За життя

Мій досвід із Sony SmartWear

Проблема сучасних смартфонів в тому, що в кишені їх не чутно, та й діставати з кишені незручно, особливо, якщо сидиш або їдеш в переповненому транспорті. Тому я вирішив придбати собі браслет-гарнітуру.

Спочатку я чекав на Huawei Talkband, але він все не їхав і не їхав в Україну, а потім Sony анонсувала свій Smartband Talk, котрий я вирішив придбати. До купи вирішив потестувати ще й Sony Smartwatch 3, котрому в подальшому буде використання по роботі.

В Україні цих пристроїв досі немає (а стосовно Smartwatch 3 мені відповіли на Facebook сторінці Sony Mobile UA, що і не буде), тому мені обидва пристрої придбали у Великій Британії і відправили в Україну EMS'ом (експрес-сервіс поштової служби).

Оскільки вартість відправлення складала 325 фунтів, що перевищує межу безмитного ввезення, хвалена українська митниця промурижила відправлення в себе протягом 10 днів — спершу вони чекали невідомо на що, потім (через 5 днів після надходження до себе) зателефонували із самого EMS і сказали, що необхідно надати митниці документи на підтвердження вартості.

Так чи інакше, сплативши вчора мито, я пристрої забрав.

Упаковані вони обидва добре, красиво і компактно. Комплект поставки мінімалістично необхідний — коротесенькі (і це добре) шнури USB-microUSB і в Smartband Talk'а замінний пасок на руку (меншого розміру).

53c5fdbd917b5fefd0aba773c5d2629d.png

Візуально і тактильно помітно, що проектувалися прилади різними групами розробників — різний матеріал пасків, різні кріплення (годинник з паску виймається, а в Smartband Talk пасок відстібається від головного модуля), різна застібка. На самих пристроях навіть кнопки різні за оформленням — мабуть, на різних заводах роблять і збирають. Браслет має адекватні габарити (хоча трохи-трохи задовгий як для моєї тонкої руки), а годинник товстий і, можна навіть сказати, кремезний. Але найдивніше, як виявилося, те, що насправді годинник має таку ж товщину і ширину, як і мій Casio Oceanus S2400, котрий я ношу щодня і вважаю неймовірно зручним. Різниця в загальних формах.

e21f1a42d0c4d3e701de62bc1f67a289.png06cbed9716a7fc9baf7575941988455b.png6856156b488a1db2d5bed61c9e235772.png9f8c48501ca21bd7c5ae4c1d1ffffcbe.png

Технічно це теж дуже різні пристрої — годинник є типовим представником Android Wear, в той час як Smartband Talk – кастомна розробка Sony (але дуже гарна).

Функціонально ці два пристрої сильно відрізняються і майже доповнюють один одного.

Браслет дозволяє відслідковувати кроки і активність, має вбудований “адаптивний” будильник (той, котрий відслідковує фази сну) і гарнітуру для приймання дзвінків (так, працює, дуже-дуже зручно). Також показує нотифікації з телефону (можна налаштовувати, які саме показуватимуться, а які ні). Пульсометру і інших geeky датчиків для спорту в браслеті немає.

На браслет можна поставити декілька додаткових міні-програм, як то:
- світовий час (бреше, сподіваюся, що виправлять в наступних апдейтах),
- вихідний дзвінок на улюблений номер (можна задавати декілька),
- “SmartBadge” (інформація про власника браслету),
- створення голосового запису в LifeLog (прикольна програма, котра слідкує за вашою денною активністю і веде журнал),
- “Find my phone” для тих, хто в трьох соснах губиться,
- погода,
- керування плеєром на телефоні (зручно щоб не діставати телефон з кишені).

Очікується, що з'явиться SDK і можна буде створювати додаткові програми для браслету. З помічених недоліків — брехливий world time і відсутність вібрації при втраті зв'язку із телефоном. В принципі, це все лікується програмними оновленнями.

Годинник є додатком до телефону навіть більше, ніж браслет — першою функцію, котра показується в меню при торканні скла є Speak now для голосового керування. Спортивних датчиків в телефоні немає, гарнітури немає, камери немає. Є GPS, але невідомо, навіщо він там. Клавіатури немає і, наприклад, OneNote, пропонуючи модуль для Wear, дозволяє створити нотатку шляхом надиктовування.

Оскільки керування і введення інформації в телефоні голосові, то слід зупинитися на цій функції окремо. В телефоні в мене українська локалізація, відповідно годинник англо-український, тобто меню англійською, а от розпізнавання голосу українське. Це призводить до того, що голосове керування де працює, а де не працює, OneNote намагається розпізнати якусь кириличну мову, але чи українську чи яку, я не зрозумів. В підсумку — все це нікуди не годиться.

Для Wear'а є певна кількість зовнішніх програм, але оскільки в Google'і забагато індусів, в котрих все завжди співає і танцює, то магазин для Wear'а неадекватний трохи більше , ніж повністю. Там взагалі немає категорій, він забитий кастомними (і вельми паскудними) watchfaces вперемішку із програмами, і схоже, що там показується не все, що реально є в магазині. Наприклад, будильник, котрий відслідковує фази сну, я знайшов в магазині випадково через посилання “користувачі також ставили це” в описі іншого будильника, а в переліку програм того потрібного мені будильника не було (я кілька разів перевірив).

Програм поки що недостатньо, хоча багато лідерів, таких як Instagram і Foursquare, вже пропонують якісь модулі для своїх сервісів. Є з десяток ігор, якісь утиліти, пара launcher'ів, півтора десятки програм Find My Phone і ще якісь дрібниці.

Керування встановленими програмами відсутнє як клас - програма, що підтримує Wear, ставиться на телефон і вона ж ставить модуль на пристрій Wear. Для видалення програми з годинника необхідно прибрати програму з телефона. Дуже незручно і рятує лише те, що пам'яті в годиннику чимало, а правильний launcher дозволяє вибирати, які програми показувати в переліку на запуск.

Я собі поставив 6-7 зовнішніх програм на годинник, котрими можна користуватися. Це TabataWear (tabata – це ефективна система інтервальних тренувань для схуднення), потужний калькулятор, пара будильників (чисто на погратися), launcher (бо системний launcher реалізовано через весь стравохід), гру Reversi (непогано грає, маю зізнатися, особливо годиться для сидіння в туалеті, хто любить) і програму, котра має попереджати про акумулятор, що сідає (хоча в мене на watchface'і є індикатор). А, і ще програму, котра повідомляє про втрату або відновлення зв'язку із телефоном, але оскільки дистанція bluetooth'а — до 10 м, то реально програма годиться лише для того щоб не забути телефон вдома, а крадіжкам вона не запобігає.

Підсумуємо.

Браслет — штука гідна, особливо, якщо виправлять баги.

Годинник — незалежні програми можуть бути корисними, особливо в моменти, коли телефону немає поруч чи його важко діставати (в рюкзаку, в кишені тощо). Те, що зробив сам Google з голосовим керуванням — фтопку. Загалом ці годинники сирі концептуально, але на нас очікує апгрейд до Lolipop'а (Android 5.0) і, можливо, там вони переусвідомлять підходи і сценарії використання. Загалом Android, як і витвори Microsoft'а до цього, став usable лише в 3-ій версії (Android 4 був третьою версією, оскільки Android 3.x – то була окрема гілка виключно для планшетів). Тому можна сподіватися, що Android Wear 6 буде вже mature платформою.