За життя

Бабуся сьогодні розповідала. Під час війни (вона вже підлітком була) була в евакуації десь біля Новоросійську. І біля них розташовувалась повітряна база, звідки літаки літали бомбити Румунію. Летіти неблизько і палива було впритик. Якщо якесь ускладнення на кшталт повітряного бою, - палива на повернення може й не вистачити. А над морем це кінець. І якщо пілот не повертався на базу, то ховали пусту труну. Не знаю навіщо, мабуть традиція така була, щоб була могила. Втрати були великі, - тому з трунами могли бути складнощі: якщо кілька літаків не повернулось, то на кожного треба труну зробити, могилу підготувати - витрати часу, деморалізація особового складу тощо. Відповідальний за ці справи наказав наробити труни наперед. Його ледь не розстріляли.