Роздуми

Оскільки я трошечки юрист (і за фахом і з певним досвідом), то я певні юридичні документи для потреб бізнесу пишу сам. І от в процесі створення чергового документу, зрозумів, чому юридичні документи іноді настільки відірвані від реальності. Річ у тім, що вони зазвичай описують "що" потрібно робити. Але дуже рідко вони містять інструкції стосовно того, "як" це має робитися. Тому є дві причини. Перша - та, що фахові юристи не знають предметної області і в процесі написання не можуть уявити собі можливі складнощі і вартість виконання написаних ними нормативних актів чи договорів. Друга - юриспруденція і програмування схожі тим, що в процесі роботи результатом напруженої розумової діяльності стає певна конструкція (дуже часто - з рідкої субстанції і палиць), котра, як передбачається, має працювати. Але вона не випробовується в реальному житті до моменту здачі (ухвалення чи підписання для юристів, запуску для програмістів). І виходить, що "дуже далекі вони від народу".