Вчора чи позавчора я спостерігав картину, як москвич-2141 їхав зі сторони лісу. Я піднявся на гору, подивився, чи не поламали у нас там воротця (які виходять на президенську трасу, і якими я керую). Аж сьогодні помітив москвич цей по дорозі "туди" (тобто до лісу). Взяв собаку, пішов подивитись, куди вони поперли. І не прогадав.
А слід сказати, що десь із тиждень тому ми закинули на гору машину чорнозему, щоб восени посадити там дерева замість загублених пожежами.
Так от ці моральні уроди повадились красти нашу землю. Діалог з ними був чудовий:
(я) - висипайте. Земля моя, за неї гроші плачені.
(вони) - добре, добре. Але ж тут не написано, що вона ваша (причому, по-моєму, на "ти", але вибачимо вбогим духом це діло).
- ви її завозили? Ні? Так якого біса ви її крадете?
- так а звідки ми знали, що вона ваша?
(я) - а яка різниця, чия - вона ж не з неба впала. Може Вася Пупкін завіз, вам що з того?
(в) - А де цей Вася?
Короче, погнав я їх, ще й ледь собаку втримав (я вийшов без паска, а в собаці 80 кг, більше ніж в мені), щоб не кинулась.
Але цікавіше власне не це (крадуть всюди). Цікава думка (тільки незрозуміло, хто їм її вклав в голову), що те, хозяїн чого невідомий, можна привласнити. В старі часи це б називалось розкрадання соціалістичного майна і вони б сіли років так на 3-5. Зараз я, звісно, не стану викликати міліцію за 500 гривень (а накрали вони там взагалі на 50, якщо не менше), але сам підхід мене просто збентежив.
