За життя

Я проти неоплаченого використання програмного забезпечення і особливо ігор (і ще особливіше RPG). І не тільки тому, що такі ігри розробляються роками, і якщо ви не платите за гру, ви прирікаєте студію на банкрутство і позбавляєте себе самих наступних ігор. А ще й тому, що якщо не віддати, то не отримаєш. Як в Алісі в Задзеркаллі, спочатку треба роздати пудинг, а потім його різати. На жаль, наша піратоорієнтована збутова мережа не пропонує ліцензійні ігри. Як сказав продавець, "вони дорогі і їх ніхто не купує". 15-20 доларів за гру - це дорого для пересічного українського жлоба . Він їх краще проп'є. А той факт, що ліцензійних ігор немає, примушує стимулювати піратів. Так, кілька тижнів тому купив Divinity 2: Ego Draconis. Думав, що то ліцензійний варіант - локалізована, з марочкою... В середині дивна суміш англо-російських текстів і німецької озвучки. Намагався купити оригінальну англійську версію через інтернет, - ще не випустили. Довелося грати так, тому що нічого іншого я робити все одно не міг (бо хворію). Навчений гірким досвідом, прийшов на базар за Dragon Age: Origins. Продавець бив себе в груди і волав, що те, що вони продають, нічим не відрізняється від справжнього (а справжнього все одно немає), а він сам в неї грається і все добре. Я як баран повівся (кажу ж, хворію, голова не варить), купив. Поставив ... Не запускається - падає з помилкою. Опціями грався - не працює все одно. Скачав патч з рідного сайту гри - тепер просить вставити оригінальний диск. Купляти оригінал - це треба тягнути 10Гб через інтернет, а трафік в мене платний ... Доведеться чекати, може ліцензію привезуть. Князь 3 - теж немає в продажу офіційного. Не витримує конкуренції зі жлобством. Мораль - пірати нічого путнього не продадуть, і не варто їх підгодовувати. Зекономивши 10 доларів можна зіпсувати собі настрій на багато довший термін, ніж задоволення від зайвих 10 доларів.