За життя

Дорожньо-будівельне

(просто нотатка - один з моїх дідів довгі роки був професором в Київському автодорожньому інституті)

Якщо хто читав мої записи півторарічної давнини після "першого" приїзду зі США в Україну, може пам'ятати, що я був в роздумах стосовно США. Зараз, коли я прожив в США майже рік, я повертаюся до тих записів і розмірковую, що змінилося, а що лишилося як було в моєму сприйнятті цієї країни.

Зокрема, я намагаюся визначити, що є кращим в США, ніж є в Європі, і зокрема в Україні. Чесно кажучи, навіть зараз (а надто зараз, після знайомства із системою оподаткування і звітності в США) я можу виділити не так багато хорошого. Те, що країна пасе задніх в багатьох речах, котрі є природніми в Україні (наприклад, PayPass, за яким я проходжу в київське метро, є дивиною і великим досягненням в США, а про ціни на мобільний зв'язок і інтернет в $10-15 в США можуть лише мріяти).

Сходу похвалити в США я можу лише декілька речей:
- клімат (і то, ви ж розумієте, США - країна велика, і хоча там можна знайти клімат на будь-який смак, не він один визначає рівень життя)
- люди, більш схильні до підприємництва (це важливо, бо намагатися вести бізнес із європейськими лінивцями, Bradypus tridactylus, напружує і втомлює)
- дороги

От про дороги я і хотів би сказати окремо :).

Дороги в Україні погані не лише якістю асфальту чи розміром дірок, що змушують згадувати про чарівний сир Радомер. Головна проблема, котра є спадщиною від часів СРСР, це якість проектування доріг.

Якщо кому невідомо, "архітектура" дороги, а саме її ширина, рядність, використання дорожніх елементів, таких як дорожні знаки, відбійники, узбіччя тощо, визначаються в Україні так званими ДБН, дорожніми будівельними нормами. А норми ці успадковані від совєтів, і ніколи радикально не переглядалися.

Трохи про гейміфікацію. Для покращення чистоти в туалетах в пісуари почали наклеювати мух. Людина інстинктивно приймає це як заклик до гри і починає, граючи, робити те, що від неї хочуть організатори. А саме, цілитися туди, де процес буде найбільш гігієнічним.

З дорогами маємо те ж саме. Якісна і видима дорожня розмітка спонукає людей її дотримуватися. Що автоматично призводить до (а) зменшення швидкості руху, що важливо в місті, і (б) зменшення аварійності.

Чому і як отримуємо зменшення швидкості? В Україні ширина дорожньої смуги - 2.75 м і більше. Це забагато для легкових автомобілів, ширина котрих зазвичай (крім окремих широких моделей) не перевищує 2 м. Коли смуга має ширину 2.25-2.50 м і при цьому яскраво позначена (або навіть позначена шумовим покриттям, наїзд на котре викликає вібрацію керма і гучний гул шин), втримати автівку в межах смуги досить важко, і щоб зробити це, люди інстинктивно зменшують швидкість. Доведено досвідом ЄС.

Зменшення аварійності викликано, зокрема, тим, що водії при поворотах (особливо ліворуч) дотримуються рядності, а не виїжджають куди попало.

Додатковий чинник - можливість чи неможливість паркування в правому ряду. Коли ряд має ширину в 3.5 м (досить часта картина в Києві), паркування автомобіля начебто і не заважає проїзду. Якби дорога мала вузькі смуги і автомобіль займав би всю смугу, то частина водіїв замислювалася би над тим, щоб прибрати автівку на паркувальні місця просто для того, щоб її не зачепив транспорт, що проїжджатиме сусідньою смугою. А це вже вигода для суспільства.

Ще ДБН-и регулюють вимоги для облаштування перехресть і смуг розгону і гальмування. А це як раз є місця, де скоюється найбільша кількість порушень ПДР і трапляються найважчі аварії.

В США основна кількість важких ДТП трапляється на вузьких сільських і інших місцевих дорогах. Такі дороги, зокрема, і в нашому селі - в них повністю відсутнє узбіччя, а ширина - менше за 2.5 м, відповідно, втримати машину доволі важко, а заноси або технічні несправності з легкістю призводять до виїзду на зустрічну смугу. Але тут мало що можна зробити без розширення дороги і будівництва узбічч, а це не завжди реально (починаючи з того, що земля поруч із дорогою є приватною власністю).

Ну і ще моменти - смуги повороту (особливо, праворуч). В США для повороту виділяється окрема смуга, і людина, котра стає в цій смузі, щоб їхати прямо - це якийсь прибулець з джунглів амазонки.Ні, я бачив таких кілька разів за рік життя, але всі ці випадки - це були відверті помилки водія і всі включно із ним самим це розуміли і намагалися вирішити проблему, тобто дати місце водієві, щоб забратися з поворотної смуги. Як гадаєте, в Україні даватимуть? Та навпаки, швидше вчитимуть такого нерозумного, блокуючи йому виїзд.

В США всі наведені питання врегульовані досить чітко і дороги завжди будують так, як вимагають норми. Тому цікавіше глянути на Європу. Наприклад, в пострадянських країнах (Латвія, Литва, Польща тощо) багато доріг зроблено за радянськими нормами. І цікаво бачити, що нові дороги зараз будуються за європейськими нормами, в той час як старі дороги (до оновлення) ще мають облаштування радянське.

В усій Європі діють майже однакові ДБН-и. Конструкція доріг майже однакова що в Іспанії, що в Латвії, на протилежних кінцях ЄС.  

Так от, до чого я все це веду. В Україні немає проблеми доріг. Є проблема розпилів і відкатів на їхньому виробництві тощо. Немає потреби вигадувати щось своє. Достатньо взяти будь-які європейські ДБН-и і запровадити їх в Україні. За 5-10 років проблему доріг і, великою мірою, проблему аварійності буде вирішено.

Цим хочу сказати, що дороги - одна з, мабуть, найпростіших для розв'язання проблем. З другою, на жаль, трохи гірше, і там слід дивитися на досвід освітньої системи Фінляндії. Але про це іншим разом.