Далі залили бензин в трімер. Запускаємо, як написано в інструкції, не запускається. Викрутили свічу, перевірили, працює. Але не запускається. Тесть комусь там позвонив, підказали, що на двигуні є певна пімпочка гумова, за допомогою якої підкачують бензин. Підкачали - ура, запустився! Прогаяли ми з пів-години на цьому.
Трімер вішається на спеціальні паси. Шили їх китайці (я описував в попередній частині, як ми намагались зрозуміти, як їх вдягати). Пошито так, що вага трімера все одно падає лише на одне плече. Дрібниця? Як би не так ...
Короче, пішов я косити. Покосив за 15 хвилин десь дві сотки, витратив 0.5 літра бензину. Процедура доволі прикольна. Можна як косити широкі площі, так і з точністю до 5-7 см обходити кущі і трави. Можна навіть надавати форму кущам, але це не так зручно.
В принципі, трімер працює як треба, але є проблеми:
1) Великий недолік - незручна конструкція підвісу і трімера. Китайці прораховували довжину штанги під себе, і на мій зріст (1.80) вона коротка. Це значить що я не можу поставити трімер так, щоб він був ножем паралельно землі, а я при цьому стояв не згинаючись. Тобто або я стою прямо, а ніж рухається під кутом (при цьому періодично вгризаючись в землю), або я нагинаюсь. Подовження пасів не рятує, бо спустити паси нижче на бедра я можу, але при цьому одна рука не дотягуватиметься до рукоятки.
2) Вібрація трімера. Від вібрації болить спина (тут ще додає свого недолік №1) і трохи незвичне відчуття у руках. Але воно скоро має пройти.
Увага - для косіння купуйте захисні навушники, бо реве цей двигун хоч і не неприємно, але дуже гучно.
Висновок: жити можна, навіть з китайським виробом, але потрібно регулювати (або міряти ще в магазині), як вся конструкція буде сидіти на тілі. Має бути зручно, інакше більше 15-20 хвилин не попрацюєш. Чи варто платити $500 за Oleo-Mac - не знаю. Якщо (коли) зламається цей, то буду думати. Якщо не зламається, то не варто. Хіба що заради ергономіки, але тут треба добре міряти і рахувати.
