За життя

Про меморіали

Треба було згаяти годину часу і ми вирішили заїхати в парк Слави. Із здивуванням знайшли там оце:



(знято від станції Юних Техніків в напрямку Лаври).

Спочатку вирішили, що це якась чергова культово-релігійна споруда. Але реальність виявилась набагато цікавішою.



Що має *символізувати* цей фалічний символ, ми здогадатись не змогли. Написів теж не було. Лише на табличці, що повідомляла про ремонт/будівництво, з'ясувалось, що це частина меморіалу пам'яті померлим від Голодомору.

Я не знаю, хто затверджував проект з такими "художніми" елементами як на знімку



і чим він керувався.

Я розумію, що меморіал потрібен - люди не знають (і не вірять, завдяки російський пропаганді) в страшну сутність Голодомору (зокрема люди їли власних дітей, і їхали від цього з глузду). Але дизайн цього монументу страшний і пригнічуючий (це я ще забув сфотографувати вхід в пекло, який вони зобразили прямо перед цією композицією).

Держава створює свою історію. Це нормальний процес, який йде всюди, від новобудов стародавнього Єгипту (на питання, що робить баштовий кран на території храму в Луксорі, гід, який вчився в Києві і розумів, що каже, відповів "будують старовинний храм". Десь навіть фотка є.) до сучасної Росії. Але історія повинна надихати на якісь конструктивні дії, просувати героїв, бути прикладом для сучасних людей і для тих, хто прийде за нами. А на що надихає цей меморіал? Та й навіщо його було пхати між радянським фалосом парку Слави і Лаврою (а за Лаврою ще один хрін у вигляді Матері-Батьківщини стирчить)? Невже на тому клаптику землі мало історичних місць? Хай би знесли новобудову в Маріїнському парку і замість неї поставили меморіал -- оце була б Справа. А так - чергове відмивання і розкрадання державних коштів. В той час як в київських лікарнях на обід тільки пісна овочева юшка.