За життя

Единица - вздор, единица - ноль

Однією з найбільших проблем, навіть не знаю, чи лише України, чи совка в цілому, є те, що кожен вважає себе найрозумнішим. Припускаю, що такий підхід допомагав вижити за часів совітської "уравниловки". Але совок давно закінчився, а люди, як в старій притчі, досі несуть цей тягар із собою.

Технічно неможливо бути найкращим в усьому. Алоізич вже намагався вивести надлюдину, і ми знаємо, чим це закінчилося. Тому не треба вважати надлюдиною себе, хіба що ви прямий нащадок Алоізича (в цьому випадку, вам - в Кунсткамеру, експонатом).

Коли ви говорите, що хтось неправий, чи помилився, подумайте: ви - один. Якщо вам в голову прилетіла певна думка, то будьте певні, що "на тому кінці" сидять не ідіоти. Можливо, вони й не розумніші за вас, але їх багато. Якщо ви найрозумніший, чому ви досі не президент (хоча би шкільного класу)? "Там" знають, і знають набагато більше за вас. Просто тому, що їх багато, і вух з очима в них більше. А це, в свою чергу, означає, що це не вони тупі, а ви не знаєте того, що чули, бачили і знають "там".

Так, в житті бувають факапи. Можна конкретно помилитися. Але мала група людей, що скооперувалися для певної мети, не помиляється. Вони діють, зазвичай, оптимально для ситуації і даних, котрі є в наявності. В них є. Не у вас.

Тому розповідати про чужі помилки не варто -- краще розкажіть про колоду у власному оці.