За життя

Це, звісно, мрак. В Вітебську не так помітно, а Мінськ такий самий, яким я пам'ятаю його з 89-го року. Ті ж радянські назви, червоні прапори і прапори БРСР всюди, люди озлоблені, хоча й не настільки, як сусіди мордорці.

Білоруська мова (я вже писав) відсутня. Більше того, при виїзді з Білорусі на Латвію дружина почала якусь розмову з митником, і той сказав, що "білоруської мови не існує, це вигадка". Така позиція є державною політикою вусатого ШОСа.

Готелі державні, але гарні (щоправда, ми жили в люксах - це був єдиний варіант розмістити дітей) і персонал намагається з усіх сил допомогти клієнтам. Ставлення майже як в Латвії, і це радує.

Митники і прикордонники в Білорусі затуркані, особливо враховуючи маразми пострадянського діловодства.

В мене склалося враження, що в Мінську глушать сигнали GPS. Я їхав з півночі на південь (пощастило -- готель знаходився точно на моєму шляху як би я їхав без зупинки) через все місто широченними вулицями (тобто будівлі заважати не могли ) і GPS показував мій рух із помилкою в 200-300 метрів, тобто судячи з усього брав дані зі стільникових мереж, а не з супутника. І ще така сама халепа була біля мозирського НПЗ. В усіх інших місцях GPS працював справно.

Бензин дійсно дешевий - $1/літр.

На дорогах подвійна ситуація. З одного боку, намагаються більше ніж на 10 км/год (дозволена межа) не перевищувати навіть на трасах. З іншого боку, в Мінську поведінка хамська (ну як і в Києві, але в Києві добріші водії все-таки), а обгони - це просто жах. Пару разів мені виїздили в лоба так, що довелося по узбіччю їхати (оскільки я їжджу обережно, це не було великою проблемою).
Країна лишає по собі подвійне враження.

З одного боку, видно, наскільки краще, коли в країні не крадуть (ну, майже). Можна просто порівняти, як *розвиваються* дороги там. Якість їх не ідеальна, але вони розвиваються.

З іншого боку, це країна поза часом. Я б не сказав, що там СРСР - ні, там просто трошки совок. Можна глянути на Крим - досить схоже, тільки торгівлі менше. До Мінська не доїхав ще, а в Вітебску люди гуляють, зокрема по центральній площі, і я не бачив, щоб когось хапали і тягли в кутузку. Машин багато, по структурі автопарку все як в Україні. Звідку у сябрів гроші на авто - не знаю.

Люди там більш заклопотані і сумні, ніж у нас (принаймні до 2012-року), але однозначно більш привітні за кацапів.

Білоруської мови практично немає. Практично - це я її бачив на дорожніх знаках із назвами населених пунктів і на деяких сортах пива. ВСЕ. Все інше російська. Сябри чудово розуміють українську - моя дружина не переймається взагалі і розмовляє з ними українською.  

Пиво Аліварія (Оліварія) - просто шалено смачне. Треба буде привезти в Україну кілька пляшок.

Курс долара 8700 рублів за один долар напружує - багато нулів, важко рахувати. Могли б спокійно відрізати 3-4 нулі, не померли б.

Бензин я б не сказав, що дешевий. Окреме жлобство - від Верхньодвінська до кордону з Латвією немає жодної заправки - щоб дешевий бензин не возили в ЄС. Я ледь дотягнув до латвійської заправки... Хоч би гади вивіску повісили, що остання заправка до кордону - в Верхньодвінську (і причому не на трасі!).
  • Архів

    «   Вересень 2021   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
        1 2 3 4 5
    6 7 8 9 10 11 12
    13 14 15 16 17 18 19
    20 21 22 23 24 25 26
    27 28 29 30