За життя

На ВДНГ вчора і сьогодні була дводенна виставка собак. Нашого Регіна виставляє приятелька, в котрої він "в оренді". Завезли собаку до неї ще на тижні, а забирали сьогодні прямо з виставки.

Сама виставка мене мало цікавить, але проходила вона поруч із стайнями. А там вздовж левади посаджені якісь дуже хитрі горіхи. Вони схожі на манчжурські, але видовжені.



Я їх на пророщування набирав минулий раз коли був кілька тижнів тому, і сьогодні ще півтора десятки назбирав.

Але мова не про самі горіхи. Коли горіхи падають, вони мають звичку проростати. Звісно, під материнським деревом в паростка шансів жодних - його викосять робітники восени, бо йому там не місце. А паростків багато - під одним деревом було біля 50 штук, всі цьогорічні. І під іншими деревами були, хоча в меншій кількості (в меншій, бо там трава і схоже, що її косять). Так я півтора десятки насмикав просто з землі собі на вирощування. Вони при висмикуванні зберігають кореневу систему (пощастило, що були зливи, і рослини легко висмикуються) і потім добре приживаються в іншому місці. Я їх вже всі посадив в горщики, і деякі рослини й не помітили, що їх там кудись пересаджували - почуваються так само добре, як до висмикування. Деяким пощастило менше. Але я певен, що виживуть всі 15 чи 16, скільки я їх там привіз.

Ну і горіхи проростимо, само собою. В мене вже 6 горіхів (волоських), пророщених місяць тому, росте.

Що я з ними робитиму? А в мене дамба довга, місця на багато дерев вистачить. Горіх же манчужрський невибагливий, ще й високий виростає. І білки голодними очима взимку з гілок дивляться, сиротливо їсти просять. А так буде їм допомога.

Будинок мій стоїть на самому краю лісу, і я розсадив навколо будинку, зокрема і в самому лісі, волоські горіхи (чотири одного віку в лісі і ще чотири різного віку поза межами лісу з іншого боку будинку). Лісовим білкам посадив, щоб було, чим харчуватися.

Тижні півтора тому повз нас пройшла хвиля морозного повітря. І так дивно пройшла, що поморозила листя всіх горіхів, котрі стоять не в лісі. Причому, в найстаршого (йому більше 10 років вже) і досить потужного горіха померзло все листя. А от всі лісові горіхи не лише не постраждали, а дуже добре додали цього року в прирості і навіть зав'язали плоди (перший раз - вони ще молоді).

Ще померзли листя на всіх актинідіях і ківі (це споріднені рослини), але ці вже випустили свіжий комплект листя. А горіхи ще чекають. І акації померзли (в мене ростуть рідкісні жовті і бузкові акації), подивимося, що буде. І ще шовковиця. А інші рослини (в мене їх різних під 350 штук) - наче і не було нічого.

Це вам не базар.

Виявляється, ми просто не вміємо її готувати. Три тижні тому вона потемніла, але залишалася зеленою. І лише зараз вона набула справжнього смаку. Фактично, вона на смак як чорна смородина, але трохи яскравіша за рахунок агрусу.