За життя

white-house.jpg

Чесно кажучи, ця світлина крім огиди нічого не викликає, а публікую я її для ілюстрації того, як згортається демократія за дуже короткий час.

В лютому 2016-го ми проїжджали автівкою по дорозі, котру ви бачите (сіра асфальтова смуга). Білий паркан посередині дороги з'явився пізніше.

У вересні 2016-го ми і купа туристів фотографували будівлю, просовуючи об'єктиви крізь паркан, котрий ви бачите останнім (на задньому плані). Проїзд, здається, тоді теж було відчинено.

Зараз це все "охоронювана територія". Чого боїться рудий чубчик?

Ну і сміття. Я не уявляю собі, щоб хтось кидав сміття під білий дім в 2016-му. Певен, що це є відбиток ставлення людей до його поточного мешканця. За Обами такого не було (с).
З вами радіостанція "Вісті в місті". Ми ведемо репортаж з самого центру лісу.

З усіх боків чути шарудіння оленів і гуркіт їхніх моторів. Навколо дерев і колод - сліди лісової звірини: рет-пляшки і пакети з-під сємок. На вершині пагорба, а ще отут, отам, і під тим кущем, і під оцією колодою ми спостерігаємо чарівне нічого. Праворуч на галявині - красується-хизується, наче пропонує себе, хрін вам, здоровий мов пізанська вежа. А поруч, під рудим та коричневим листям, причаїлася ще парочка. Ліворуч і за нами - цілі гектари свіжого запашного ніхріна. Під деревами можна знайти пусту тару з-під спожитого пива і горілки, а подекуди й самих споживачів. Якщо хочеться видовищ, можна подивитися на старий телевізор, котрий хтось не полінувався передати в допомогу сорокам та дятлам.

Ви прослухали розповідь нашого кореспондента про родючість наших лісів - улюбленого місця відпочинку киян

mushroom.jpg
Холодно. Мокро.
Хвіст застрягає в гілках.
Ось, знайшла горіх.

b267cb53c9d7ac36c27e4061be187848.jpg

Картинку взято в ілюстративних цілях в Facebook (сторінка Meditationen mit Eichhörnchen).
Коли ми забирали з притулку кота Франца (повне ім'я вгадаєте?), він підбіг до мене, лизнув руку і заліз на шию. Наступний тиждень він провів просто в мене на шиї, боячися злізти (і досі так часто робить і сидить так годинами). Щастя, що він дрібний і його не важко тримати.

Кіт дуже грайливий і активний, абсолютно не має відчуття страху (лише рефлекторно смикається, коли поруч із ним щось падає або грюкає), полює на птахів (через вікно) і тягає їжу в собак, пролазячи в них між лапами, коли їдять. Цілими днями ходить по будинку, лазить на підвіконня, шариться по кухонному столу. Сидить в засаді і нападає на людей, що проходять. Кіт з яскраво вираженим ADHD і спалахами немотивованої агресії.

Кішка Сара - повна йому протилежність. При тому, що вона провела певний час на вулиці (в дворі в приватному секторі під Києвом) і мала би бути самостійною і сміливою, в нас вона забилася в куток дивану, де їсть і спить вже три тижні. Взагалі вона навіть грається, але недоросль Франц чомусь взявся показувати, де в жінки місце. Коли Франца немає, Сара ходить по будинку, але дрібними перебіжками, намагаючися злитися з плинтусом. А коли є, сидить на місці, і лише шипить на нього, якщо він лізе їй в поставлену на диван же миску. В неї явно синдром підвищеної тривожності разом з виснаженістю нервової системи.

А по світлині і не скажеш...

ae7c434f68e1a7c6788c22a620d07418.jpg
Наш імператор весь в пурпуровому.

986a82267ef7917321c4cbfd9e75270e.jpg
6f8a826321974e197f190dec7e95c301.jpg
А ми теж прийшли на нашого Рекса подивитися
© анекдот про порнофільм
На ВДНГ вчора і сьогодні була дводенна виставка собак. Нашого Регіна виставляє приятелька, в котрої він "в оренді". Завезли собаку до неї ще на тижні, а забирали сьогодні прямо з виставки.

Сама виставка мене мало цікавить, але проходила вона поруч із стайнями. А там вздовж левади посаджені якісь дуже хитрі горіхи. Вони схожі на манчжурські, але видовжені.

9a455dc1c34f095ecb98b9536eacbffa.jpg

Я їх на пророщування набирав минулий раз коли був кілька тижнів тому, і сьогодні ще півтора десятки назбирав.

Але мова не про самі горіхи. Коли горіхи падають, вони мають звичку проростати. Звісно, під материнським деревом в паростка шансів жодних - його викосять робітники восени, бо йому там не місце. А паростків багато - під одним деревом було біля 50 штук, всі цьогорічні. І під іншими деревами були, хоча в меншій кількості (в меншій, бо там трава і схоже, що її косять). Так я півтора десятки насмикав просто з землі собі на вирощування. Вони при висмикуванні зберігають кореневу систему (пощастило, що були зливи, і рослини легко висмикуються) і потім добре приживаються в іншому місці. Я їх вже всі посадив в горщики, і деякі рослини й не помітили, що їх там кудись пересаджували - почуваються так само добре, як до висмикування. Деяким пощастило менше. Але я певен, що виживуть всі 15 чи 16, скільки я їх там привіз.

