За життя

(попередня серія тут)

Сьогодні зробив чергову (фінальну) спробу зареєструвати автівку. Нагадаю, що в ділера вирішили, що оскільки в мене немає місцевого водійського посвідчення, то я маю сам йти в місцеве МРЕВ (DMV) розбиратися. Ось воно на світлині.



Реєстрація тут ділиться на два кроки - Titling і Registration. Titling - це фіксування права власності, робиться одноразово. А реєстрація робиться періодично (раз на 1-3 роки залежно від бажання і ще деяких факторів). Перереєстрацію можна проходити поштою або онлайн, первісні операції лише особисто. Перші операції (як в мене) суміщаються в одній заяві, тут все просто. Машину при візиті ніхто не оглядає.

Перший раз (минулої середи) мені сказали, що все ок, але потрібен сертифікат виробника. В п'ятницю ділер надіслав його і інвойс FedEx'ом. Сів заповнювати вчора форму заяви - там питають продажну ціну і розмір tax. А тут складна структура ціни, то не розбереш сильно, що з них що. Так, є list price, є ціна, за яку мені продають (мені скинули щось із 10 відсотків), є знижка виробника ($500 в моєму випадку). Далі йдуть додатки - dealer processing fee ($562), якийсь дрібний tax (ледь не 2 долари). Це те, що я плачу ділерові. Окремо ще в DMV і в сільраду (county administration).

Написав питання до ділера, вони телефонують, кажуть "краще спитайте в DMV, щоб не помилитися, бо там від цього податок залежить, із цим жартувати не варто". Поки я це з'ясовував, вде було пізно їхати, то я поїхав сьогодні. Приїжджаю, сиджу в черзі. Сидіти і чекати зручно і відносно недовго - пів-години. Для місцевих DMV це довго, в інших час очікування 8-10 хвилин, але їхати до них довше (і за часом і за відстанню), а це в сусідньому селі. Клерки - дві бабульки по 70+ років, решта на 10 віконець -- афроамериканці. Підозрюю, що зарплатня там така, що білі не йдуть.

Підійшов до віконця, потрапив як раз до бабулі. Бабуля в якості клерка нормальна була. Начебто. Бере інвойс, каже "у вас тут немає відмітки, що всю суму сплачено". Я кажу "ну ось машина стоїть, з вікна видно, хто мені її віддасть". А вона мені відказує "я все розумію, але ми маємо бачити відмітку. Їдь до ділера". Робити нема чого, поїхав. У ділера потисли плечима - в них таке ніхто не питав. Але штамп поставили, ще й розписалися. В цей же момент прийшов лист-відповідь від їхнього співробітника із цифрами для форми.

Поїхав назад. Знову сидіти в черзі, щоправда трохи менше по часу. Пощастило - потрапив до тої ж бабульки. Вона взяла всі документи, передивилася, ввела з моєї заяви всі дані в комп'ютер. Зняла копії з інвойса і ще якихось паперів (я їй все пачкою віддавав, тому точно не знаю). Потім питає "а які ви хочете plates (номерні знаки)". А я вже підготовлений, протягую їй окрему заяву на це діло.

Трохи про номери. Тут можна замовити стандартні номери, а можна (а) табличку різного дизайну, і (б) іменні номери. Дизайнів табличок у нас штук 50 (отут можна погратися: http://www.dmv.virginia.gov/vehicles/#plates.asp ), текстові написи обмежені 5-6 символами (алфавітні, амперсанд, риска і пробіл). Кастомна табличка коштує $10-50 (залежно від типу, дизайну тощо) щорічно, кастомний номер - ще $10 щорічно. Ось, заяву я віддав, мені видали тимчасові номери (не іменні), надруковані на пластику, схожому на папір (але то пластик, я перевіряв). Постійні мої номери прийдуть пізніше. Коли прийдуть, покажу, що вибрав. А поки що вільний - тимчасові номери можна вішати вдома. Попередні тимчасові номери мені начепив ділер, вони були дійсні до 6-го січня. Ці дійсні до 14 січня. Сподіваюся, що іменні прийдуть до цього часу, інакше не дуже зрозуміло, як їздити.

