За життя

Коротке оп.

В обличчя жбурнуло краплі холодного осіннього сонця. Повітря пахло зеленим чаєм, тістечками, могилою і завтрашнім днем. З-за рогу почулися вигуки “пробачте”, “перепрошую”, постріли, мелодія Jingle Bells. Почухавши лапою потилицю, полетів вулицею птеродактиль.
“І це ж я ще навіть з дому не вийшов”, - прошепотів собі під ніс Сергій.