Існує два основні варіанти організації проїзду транспортних засобів (ТЗ) і переходу пішоходів через таке перехрестя.
Варіант 1.
Світлофори для транспортних засобів, що рухаються горизонтальною і вертикальною вулицями, вмикаються по черзі. Світлофори для пішоходів вмикаються "паралельно" світлофорам для транспортних засобів. В цьому варіанті пішоходи рухаються паралельно потоку транспортних засобів.
Варіант 2.
Світлофори для транспортних засобів, що рухаються горизонтальною і вертикальною вулицями, і світлофори для пішоходів, вмикаються по черзі. В цьому варіанті пішоходи рухаються на свій зелений сигнал в будь-якому напрямку, і в цей час всі ТЗ стоять.
Проблеми і недоліки.
Кожен з варіантів має свої переваги, недоліки і, відповідно, своїх прихильників і опонентів.
Варіант 1 розповсюджений в Європі і країнах колишнього СРСР. 2-ий варіант поширений в США. Останнім часом 2-ий варіант намагаються запроваджувати і в Європі.
Перевагою варіанту 2 вважається той факт, що коли люди йдуть, всі транспортні засоби стоять. Це має робити безпечнішим перетинання вулиці для людей. Також правий і лівий поворот виконувати зручніше, бо ТЗ при повороті не перетинається з траекторією руху пішоходів.
Я маю змогу постійно спостерігати за рухом пішоходів і ТЗ за обома варіантами, бо кілька світлофорів навколо мого будинку працюють за ними обома. І мої спостереження показують, що ці переваги "компенсуються" нетерплячістю пішоходів.
Припустимо, що світлофор в кожному режимі працює 60 секунд. Тоді для пішохода в першому варіанті максимальний час очікування при переході в будь-якому напрямку складає 60 секунд. В другому варіанті максимальний час очікування складає 120 секунд незалежно від напрямку переходу. Таким чином середній час очікування в другому варіанті більший.
Також зауважимо, що в другому варіанті існує період в 60 секунд, коли для пішохода, що хоче перетнути одну вулицю, шлях відкритий (для ТЗ, що рухаються цією вулицею, горить червоний сигнал), але для нього горить червоний сигнал.
В своїй сукупності ці два фактори (додаткоий час і вільний шлях) призводять до того, що пішоходи починають перетинати вулицю на червоний сигнал. Це призводить до погіршення дорожньої ситуації для водія ТЗ, що повертає. Якщо у варіанті 1 він знає і очікує можливий рух пішоходів на своєму шляху, то у варіанті 2 він цілком законно і обгрунтовано очікує на дотримання ПДР іншими учасниками руху (пішоходами) і дії (природні для пішохода) порушника, що перебігає дорогу на червоний сигнал, стануть для водія ТЗ несподіваними.
Додатковим недоліком варіанту 2 є те, що потік людей, що рухаються діагоналями, перетинається, і ці пішоходи змушені розминатися один з одним. Також ускладнюється розходження потоків в кінцевих точках (тобто на рогах вулиць), бо в другому варіанті на кожному розі зливаються три потоки, в той час як у варіанті 1 такого злиття немає взагалі.
Таким чином, переваги варіанту 2 з точки зору безпеки пішоходів є вельми сумнівними і запровадження варіанту 2 в схему дорожнього руху має супроводжуватися ретельним аналізом навантаження на перехрестя і ситуації з ДТП.