Білоруська мова (я вже писав) відсутня. Більше того, при виїзді з Білорусі на Латвію дружина почала якусь розмову з митником, і той сказав, що "білоруської мови не існує, це вигадка". Така позиція є державною політикою вусатого ШОСа.
Готелі державні, але гарні (щоправда, ми жили в люксах - це був єдиний варіант розмістити дітей) і персонал намагається з усіх сил допомогти клієнтам. Ставлення майже як в Латвії, і це радує.
Митники і прикордонники в Білорусі затуркані, особливо враховуючи маразми пострадянського діловодства.
В мене склалося враження, що в Мінську глушать сигнали GPS. Я їхав з півночі на південь (пощастило -- готель знаходився точно на моєму шляху як би я їхав без зупинки) через все місто широченними вулицями (тобто будівлі заважати не могли ) і GPS показував мій рух із помилкою в 200-300 метрів, тобто судячи з усього брав дані зі стільникових мереж, а не з супутника. І ще така сама халепа була біля мозирського НПЗ. В усіх інших місцях GPS працював справно.
Бензин дійсно дешевий - $1/літр.
На дорогах подвійна ситуація. З одного боку, намагаються більше ніж на 10 км/год (дозволена межа) не перевищувати навіть на трасах. З іншого боку, в Мінську поведінка хамська (ну як і в Києві, але в Києві добріші водії все-таки), а обгони - це просто жах. Пару разів мені виїздили в лоба так, що довелося по узбіччю їхати (оскільки я їжджу обережно, це не було великою проблемою).