Ну і горіхи проростимо, само собою. В мене вже 6 горіхів (волоських), пророщених місяць тому, росте.

Що я з ними робитиму? А в мене дамба довга, місця на багато дерев вистачить. Горіх же манчужрський невибагливий, ще й високий виростає. І білки голодними очима взимку з гілок дивляться, сиротливо їсти просять. А так буде їм допомога.
Це два різні дерева біля одного й того ж будинку. Дуже хочу посадити собі таке. Хтось знає, що це?

f122c02829c5dadbaba4bb668f29f005.jpg



521f0ed43fadc9d38425675eae574e7d.jpg

Оновлення:
Зробив ще дві світлини. Це якась слива. Це видно і за способом вирощування (як бачите, вона була прищеплена на дику сливу чи аличу), і за плодом, що формується:

925b1dff79d5c7a5b70b8b30e1cd3cd9.jpg

e7becfc098d9e6efa15bd885bf2c988c.jpg
d11d5a6ecaf8efd03e4bad2082a1e1eb.jpg

Спершу я зробив цю світлину заради кумедного поєднання знаків і реальності. А лише потім зауважив, що насправді, вона набагато цікавіша.

Ми стоїмо на території Словаччини. Ліворуч - Дунай (тече з вернього лівого краю вниз). А праворуч не обвідний канал і не затока, і навіть (як це не дивно) не рів із крокодилами. А річка-невеличка під назвою Морава. Те, що між Дунаєм і Моравою на світлині -- це вже територія Австрії. Протягом 40 років на відстані 20 метрів один від одного знаходилося два світи.

На Словацькому березі (одразу за скелею, що праворуч) розташовано пам'ятний монумент Залізному занавісу.

Бонусом - місце злиття Дунаю і Морави (та ж точка, що і вище, лише з іншого ракурсу).

02a927cf25b3d6d9aac58fe535f0d24b.jpg
Снідаєте? Ми теж.

5e24dc77c5ff21a81e79c69cd4ee38cd.JPG
На добраніч, любі друзі.

da6085ecc17c159752b7a97eccd57dc8.jpg
(початок тут)

1b2080a96240bc6674fb24f69c10b8b8.jpg

Прибули мої подарунки, і я взявся за експерименти.

Праворуч на світлині - спінювач. Незважаючи на невідому назву, прилад неймовірно якісний, про що свідчить, зокрема, і рейтинг на амазоні.

Найперше питання в мене було, з чого виходить піна. З пристроєм піна виходить навіть з молока 3.5%, але після вспінювання воно має конкретний присмак пряженого. Декому до вподоби, я не люблю. Тому 10-12% вершки набагато краще. Чи можна у спінювачі використовувати вершки 33-40%, я не пробував, але, підозрюю, що пити з такими вершками буде не дуже смачно (зажирні).

У спінювач ллється не менше 80-100 мл вершків, що є дещо незручним. З іншого боку, на виході виходить нормальна піна, а не спінене парою молоко.

У спінювача три режими - спінення, підігрів і комбо. Навіщо спінювати холодні вершки, я поки що не зрозумів (може, для фрапучіно..). А от ідея з підігрівом мені дуже сподобалася - піна виходить тепла, а ще коли вона накриває каву, та не вистигає, і має добру температуру, а не охолоджену, як це трапляється, якщо доливати молоко з холодильника. Або можна просто підігрівати молоко без спінювання.

Друге питання було, який смак і аромат може мати піна. Спершу я робив просто з цукровою пудрою (тому що мав її, і не мав цукру). Піна чудова, смачна. Але хотілося експериментів. В хід пішли цукор з корицею і з ваніллю. Рідкі додатки (сиропи) я не пробував, оскільки чомусь їх тут (в Братиславі) поки що не знайшов (хоча і не сильно шукав). І кориця і ваніль з цукром дають трохи запаху, але практично не дають смаку. Підозрюю, що потрібно сипати більше, але тоді засолодка піна вийде.

Окремо зауважу, що є два варіанти (котрі можна кобінувати) - сипати додаток в піну при роботі апарата, або насипати нагору, як на світлині. Вони дають різний результат. Засипане всередину дає смак, але майже не дає запах. Насипане нагору, якщо воно не провалиться крізь піну, дає аромат, але не смак. Можна класти в середину одне, а зверху інше.

Третій аспект - що як змішувати. Є знов-таки два варіанти - можна наливати піну (і вершки) з агрегата в каву. Тоді результат буде як на світлині вище (там я ще ложкою мішав). А можна викладати піну силіконовою лопаткою. Тоді буде отаке:

58a1822c09d63aa91d637613a425a696.jpg

Сліди молока, що падає вниз, це лише traces, -- реально кава не набуває смаку молока і навіть при ковтанні вона проходить під піною без змішування. Ідея у викладанні в тому, що можна змішувати смаки, котрі не змішуються в принципі, тобто в каві буде смак один, а з піни йтиме аромат інший.

