За життя

Ето гопнікі ...

Я живу на самому краю Києва, в непрохідному місці і від нас до громадського транспорту кілометр пішки. Тобто певна глухомань.

Заходить дружина в дім і каже "там якийсь хлопець напідпитку, телефон свій шукає". Виходжу - таки хлопець, попросив води. Як опинився біля нас -- не пам'ятає взагалі, нічого немає (каже, що мав телефон, сумку з паспортом і грошима). Каже "заснув п'яний". Але якби він тут спав, собаки би мене попередили, тобто спав він не зовсім тут (якщо спав). З розпитувань з'ясувалося, що останнє що він пам'ятає, була зупинка часника, щоб їхати додому вчора ввечері.

Тобто хлопця, ймовірно, опоїли ще в машині (поведінка і стан не схожі на втрату пам'яті з-за алкоголю - це явно щось наркотичне було), забрали все, що було, і викинули подалі від міста. Ну, добре, хоч голову не проломили.

Я хлопцеві дав грошей на дорогу, води, капці (з нього навіть кросівки зняли), зателефонувати дівчині, і відправив додому на Троєщину.

Але загалом "его пример другим наука" - не пийте поза домом, і не сідайте в приватні автівки. Якщо вже сідаєте - відправляйте СМС-кою рідним номер автівки до того, як в неї сісти.