За життя

Будяки

А ми теж прийшли на нашого Рекса подивитися
© анекдот про порнофільм
На ВДНГ вчора і сьогодні була дводенна виставка собак. Нашого Регіна виставляє приятелька, в котрої він "в оренді". Завезли собаку до неї ще на тижні, а забирали сьогодні прямо з виставки.

Сама виставка мене мало цікавить, але проходила вона поруч із стайнями. А там вздовж левади посаджені якісь дуже хитрі горіхи. Вони схожі на манчжурські, але видовжені.

9a455dc1c34f095ecb98b9536eacbffa.jpg

Я їх на пророщування набирав минулий раз коли був кілька тижнів тому, і сьогодні ще півтора десятки назбирав.

Але мова не про самі горіхи. Коли горіхи падають, вони мають звичку проростати. Звісно, під материнським деревом в паростка шансів жодних - його викосять робітники восени, бо йому там не місце. А паростків багато - під одним деревом було біля 50 штук, всі цьогорічні. І під іншими деревами були, хоча в меншій кількості (в меншій, бо там трава і схоже, що її косять). Так я півтора десятки насмикав просто з землі собі на вирощування. Вони при висмикуванні зберігають кореневу систему (пощастило, що були зливи, і рослини легко висмикуються) і потім добре приживаються в іншому місці. Я їх вже всі посадив в горщики, і деякі рослини й не помітили, що їх там кудись пересаджували - почуваються так само добре, як до висмикування. Деяким пощастило менше. Але я певен, що виживуть всі 15 чи 16, скільки я їх там привіз.

Ну і горіхи проростимо, само собою. В мене вже 6 горіхів (волоських), пророщених місяць тому, росте.

Що я з ними робитиму? А в мене дамба довга, місця на багато дерев вистачить. Горіх же манчужрський невибагливий, ще й високий виростає. І білки голодними очима взимку з гілок дивляться, сиротливо їсти просять. А так буде їм допомога.

DB query error.
Please try later.