За життя

Одною з найкорисніших подій, які ставались в моєму житті, я вважаю проходження тренінгу Альберта Романова "Тренинг осознанности и внимательности" (для зацікавлених, знаходиться в гуглі). Якщо не звертати уваги на метафізичний антураж (він використовується здебільшого для заманювання основної цільової аудиторії, як я розумію), то практична сторона тренінгу просто чудова. Я цей тренінг проходив роки 3 чи 4 тому, потім автор його зняв з програми, зараз (я подивився тільки що) тренінг знову доступний. Що дає тренінг - усвідомленість в щоденних діях, суттєве підвищення спостережливості (навтіь для роззяв і растяп), вміння розтягувати і стискати суб'єктивний час, вміння зазирнути глибше в сутність речей і ще багато чого. Ще він дає можливість суттєво зменшити залежність від бажань (те, що є головною метод в будизмі). Недоліком є те, що після проходження ви починаєте набагато гостріше бачити і відчувати дурість більшості людей. Слухати або читати їх стає просто нестерпно. Але насправді я хотів розповісти не про сам тренінг, а про здоров'я. Одною з вправ тренінгу було протягом тижня відмічати (подумки) всі факти виконання певної дії. Наприклад, проходячи через двері треба було звернути увагу на те, яка нога першою перетинає межу. Потім завдання ускладнювались. Так от, я сьогодні згадав тренінг, а в якості дії вибрав собі правило для хребта - якщо для виконання певної дії потрібно нахилитись вперед, замість цього слід присісти, утримуючи спину максимально прямою. Це зменшує навантаження на хребці поперекового відділу. Я спробував цілий день цим займатись. Як кажуть, "доставляє". Хребет з незвички почувається ніяково, але це тільки з незвички. Водночас мозок згадує, що йому слід бути сконцентрованим і уважним (що після спеки є важливим чинником для відновлення працездатності). Так що пробуйте. Спочатку (перші пару днів) будете забувати, але за тиждень дійдете до "автоматизму" (хоча тут як раз метою є усвідомленість, а не автоматизм, тому і слово в лапках). І хребту легше стане.