Керівництво держави звісно може (має технічні можливості) спрямовувати розвиток суспільства в той чи інший бік, але проста заміна керівництва, як показує практика, нічого не дає. Адже отара баранів, якого пастуха не постав, залишається отарою баранів, і на людей магічним чином не перетворюється. Обраний керівник є відображенням настроїв суспільства, а не диктатор. Дуже мало в історії суспільств, де керівник знаходився б у прямому конфлікті з суспільством -- такі керівники довго не тримаються. Здебільшого навіть найбільш антилюдські режими тримались і підтримувались більшістю верств суспільства.
Внутрішня свобода з народження притаманна дуже небагатьом людям. В більшості людей почуття свободи треба виховувати. І це чим далі, тим більш складно робити, адже соціальні мережі ефективно роблять з підлітків отару баранів.
Але щоб перетворити бидлостан на придатну для проживання людей (а не тільки біомаси) країну потрібно займатись таким вихованням.
