Я поїхав на машині, решта народу - на мікроавтобусі. Дорога майже пуста (це вам не Одеська траса і не Житомирська). На в'їзді нас зустрічала
Далі ми ходили по соборах і слухали історію Чернігова. Фактично, вона ділиться на князівську добу і 16-19 століття, коли будують і перебудовують церкви і монастирі.
Подивились на нововідкритий пам'ятник Мазепі, який в Чернігові тусувався:
Біля пам'ятника було тихо і спокійно (як і в решті місць, де ми були).
Подивились на Десну:
Сходили в печери, дуже затишні і приємні. Фотографій печер немає, бо їх фотографування (як і взагалі будь-яких печер) не передає атмосфери.
Далі полізли на оцю колокольню (не знаю, чому вона на фотографіях така нахилена, сам по собі горизонт рівний):
Звідки познімали панорами Чернігова, але мильницею вийшло дуже погано:
Як бачите, місто невелике - його панорама нагадує мені погляд на Оболонь і Троєщину з оглядової площадки над замком Річарда на Андріївському узвозі. Насправді воно по загальній площі таке і є як Оболонь з Троєщиною разом.
Пивзавод свого магазину не має - тільки якась приватна наливайка поруч із заводом, із асортиментом пляшкового і баночного пива з заводу і розливного Чернігівського Світлого. Останнє пішло вчора легко і без наслідків у вигляді головного болю.
