточному місці, як живцем. Причому, будівля не вписується не лише тому, що поруч стоять маленькі двоповерхові будівлі, а тому, що Узвіз в тому місці в принципі не передбачає будівель вищих за два поверхи, бо вони починають конкурувати із горою.

Тому праві були і архітектори, котрі оцінювали власне будівлю, і мешканці, котрі дивилися на те, наскільки доцільною вона є в тому місці. Цікаво просто, що одні і другі розмовляли про різні речі, і ніхто, схоже, цього не зрозумів.

20 років кіно

Вчора показували Матрицю по ТВ 1000, а оскільки в мене дефолтна мова в ТБ - англійська, то я одразу почув слухати англійську доріжку. І ось що я маю сказати з цього приводу:

По-перше, оригінальна озвучка набагато краща, ніж будь-який дубляж. Я просто насолоджувався Морфеусом, а особливо мене вразила clairvoyant. Вона була квінсестенцією і усередненням американських жінок, котрих я зустрічаю щодня біля себе.

По-друге, як 20 років тому, так і зараз цей фільм мало чого вартий. Філософія і те, як її викладає Морфус, гарна, але її 10 хвилин на весь фільм. Вся решта - дешевий бойовик з непродуманою логікою і обмеженнями. Я радий, що за 20 років моє сприйняття цього витвору маскульту не змінилося.

Поштовий хаб

Одна з цікавих властивостей американської поштової системи - це безліч маленьких і не дуже приватних контор, що надають повний (або неповний) спектр поштових послуг, виступаючи агентами поштових і кур'єрських служб.

Виглядає це так: в молі або торговельному центрі є "магазин", котрий або одною з функцій, або основною функцією має приймання відправлень від людей і відправлення їх одною зі вказаних клієнтом поштових чи кур'єрських служб (в США ходять DHL, UPS, FedEx, останній найпопулярніший). Також вони продають конверти, скриньки, упаковку тощо. Чи продають вони марки, не цікавився, але не бачу проблеми і в цьому. Вигода в тому, що не треба їхати і стояти в черзі на пошті чи в кур'єрській службі.

Це все при тому, що звичайний лист можна відправити не виходячи з дому - треба просто покласти його у спеціальну поштову скриньку або (в приватних будинках) поставивши вертикально в своїй скриньці (поштальйон забере). Ну а такі, як я, котрі не мають марок і не знають, з якого боку їх клеїти, ходять у згадані магазинчики, де їм waybill (папірець, що клеїться на конверт) друкують на комп'ютері і пробивають за нього оплату.

Щурове

Мій дід був класичним кабінетним вченим. До хріна (більше 50-ти, наскліьки мені відомо) патентів, робота за столом в кабінеті. Вже будучи прикутим до ліжка, він завжди цікавився, як просувається моя кандидатська робота (котру я закінчив, але так ніколи і не захистив). А бабуся доглядала за дідом, бо до життя той був мало пристосований (зараз батько на мене образиться :).

Я все життя йшов до того ж (на це є об'єктивні причини). Навіть дідів письмовий стіл забрав собі, як антикваріат.

Але часи змінюються. Дід працював за часів СРСР, де держава давала таку можливість. Мені ж життя не дає до цього дійти. Все мріяв вийти на пенсію і взятися за науку, котру закинув в 2004-му з милості власного ж наукового керівника в аспірантурі. Не виходить. Перешкоди все сильніші і сильніші. Життя давно перетворилося на суміш квеста із Принцем Персії. Цікаво, до чого ж доля веде ... У випадковості я припинив вірити вже давно.

Хайку

Важкі окови
Скидає Україна.
Переможемо.

Fixing VMWare Workstation shared folders

Some Windows 10 updates make Shared Folders feature of VMWare Workstation to stop working. The disks mapped from that folders become inaccessible without a reason.

The reason is actually that the updates break the registry entries.

To fix them you need to run regedit.exe and navigate to HKEY_LOCAL_MACHINE\SYSTEM\CurrentControlSet\Control\NetworkProvider\Order key. There you will see "ProviderOrder" value. The contents of this value looks similar to "LanmanWorkstation,RDPNP,webclient". This list is missing one important value, "vmhgfs". The correct value should be "LanmanWorkstation,vmhgfs,RDPNP,webclient".

It is possible, that the value will be different in your case, and the point is to add "vmhgfs" close to the beginning of the list. Probably, right after LanmanWorkstation is the correct order.

Село на колесах

Ви не "стоїте в пробці". Ви і є пробка.
"Трафік".
Днями побачив в інтернеті чергові міркування на тему "час валити" (як за так і проти). Цікаво, що ті, хто хоче виїхати, або вже виїхав, посилаються насамперед на складність життя в Україні з точки зору соціальної (бюрократія, складність ведення бізнесу, нерозвинутість культури тощо). Водночас більшість людей забуває, що вони і є (або були) частиною населення України, котре, зокрема, займає місця в урядових установах, поводиться як бидло на дорогах і смітить де попало. Ба більше, виїжджаючи мігранти везуть частину цього совку із собою на захід, тим погіршуючи ситуацію там, куди вони приїхали.
Як відомо, можна вивезти дівчину із села, але не можна вивести село із дівчини. Тому коли черговий мігрант розповідатиме, як погано йому було в Україні і як гарно на заході, нагадайте йому, що він і є тим поганим в Україні. І щобільше таких з України поїде, то легше буде будувати адекватну державу.

З Амазону

Коментарі до металізованих кухонних рукавиць:

Q: How do these hold up against ninja attacks?
A: It completely depends on the level of the ninja. I personally have battled (and defeated) up to a brown belt, but I don't think they will hold up to a black belt one w/o fraying a bit at the ends of the fingers.

Q: Would they work to protect from getting nicked or cute for a band saw?
A: You would be bloody, but maybe still cute. Depends on whether you were cute to begin with. Bat your eyelashes at the EMTs who arrive to save your life before you pass out from loss of blood and test your cuteness level.

Q: Will I be able to defend myself against a knife attack in a dark alley with these?
A: Yes, of course. Everyone knows that you don't bring a knife to an alley fight with a person with a gun wearing cut resistant gloves.
  • Архів

    «   Червень 2017   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
          1 2 3 4
    5 6 7 8 9 10 11
    12 13 14 15 16 17 18
    19 20 21 22 23 24 25
    26 27 28 29 30