За життя

США, день другий-третій

(початок тут)

Другий день почався зі сніданку в готелі. Я був вражений - ми бачили гірші сніданки в Європі, але то були 3-зіркові готелі в странах східної Європи. Для 4-х зірок сніданок нікуди не годився ...

Але ок. Поїхали додому. Варто сказати, що із житлом мені дуже пощастило. Зазвичай житло для мігрантів - це перший дуже великий головний біль, оскільки без кредитної історії і SSN номеру житло так не здадуть, та й розходиться воно швидко. А з собакою - це взагалі буде майже неможливо знайти. Але на моє щастя моя юрист як раз здавала свій будинок в той самий день, як я сказав, що маю його шукати. Тому вона мені цей будинок здала (щоправда, з оплатою з моменту запиту, всередині жовтня, тобто я півтора місяці платив без проживання).

Отже, будинок. За помірну, але не низьку ціну ми отримали типовий будинок з 3-х спалень, вітальні і напівпідвального приміщення, котре в принципі можна вважати четвертою спальнею, але я там мабуть кабінет облаштую.  Два санвузли - обидва дуже маленькі. В одному ванна, в іншому стаціонарна душова. Змішувачі роздільні, як в Англії. Стіни фарбовані, підлога - паркет, лакований чи фарбований, не дуже зрозуміло (мені було сказано, що він фарбований, але я то бачу, що це лак :). Стелі низенькі, освітлення центральними люстрами. Гараж на одну машину є.

Якщо хто переїздить з квартири, тому будинок буде за щастя. Мене ж при згадуванні того, як все продумано в мене в київському будинку, щоразу стає погано. Якщо жити в США (хто знає, як життя повернеться -- 10 років тому я черговий раз свідомо відмовився їхати з України), то потрібно будувати свій будинок під свої потреби.

Будинки тут здаються з вбудованою технікою і кухнею, але без меблів. Я якось звик до мебльованих приміщень, тому зараз бігати купувати меблі - справа не дуже весела, особливо без машини. Сплю поки що на люб'язно наданому надувному матрасі. Але може це і правильно насправді -- коли збираєшся жити кілька років і переїздиш з місця на місце, то краще, звичайно, возити меблі за собою, ті, до котрих звик.

Опалення повітряне (!). Це халепа конкретна, оскільки таке опалення сушить повітря і не дає рівномірного прогріву. Але як я розумію, ця ж система влітку працює на кондиціонування. І в цьому випадку така комбінована система має великий сенс в місцевих умовах. Ну і, як кажуть, скільки тої зими -- зараз на вулиці +10 за цельсієм і сонце (ну, зараз ніч, але вдень було :).

Отже приїхав я додому, подивився і поїхав в ділершип.

Я ще з Києва зв'язувався із ділершипом, щоб вони знайшли мені машину таку, як я хочу. Коли приїхав, з ділершипа написали, що машина є, але треба завдаток привезти. Я його повіз ... Привіз, а мене порадували, що знайдену для мене в іншому штаті машину тамтешній ділер їм не віддав. Тому доведеться брати інший колір (дружина хотіла як завжди червону, а довелося брати сріблясту). Оплата wire'ом, написали мені документи на машину, і порадили, до якого страховика телефонувати. Але сказали, що машину можна зареєструвати лише маючи місцеве водійське посвідчення. Так це чи не так, мені поки що з'ясувати не вдалося. В п'ятницю я подався на SSN, котрий необхідний для реєстрації (ну,можна і без нього начебто, але краще дочекатися). Коли отримаю SSN, одразу поїду, спробую зареєструвати машину.

Після ділершипу поїхав по магазинах. Магазини - то моє кохання. В кожної культури свої харчові традиції. В Східній Європі - одні, в Німеччині другі, в UK треті, в Іспанії четверті. В США вони сумні. Але про магазини я напишу окремо, бо це зовсім інша кільтура і інші харчові звички, там писати можна багато.

На третій день поїхав в гості (туди, де зареєстрована наша компанія ARoglyph). Там же допомогли відкрити рахунок в банку. Теж кажуть, що для мігрантів це може бути проблемою, але оскільки йшли "всі свої", то мені і дебітну карту видали, і рахунки потрібні відкрили, і запропонували apply for credit card. Сказали, що карту можуть і не дати, але запитати ніколи не завадить. Запитали. Річ у тім, що тутешня credit card - це не те, що в Україні називають "кредиткою" (в нас швидше дебітні карти).  

Банк - Bank of America. Хтось його не любить, але їхній офіс мені сподобався, а  їхній додаток для андроіда цілком ожна використовувати - він набагато зручніший за Privat24. Згодиться. Туди ж підключаються інвестиційні рахунки для тих, хто любить погратися з акціями.

Ще за третій день я (ще зранку) телефоном придбав страховку на автівку (про це теж окремо - ціни кінські, але залежать від відповідальності, а не від вартості автівки) і замовив підключення кабельного ТБ і інтернету. ТБ потрібно для вивчення мови дітьми і дружиною, а не для перегляду фільмів. Ці клоуни помилилися і призначили інсталяцію на понеділок ... через рік. Зараз намагаюся виправити помилку через сайт, поки що безуспішно.