За життя

Навіть якщо ви все життя були в поганих відносинах із старими, забезпечте їм комфортне вмирання. Пам'ятайте, що приклад з вас беруть ваші діти, а 30 років - не такий довгий строк. Звикайте самі і привчайте дітей до того, що батьки старішають. Вони не завжди будуть такими молодими, яких ви (чи ваші діти) запам'ятали в віці молочних поросят. Смерть як кінець земного життя ніколи не буває красивою, чи то легкою, ані для того, хто вмирає, ані для оточуючих. Найкраще, що можна зробити, це померти з гідінстю на обличчі. А це небагатьом вдається. Тому не вимагайте і не очікуйте естетики від процесу - він огидний. Наприкінці життя краще в щось вірувати. Найскладніше усвідомити власну вмирущість ідейним атеістам, комуністам і академічним вченим. Віра дає легкість вмирання. Смерть завжди хочеться відкласти, хоча б на день, щоб закінчити справи. Людина, що вмирає, не може позбутися прижиттєвої звички давати вказівки і поради. Тому краще справи завжди тримати в порядку, щоб не було потреби говорити тоді, коли говрити вже немає сили. І взагалі, за життя краще вивчити імена якомога більшої кількості богів. І в останні дні перебування на цьому світі перебирати їх всі подумки. Це сконцентрує вашу увагу на найважливішому.