За життя

Білки - одні з головних поширювачів лісів. Восени руда збирає насіння сосни і горіхи і ретельно їх ховає, закопуючи в землю. 90% захованого ніколи не знаходиться. Але божевільну цей факт не спиняє, можливо тому, що за кожною працьовитою білкою згори спостерігає десять приятельок, котрі запам'ятовують місце знаходження горіху, щоб коли перша піде, знайти горіх і сховати його по-своєму (з вищезгаданим же результатом).

А ще кажуть, що з ким живеш, від того й завагітнієш у того й духу набереш. В мене живуть білки у вольєрі.

Знайшов кілька років тому в завалах майна, не розібраного після переїзду (шостий рік вже йде, а в нас досі не все розібрано , годинник, з котрим ще в інститут ходив. Гарний годинник, історичний. Оскільки в мене є більш практичні зразки швейцарської промисловости, цей старий я кудись закопав (див. вище про горіх). Ну і відповідно з кінцями. Перерив зараз весь кабінет, ніде немає (хоча знаючи себе, я міг покласти годинник лише в одне місце, в котрому його зараз теж нема). З одного боку хрін з ним, в мене колекція вже непогана зібралась, а з іншого шкода, що годинникове дерево не виросте в кабінетному кліматі.