За життя

Поліз вчора перший раз за весь час сам оглядати бджіл. Зазвичай це робить пасічник, а я допомагаю, але треба і самому щось робити. Кормів дати - це одне, а повний огляд - це досить клопітко для одної людини. Але робити нема чого, треба лізти. Оглянув всі рамки, тільки що голову у сам вулик не засовував. І розізлилися бджоли під кінець вже, доводилося пару разів відходити від вуликів подалі ... Жодна не вкусила - тільки атакували "надміцні" гумові рукавиці фіолетового кольору (і дійсно рукавиці виявились покращені, бджоли їх не змогли пробити жодного разу). "О", - думаю, - "диво яке - якщо треба оглядати, то і не кусають". А як дійшов до останньої рамки в другому вулику, яийсь поодинокий камікадзе заліз мені в чобіт і вкусив таки за ногу. Причому я і тіла його потім не знайшов. Вибухнув? PS: а ще дочка вчора розповідала, що якщо підловити комара, котрий п'є кров, і розтягнути шкіру, то хоботок застрягне і комар не зможе вивільнитись. Тоді він продовжує пити, поки не вибухне. Дочка каже, що особисто випробувала це.