При реєстрації сплачується реєстраційний збір - щось на кшталт податку. Мені нарахували біля 4% від ціни автівки. І ще стільки ж (4.65%) -- щорічно в сільраду треба платити. Але все одно виходить набагато дешевше, ніж в Україні.

Про автівку. Я ще в Україні подивлявся на Hyundai Santa Fe (5-місний). Це кращий сімейний автомобіль 2014-го року в США. Машина дійсно цікава і з купою наворотів. Єдиний недолік - в Україну не возять машини з потужними двигунами. В США продають Santa Fe Sport, з двигуном 2.0 Turbo потужністю 265 к.с. . Ось його, ще й з повним приводом і в максимальній комплектації, я і взяв (list price 39К, мені вона коштувала біля 36 + податки). Тут вона вважається дорогою, хоча інші альтернативи (Audi Q5, MB GLA AMG, Buick Enclave) вийшли би під 60К ділерові (+ податки). На дорозі тримається гарно. Оскільки машина не дуже важка (1680 кг проти 1550 кг у моєї київської Audi A5), а двигун ще й потужніший, то розганяється вона досить жваво (і це я її ще не кручу, поки вона на обкатці). Місця в багажнику і в салоні чимало, сидіння зручні (в Land Rover Discovery мені сидіння не сподобалися, наприклад). На замовлення машини майже ніхто не пропонує - бери що постачають. Я цього ділера ще з Києва за місяць до того просив знайти мені червону машину зі світлим салоном і в максимальній комплектації. Слід віддати їм шану, вони шукали. Вони навіть до Пенсильванії дотягнулися і знайшли. Але їм тамтешній ділер її не віддав з якихось причин. Довелося брати Sparkling Silver з темним салоном - що було. Не користуються попитом в них ані червоний колір, ані максимальні комплектації. З корисних речей в машині - side assist, котрого досі немає в Україні (менти не дають дозвіл на використання частот). Реально рятує від сліпих зон, бо в США є вимога, що дзеркала мають бути пласкими, а при таких розкладах мертві зони - величезні.

Взагалі в нашому районі народ їздить на американцях і (більшою мірою) на японських і корейських машинах. Європейців менше. З Європи везуть, схоже, лише VW, Audi і BMW з мерсами. Ширпоріб не везуть. Ще трапляється Jaguar/Land Rover.

В підсумку я бачу, що машина з таким двигуном тут ну ніяк не потрібна - відстані *в нашому селі* невеликі, все поруч. Розігнатися немає, де, толку з потужного двигуна дуже мало - типова малолітражка порається цілком.

Як їздять, якось розповім окремо. Нудно і нецікаво їздять .

До речі, Ауді я так і не зміг забрати із собою в США -- в них тут якісь хитрі вимоги до імпорту автомобілів, і єдина контора, що надає послуги, і котра відгукнулася, виставила мені цінник в 25-40К (!) лише за імпорт (перевезення в контейнері окремо). За такі гроші точно можна було би Audi Q5 придбати, і ще б лишилося. Довелося лишити її в Україні.

Про село.

Я живу в містечку, котре можна порівняти із Бортничами -- прямо за Washington Beltway (до дороги 280 метрів по прямій, але автостраду не чутно *взагалі*: гробова тиша, на відміну від того жаху, що є в Києві), на іншому березі річки Потомак від власне Вашингтону. До Вашингтону чи Александрії (місто на іншому березі від Вашингтону, як Буда і Пешт в Угорщині) можна їздити, якщо потрібно, але реально - непотрібно. *Всі* магазини, присутні в регіоні, є в радіусі 5 миль. Величезний торгівельний центр (молл) - в 15 милях, але там нема чого робити (я на вихідні їздив, дивився -- народу повно, а магазини ті ж, що і всюди). А за молоком чи в перукарню можна пішки сходити -- 15 хвилин до центру містечка. Пабів лише не бачив, а було би цікаво сходити в місцевий пішки.