Остаточнне питання було аби не першим, насправді, - чи можна отримати каву з молоком і лимоном. Відповідаю - можна, і не одним способом.

Кислота, що міститься в лимоні, згортає молоко, тому, здавалося б, це речі несумісні. Але якщо маєш час та натхнення, або базові знання кулінарної хімії, то відкривається безліч варіантів. Все залежить від того, що саме (смак, аромат, в якій комбінації) ви хочете отримати.

Перший варіант, котрий я отримав не першим, але випадково (просто забувся), це коли робиться кава з лимоном, на котру зверху кладеться піна. Піна має молочний смак і аромат (ну або що ви туди захочете додати), а кава має смак лимона і його ж сік в середині.

Другий варіант складніший. Задача стояла отримати піну зі смаком лимона. Не можна? Можна, коли треба.
Для експериментів було придбано три кулінарні пакетики  - мелені лимонні шкірки, цукор з лимонним ароматизатором, і головний інгридієнт - цукор з лимонним ароматизатором і лимонною кислотою. Перше я ще не пробував. Друге - там один запах. А от найдивніше було третє. Лимонна кислота начебто мала би згорнути вершки. Але її там небагато (3.5%)  і сипалася суміш у збиту і підігріту піну (в процесі збивання). Таким чином площа контакту лимонної кислоти із вершками була мінімальною. На виході маємо смак і аромат вершково-лимонного морозива, лише теплого.

Звісно, можна змішати лимонно-вершкову піну із лимонною ж кавою.

Для особливих гурманів існує варіант додавати каву в піну, щоб отримати піну з кавовим смаком. Але це для тих, хто любить смак кави (я не люблю).

На додаток, я трохи експериментував з посипками. Можна посипати тертою ліщиною. Тоді буде сильний запах горіха. Можна посипати шоколадом. В цьому випадку піна пахне шоколадом, але шоколад не змішується з кавою і не змінює смак. Можна додавати тертий в порошок імбир. Виходить теж дуже цікаво.

В мене ще попереду експерименти із сиропами, і я розмірковую про додавання в піну меду. Якщо будуть інші пропозиції, з радістю вислухаю. Перець і сушену цибулю не пропонувати!
Вчора на Rest Area поміняв десять доларів по долару. Ось, що дали:

781243354920984f52a1f8f30f6a2945.jpg

Нумізмати є? Потрібно кому? Якщо ні, то я їх витрачу.
Ось, Санта Клаус надіслав, з оленем переслав. Характерно, що замість оленя індус.

b4b2960bc232e4ee568ebeb2e6f0972e.jpg
84bfc1a0204f48071ed166e75ffe07d5.jpg

(перепрошую за якість - знімалося "від стегна" мобільним)

Цей автомобіль ми обігнали на автобані, де він жваво чухав біля 120 км/год. Потім він заїхав за нами на заправку, і моя дружина поспілкувалася із власником (я в цей час платив за бензин, тому фотографувати довелося "на льоту", коли дружина розповіла історію).

Так от, цьому автомобілеві абсолютно невідомої мені марки 55 років. За кермом його перший і єдиний власник, котрий і їздить на цьому автомобілі все життя (діду вже біля 80, якщо не більше), і це власників єдиний автомобіль. А, дружина його теж була в автомобілі, але про неї він не уточнював ;).

Візуально технічний стан автомобіля такий же, як і в моєї 5-річної літньої автівки. Тобто хазяїн його тримає в ідеальному порядку.

Ще - номер автомобіля KA LL 155 (старий, не ЄС-івський). Цікаво буде, якщо вдасться знайти про нього інформацію.

Update: марка машини - Borgward.
Коробка для збирання пожертв аеропортовій групі допомоги тим, хто має складнощі в аеропорті.

Як працює, здогадаєтеся?

e25f93c54103b80b573a3ff19fe2fc73.jpg
Така собі забавка - пазл-глобус. Нагорі схема збирання (здогадаєтеся, як користуватися?). Внизу - зібрана мною модель. Збирати не дуже зручно, бо немає кулі-основи (з основою було би легше), але вельми цікаво, принаймні цікавіше, ніж звичайні пазли. Знизу є маленька підставка, схожа на тарілочку, що дозволяє поставити кулю рівно, але в збиранні не дуже допомагає.

a4d2b91a69a9866447eb8d4a6a1b7911.jpg
Не вкрав, а приватизував.

Попереднього разу ми куницю бачили 3 роки тому. І ось вона знову прийшла:

34d7315da1e70867c49296bc80901289.jpg

Вкрала хліб, котрий я білкам вчора виклав.
  • Архів

    «   Квітень 2024   »
    Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5 6 7
    8 9 10 11 12 13 14
    15 16 17 18 19 20 21
    22 23 24 25 26 27 28
    29 30